...всі без винятку політичні сили оперують у позитивному сенсі поняттям "демократії" або його лукаво-популістським вітчизняним замінником "народовладдя". Насправді добре, що це поняття є всього лише фікцією. Реальне народовладдя видається мені жахливо небезпечним. Адже бувають такі народи, що краще… Краще собі цього народовладдя навіть не уявляти. І все ж: чому усі вони так підозріло згідні з "демократією"?

Гадаю, в "демократії" їм усім подобається те, що це тупа влада певної ефемерної більшості над якоюсь ефемерною меншістю. Тобто завдання кожної політичної сили, як усім їм здається – це вигравати вибори і ставати частиною більшості, щоб отримати максимум насолоди від чавлення меншості.

Повертаючись до "народовладдя", спробую перефразувати відому банальність про те, що не буває поганих народів. Насправді не буває добрих народів, але в кожному трапляються добрі люди. От тільки мені здається, що вони завжди і всюди в меншості. Тож реальне народовладдя (як у нацистській Німеччині або сталінській Росії) просто знищує їх – у цілковитій згоді з демократичною процедурою.

Єдиним захистом від такого нищення є не просто демократія, а ліберальна демократія. Тобто система, в якій більшість НЕ МОЖЕ утискати меншість, хоч як би того хотіла. Тобто більшості можуть відверто не подобатися, скажімо, цигани, геї, жидо-масони чи вояки УПА, але вона – в силу безвідмовного функціонування ліберальних суспільних механізмів – ні в чому не зможе скривдити їх.

Ліберальна політична система, а слідом за нею й ліберальне світовідчуття є одним із найкрасивіших породжень західної цивілізації. Воно, ніби справжнє вино або добрий сир – за ним цілі століття культурного визрівання. Що стосується нас, то це пробний камінь – наскільки ми здатні в нього вжитися, зробити його своїм, засвоїти всі найтонші складники. Іншими словами, це питання нашого майбутнього і того, де ми врешті опинимося, в якій із цивілізацій...

Андрухович написав очевидні речі. З огляду його висловлювання щодо Ющенка у цій же статті, ми маємо думати, що нинішній Президент - це шанс нам, - громадянам країни, змінитися. Логічно.