Ярославе Івановичу, з власного досвіду роботи в різноманітних українських організаціях, як політичних, так і громадських, скажу вам, що мало хто так зашкоджує українській справі, ніж істерики-жuдолови, які в усьому вбачають жuдівську змову і готові обійматися хоч з чортом (але все ж таки переважно - з москалем), забуваючи, що антисемітизм - москвинська фішка, він пропагувався і практикувався саме в Російській імперії, де жuди були такою ж переслідуваною і пригніченою нацією, як і українці.
Я не говорю про тих жuдів, які зконцентрували в себе величезні капітали на горбі простих трударів, насамперед українських, створили систему внутрішнього протекціонизму і насаджують в усьому світі, і в Україні зокрема, деґенератські ідеології лібералізму й космополітизму.
Але представники жuдівської нації, які відновили свою державу, Ізраїль, прагнуть зібрати там свою націю, заслуговують на всіляку підтримку й повагу. Як заслуговують на всіляку підтримку ті євреї, які, мешкаючи в Україні, підтримують прагнення українців Української Самостійної Соборної Держави.
Суб'єктивне ставлення українця до жuда, як, утім, і до представника будь-якої іншої нації, що мешкає в Україні, повинно визначатися одним критерієм: чи підтримує ця людина боротьбу за по-справжньому незалежну Україну, чи вона робить спротив українцям, стає на бік українофобів.
Об'єктивно ж - жuди є союзниками українців у боротьбі зі східним чудовиськом, чиї імперські пазурі однаково небезпечні як для українців, так і для євреїв. Найкращі представники єврейства це завжди розуміли й розуміють (почитайте, наприклад, роботи Мартена Феллера), як розуміли це й найкращі представники українства (наприклад, той же Симон Петлюра).
Жuдолови ж діють на руку Москві, моляться на Москву. Вся їхня "ідеологія" - калька з юдофобських мізкувань кацапів (бажаючі можуть ознайомитися з цим на москвинських фашистських сайтах). Особисто моє враження від цієї катеґорії "українських патріотів" - як правило, стара, хвора, брудно й неохайно одягнена, смердюча постать, яка вважає себе "українським націоналістом", при цьому не в змозі три слова зв'язати українською, чий інтелектуальний багаж складають "книги" Клімова і "Удар русскіх богов". Рано чи пізно така людина приходить до одного: жuдам треба протиставити "слов'янську єдність", звісно ж, під чуйним керівництвом самі знаєте якого старшого брата.

Harald, здається, все навпаки.
Жuд - слово, що означає національність. Єврей - походить від "юдей", тобто безпосередньо вказує на віросповідання.
Дійсно, в українській мові ці два слова семантично рівнозначні, слово "жuд" не має брутального, лайливого відтінку, як у російській мові. В цьому сенсі українська мова близька до польської.