Цитата Допис від L_Pt Переглянути допис
Не зовсім зрозуміле питання.

Тяжкі елементи є нестабільними, бо електромагнітні сили між протонами, що розривають ядро, діють на любий відстані 1/r^2. «Сильні» ж сили, що «склеюють» нуклони в ядро, діють тільки в безпосередній відстані, умовно кажучи тільки між нуклонами-сусідами.

При кількості нуклонів дорівнюючих магічним числам нуклони мають «ідеальну» упаковку, тобто кожен має максимальну кількість сусідів, і такі ядра набагато більш стабільні, ніж трошки легші чи трошки тяжче.

Синтезувати ядра з біля 126 протонів ще й досі не вдалося, бо потрібно перестрибнути через зону з дуже нестабільними ядрами, починаючи з Лоуренсію.
Все верно.

Мой вопрос был вот о чем...

На ранних стадиях развития Вселенной формировались ядра различной массы (на определенном этапе), но потом, в силу своей нестабильности, тяжелые ядра прекратили свое существование.
А тут получается, что все не совсем так...
Куда подевались все эти элементы "миновавшие" зону нестабильности?