Как будет правильно: "у Київі" чи "у Києві"?
И где можно проверить єто?
Gorod.dp.ua » Міські форуми / Городские форумы |
![]() |
|
Как будет правильно: "у Київі" чи "у Києві"?
И где можно проверить єто?
у/в Києві
Dieu est toujours pour les bataillons ukrainiens
Брови нарисовать можно. Мозги - нет.
(с) Ф. Раневская
http://www.madslinger.com/mova/pravo...-4.html#toc207§ 112. Відмінювання географічних назв
1. Географічні назви з іменниковими закінченнями — українські та інших союзних республік, а також іншомовні — відмінюються як звичайні іменники І, II та III відмін:
1. І відміна: Африка — Африки, в Африці; Волга — Волги, на Волзі; Лохвиця — Лохвиці, Лохвицею, у Лохвиці; Махачкала — Махачкали, у Махачкалі; Москва – Москви, Москвою, у Москві; Одеса – Одеси, в Одесі; Ольвія — Ольвії, Ольвією, в Ольвії; Полтава – Полтави, у Полтаві; Прага — Праги, у Празі; Речиця – Речиці, в Речиці; Шепетівка — Шепетівки, у Шепетівці.
2. II відміна: Буг — Бугу, на Бузі (й по Бугу); Владивосток — Владивостока, у Владивостоці (у Владивостоку); Гайсин — Гайсина, Гайсином, у Гайсині; Дубно — Дубна, Дубном, у Дубні; Единбург — Единбурга, в Единбурзі (в Единбургу); Київ — Києва, Києвом, у Києві; Лихославль — Лихославля, Лихославлем, у Лихославлі; Луганськ — Луганська, Луганськом, у Луганську; Львів — Львова, Львовом, у Львові; Орел — Орла, Орлом, в Орлі; Псков — Пскова, Псковом, у Пскові; Світязь – Світязю, Світязем, на Світязі; Тернопіль — Тернополя, Тернополем, у Тернополі; Теруель – Теруеля, Теруелем, у Теруелі; Токмак — Токмака, у Токмаці (у Токмаку); Ужгород — Ужгорода, Ужгородом, в Ужгороді.
3. IIІ відміна: Бретань — Бретані, Бретанню, у Бретані; Керч — Керчі, Керчю, у Керчі; Об — Обі, Об’ю, на Обі; Свір — Свірі, Свір’ю, на Свірі; Сизрань — Сизрані, Сизранню, у Сизрані.
Брови нарисовать можно. Мозги - нет.
(с) Ф. Раневская
У Києві - http://liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1343
Будуть ще питання - звертайтеся.![]()
у меня есть два вопроса к знающим:1)а что в укр.мове склоняются слова директор,лікарь и тд?Не раз слышала по ТВ варианты :лікарька,директорка..
и еще:
мне вот интересно,почему,когда говорят про др.страны,то говорят:"Я был в России, в Белориссии, в Италии и тд." и только про Украину говорят :"Я был на Украине"?
Я сидел тихо, мирно. Потом проголодался. Дальше, как в тумане. ©
Апять писятпять.. абсасывали нираз.. про НА и В.![]()
Облокотясь на подоконник, кто-то счастливый глянет в окно, а на улицах темных, насилует гопник, малолетку весну...(с) Д`ркин
Так, назви професій в українській мові мають як чоловічий, так і жіночий рід. Але є нюанси у вживанні:
http://www.liknep.com.ua/viewtopic.php?p=1278
Конструкції жіночого роду вчителька, директорка, прем’єрка, бургомістерка, секретарка, кандидатка - граматично правильні.
Але слід відрізняти, коли вживати слово у жіночому роді, а коли у чоловічому.
Якщо проблемне слово характеризує певну особу, пояснюючи, чим вона займається, хто вона є, то допустимо вживати жіночий рід. Більше того – навіть рекомендовано:
Моя мама – вчителька (лікарка, бібліотекарка).
З приймальні вискочила захекана секретарка.
Зараз ми вислухаємо аргументи наступної кандидатки.
Тетяна Олексіївна – справжня майстриня!
Ти у мене помічниця!
Олена була чудовою кухаркою.
Але якщо йдеться про назву професії взагалі, про посаду особи, про звання – тобто коли маємо справу із офіціальними документами, то рекомендовано вживати чоловічий рід:
Моя мама – Заслужений Вчитель України (головний лікар поліклініки, старший бібліотекар).
З приймальні вискочила захекана Перший Секретар обкому.
Щойно виступила Кандидат Навколофілософських наук.
Тетяна Олексіївна – майстер цеху.
Вона зараз – помічник депутата.
Олена працює кухарем у їдальні.
Вживання прем’єрка, президентка не рекомендоване, оскільки це офіційні посади, а не професія взагалі.
Назви вчитель і вчителька, лікар і лікарка щодо жінки-спеціаліста на побутовому рівні рівнозначні. Але назва посади у штатному розкладі, запис у дипломі – вчитель, лікар. Незалежно від статі.
.
Спасибі чи дякую?
Обидва ці слова рівновживані в нас. Наприклад:
Спасибі, дідусю, що ти заховав
В голові столітній ту славу козачу:
Я її онукам тепер розказав.
(Тарас Шевченко)
Штовхаюсь я; аж землячок,
Спасибі, признався.
(Тарас Шевченко)
Спасибі походить від церковнослов’янського спаси Богъ; дякувати - від німецького слова danken, але в нашій мові уже добре відоме з ХУ століття. Кажемо: дякувати кому (а не кого, бо це - від російського благодарить когось).
У сучасній українській розмовній мові слово дякуючи має єдине значення як дієприслівник теперішнього часу недоконаного виду дієслова дякувати. Наприклад: «Гості повільно виходили з хати, сердечно дякуючи господарям за допомогу» (з живого мовлення). Одначе, під впливом російського прийменника благодаря, це слово інколи помилково вживається замість слів завдяки (кому, чому), через (кого, що), внаслідок (унаслідок чого). Цього русизму, часто навіть логічно недоречного, треба уникати, як ось: «Через тебе (а не дякуючи тобі) це скоїлося» (з живого мовлення). Ось аналогічні приклади з українського художнього мовлення: «Завдяки доброму чоловікові я спромігся додому доплентатися» (Борис Грінченко); «Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок пережитих турбот його огорнув жаль» (Михайло Коцюбинський).
Велике спасибі - чи це по-українському?
Якщо скажемо так словолюбові, то, замість зробити йому приємність, дошкульно вразимо його. Бо ж велике спасибі - це незграбна калька російського вислову большое спасибо, що, своєю чергою, є калькою французького grand merci. По-українському треба казати сердечно дякую, щиро дякую, дуже дякую, дуже-дуже дякую, дякую від усієї душі.
Головна | Афіша | Новини | Куди піти | Про місто | Фото | Довідник | Оголошення | |
Контакти : Угода з користивачем : Політика конфіденційності : Додати інформацію |
![]() |
copyright © gorod.dp.ua. Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника. Про проєкт :: Реклама на сайті |
![]() |
Bookmarks