Так трапилося, що сьогодні у одному вагоні "одинички" зібралося чимало абітурієнтів, що ймовірно їхали вперше до гуртожитка, їхніх батьків, що можливо їхали подивитися, а де ж їхнє чадо буде тепер жити та навчатися, і декілька просто гостей нашого міста, що вперше потрапили до нас та озиралися з вікон навкруги, щоб не проґавити свою зупинку.
І майже всі вони питали у інших пасажирів - де краще вийти і як йти далі.
І жоден з них не почув грубого слова. Відповіді були із приязню, з усмішкою. Пасажири-дніпряни відповідали, доповнювали, пояснювали з настроєм, з яким добрі хазяї приймають званих гостей.
І кондукторка не бурчала.
І на виході чоловіки подавали руки жінкам та дівчатам.
І сонце світило напрочуд лагідно.
І робочий день почався з чудового настрою.
....
От завжди б так.
Bookmarks