Часть людей всегда будет настроена асоциально.
Таких людей треба виявляти та адаптовувати до соціальних реалій. До речі я якраз згоден з тим, що можна повністю позбутись антисоціальності, якщо сам соціум не буде антиіндивідуально налаштованим. Щодо асоціальності - питання складніше, бо пов"язане з розвитком (деградацією) суспільства. Як правило асоціальні люди є носіями ідей, що суспільство рухатимуть або вперед, або назад. Що там казати - я сам є асоціальною людиною, й на собі випробую інший спосіб життя, невідомий суспільству.

Гитлера например нельзя назвать глупцом
Гітлер був не сам. Влада його зіпсувала, а коли він розпочав ІІ Світову війну, у нього стався психічний розлад. Ймовірно він не очікував легкої капітуляції Франції, і зробив неправильні висновки щодо тактики "бліцкригу". Зверніть увагу - рішення про напад на СРСР приймається у розпал "Битви за Британію". Гітлер побачив провал Радянського наступу у Фінляндії й вирішив, що Радянська армія небоєздатна. Отже, у Гітлера сталося запаморочення від успіхів. ПОразка під Москвою спричинила погіршення його стану, і я к результат - з"явився план "остаточного вирішення єврейського питання", втілення якого й стало тим, що ми називаємо Холокостом.

Будь-яка провалена справа має тягти за собою відповідальність того, хто її замислив. У державі має бути орган, що має право заарештувати керівника країни, якщо його програма не виконується. Але має бути ще орган, який відповідатиме за те, щоб на чолі держави не опинилась людина, що завалить справу.

Ви не замислювались над тим, що якщо керівник держави не скоїть кримінальних злочинів, але його неправильна політика зіпсує життя мільйонам людей - відповідальність його обмежится необранням на наступний термін. Питання - хто вдшкодовуватиме збитки від його неправильної політики?

Демократія дала відповідь таку - народ сам обрав, сам й розплачується. Як на мене - чому меншість має розплачуватись за помилку більшості? Чому меншість має виконувати закони, прийняті більшістю, якщо ніхто не відповідатиме за наслідки виконання цих законів?

Я не один вважаю, що влада має нести відповідальність за всю свою діяльність. Потрібен механізм відповідальності більше адекватний, ніж обрання/необрання. Тут вже сам претендент замислюватиметься, чи варто брати на себе тягар справ, у яких він не певен.

І вищенаведене працює на 99%. Залишається 1% - божевільні, що рвуться до влади, незважаючи на будь-яку відповідальність. Саме на цей відсоток й розрахований орган, який відповідає за психічну адекватність громадян. Якщо пропустять до влади неадекватну людину - відповідатимуть за недопрацювання. Цей орган є ключовим. Якщо у ньому заведеться щось накшталт змови чи корупції - наслідки можуть бути непередбачуваними. Керівники держави не повинні впливати на цю службу, а сама ця служба має бути почеснішою за керування державою. Зрештою я не винайшов кращої альтернативи, ніж утворення такої служби на громадських засадах у вигляді партії (здогадайтесь якої).