Коханий Янукович і його підараси...

[sindikat777]

[IMG]http://info****.org.ua/file_dir/2010/11/08/3/preview_1/holovatyi.jpg[/IMG]

Я, канєшно, все розумію, час нині такий. Та і специфіка виховання у тих місцях, звідки Віктор Хведорович почав свій шлях у велику політику, передбачає деякий вимушено традиційний елемент у ставленні до одностатевих зв’язків…

Але чомусь так виходить, що Януковича звідусіль оточують виключно якісь підараси. У сенсі і переносному, і прямому. І це вже давно не можна списати на випадковість.

Далеко ходити не треба: буквально нещодавно на посаду Генерального прокурора Янукович призначив відомого, прости господи, П… шонку. Який за сумісництвом є ще й кумом Віктора Хведоровича, що теж наводить на певні думки.

А днями Яник нарешті прилаштував ще одного… Впрочєм, пряма мова буде доречніше:

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1015/2010
Про Комісію зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права
З метою об'єднання зусиль органів державної влади, політичних партій, громадських організацій, інших інститутів громадянського суспільства у справі зміцнення демократії та утвердження верховенства права та відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:
1. Утворити Комісію зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права як консультативно-дорадчий орган.
2. Призначити ГОЛОВАТОГО Сергія Петровича Головою Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (за згодою).
3. Голові Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права подати в установленому порядку у місячний строк пропозиції щодо персонального складу Комісії.
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

5 листопада 2010 року

Якщо тут ще є хоч хтось, хто ніколи не чув про Головатого, він перш за все повинен знати, що щодо Сірожи побутує дві взаємно протилежних думки. Згідно першої, Сірожа спочатку став гомосексуалістом, а потім підарасом, а згідно другої – навпаки. Хоча різниця, погодьтеся, суто академічна.

Отож, Головатий належить до категорії тих людей, які люблять ліберастичну європу ніжною і самовідданою любов’ю. Бо там таких, як Сірожа, не чмирять, а навпаки - бояться косо глянути, щоб, не приведи господи, не нарватися на звинувачення у дискримінації. Там такі як Сірожа стають мерами міст, депутатами, сенаторами, і ніхто при цьому не шифрується.

Отож Сірожа так і просидів кілька останніх років у Парламентській Асамблеї Ради Європи. А взагалі-то варто сказати кілька слів про те, яким тернистим був його шлях у політиці.

Спочатку, якщо брати за точку відліку власне створення України як держави, Головатий був таким же вірним рухівцем, як до того – вірним ленінцем. Але це – не він такий, а час такий, як кажуть.

Потім він подався до БЮТу, з якого благополучно вилетів яко фанера над Парижем за голосування всупереч волі фракції за призначення Єханурова на посаду прем’єр-міністра. З БЮТ Головатий перебрався, відповідно, до «Нашої України» і якраз тоді і потрапив до Європи. Однак там себе нічим винятковим не проявив і у момент чергової душевної слабкості продався «донецьким». Внаслідок цього скоропостижно вилетів і з «НУ», а прибився до Партії регіонів.

І таки не помилився. Янукович, з його незбагненною і патологічною прихильністю до підарасів, створив для Сірожи спеціальний уповноважений орган. Який вроді і називається красиво, і до роботи якоїсь особливої стосунку не матиме…

Володимир Йадороб