Новини України, світу та довкола цього

[Дейнерис]

Останній генпрокурор з такою кількістю повноважень – це Пшонка. Як в питанні боротьби з корупцією Україну повертають до часів Януковича

[Йоран]

"Звісно, усі почули те, що кажуть люди цими днями – в соціальних мережах, один одному, на вулицях. Це все недаремно. Проаналізували всі занепокоєння, всі аспекти того, що варто змінити й що має бути активізовано", – додав Зеленський.
https://www.unian.ua/politics/volodi...-13076430.html

Що кажуть про ОП, 6 років+, теж почув?

[Мафальда]

питає ошуканий електорат

[ohdesu]

"Звісно, усі почули те, що кажуть люди цими днями – в соціальних мережах, один одному, на вулицях. Це все недаремно. Проаналізували всі занепокоєння, всі аспекти того, що варто змінити й що має бути активізовано", – додав Зеленський.
https://www.unian.ua/politics/volodi...-13076430.html

Що кажуть про ОП, 6 років+, теж почув?

Вчора він не чув, коли закон підписував
Почув тільки коли отримав пи3ди від ЄС

[Йоран]

"Арифметика війни: чому дешеві дрони-перехоплювачі — це дуже дорого"
https://zn.ua/ukr/war/arifmetika-vij...he-doroho.html

Автор - Ю.Касьянов.

Повчальна історія про те, що все (або багато чого) могло бути інакше.

[kolobrod]

"Арифметика війни: чому дешеві дрони-перехоплювачі — це дуже дорого"
https://zn.ua/ukr/war/arifmetika-vij...he-doroho.html

Автор - Ю.Касьянов.

Повчальна історія про те, що все (або багато чого) могло бути інакше.

Не столько поучительная, сколько печальная, поскольку иначе быть не могло. Обладай бабушка стратегическим мышлением, она бы понимала что покупной *** не делает ее дедушкой. И два тоже не делают.

[Йоран]

Згоден, що сумна, а для багатьох взагалі трагічна.
А стратегічне мислення... в статті, що особливо прикро, маса прикладів з 2014 починаючи, коли не те що стратегічне, а, здавалось би, достатньо здорового глузду. І мінімальної компетентності. Але ж ні.

[Дейнерис]

Anton Senenko
2 дн.
·
Кожному поколінню притаманно сумніватися в своїх наступниках.
Ось ця молодь не така, а в наш час, а ми, вітер в голові, ніякої відповідальності.
Але штука в тім, що весь людський прогрес і розвиток, в тому числі боротьба з відверто ідіотськими людоїдськими і фашистськими традиціями та боротьба за справедливість - завжди вивозяться на плечах молоді.
Яка в певний момент виявляється небайдужою ані до власного щасливого майбутнього, ані до спільного сумного минулого.
Сьогодні я був біля Франка і не вірив очам.
Не те, щоб я був старим пердлом, але мені відверто здавалося, що на акцію протесту прийде тільки наше покоління 35+, бо лише ж ми розумієм розмір катастрофи, який стався сьогодні у Верховній раді.
Бо ми прошарені, зрілі, читали книжки, тягнем сімʼї і побут та вже на собі відчули фразу «якщо ти не цікавишся політикою - врешті політика зацікавиться тобою».
А молодь - вона вся в тупих тіктоках та інстаграмах, в яких придуркуваті відеогуру культивують дурість, сірість, пофігізм і кліпове мислення.
(До речі, я переконаний, що оті «веселі» рілси та шортси, де з вуличних інтервʼю в коротких опитуваннях підкреслюється, наскільки у нас недалекі школярі і студенти, бо не відрізняють Швецію від Швейцарії та стверджують, що сім на вісім сорок вісім - робляться не просто так. А щоб демотивувати наше суспільство).
Так от.
У нас прекрасна молодь.
Їх тут були сьогодні тисячі.
Тисячі юних людей, які народилися після появи гугла.
Звісно, Зеленському, який мешкає в своєму вигаданому світі, покладуть на стіл теку, де буде написано «три проплачені каліки із заздалегідь підготовленими транспарантами, Ваше високосіятєльство».
Але їх були тисячі з кривими картонками з нової пошти та обухова і кривими ж літерами маркерами, якими було виведено приблизно те, що ємнісно демонструє оце фото.
Так, вони оху..ли і вони стопроцентні чорти.
З моєі точки зору, сьогодні 263 народні депутати вчинили державну зраду.
Під свої ж насмішки і улюлюкання, про які шкодуватимуть.
І, я прошу, не порівнюйте те, що відбулося сьогодні, з 16 січня 2014 року.
Тоді, в чотирнадцятому, країна ще не стікала кровʼю.
Був в наявності Крим і Донбас, але не було братських могил Бучі та розстріляного Ірпеня.
Була ілюзія хоч якоїсь спроби мирно вирішити питання, але не було заваленого бомбами і спаленого Маріуполя.
Було уявлення, що закони в Раді - то по-нарошку, їх можна скасувати єслі шо і всі будуть живі, цілі і ніхто не постраждає.
Але тоді не було згвалтованих дівчат, дітей, відрізаних голів, маленьких продірявлених тіл, накритих рожевими ковдрами, десятків тисяч прапорів на цвинтарях всієї країни.
І не було такої лютої в своїй байдужості злості.
Бо байдужа злість - це коли байдуже, що вже буде з тобою, бо і не таке бачив і відчував.
Багато хто думав, що вони втямили, до чого призводить безрозмірність влади, але ні.
Так, ці лємінги-«законо»творці існують.
Вони не розуміють, що країна встояла і стоїть не завдяки їм, квартирам їхніх тещ, темок на дронах та відкатах.
Коли тут все неслося, вони переживали здалеку.
А нині мешкають завдяки заспокійливим зведенням від генералів, оптимістичним прогнозам від радників, смс-кам про знижки в магазинах елітного алкоголю і в очікуванні нового покоління якогось чергового великого потужного чорного члєновоза 2026-го модельного року.
Це все дуже погано закінчиться.
Тут, біля Франка, немає ідіотів, які не розуміють, що внутрішній розкол - це дрова.
Але влада сама ставить суспільство на розтяжку «протестувати не можна терпіти».
Якщо суспільство не реагуватиме на дичину у владі, дуже сильно демотивуються ті, хто на фронті.
Вони боронять нас там і офігівають від того, що за їхніми спинами утворюється маленька росія.
З усіма наслідками.
Ясно, що якщо проголосували, то це вже антикори (не всі рішення та дивні ідеї яких я підтримую) комусь такому на пальці наступили, але…
Депутати.
Ви маєте зрозуміти, що Україна ці 10 років стоїть виключно завдяки екзистенційному переконанню не жити так, як на росії.
Добровольці, зброя, звитяга, героїзм і підірвані мости та бої до останнього воїна - це все наслідок.
А ви тут будуєте росію.
І якщо ви свого добʼєтеся - Україна впаде.
І тут, у федеральному окрузі не будете потрібні ані ви, ані ваші діти, ані бізнеси, з яких ви годуєтеся.
Бо на заміну «єдіной украінє» є повно депутатів «єдіной росіі», їхні діти, дружини, чоловіки, коханці і коханки.
А вам і всім нам тут буде єдина колективна Буча.
Всі не втечуть.
Всі курви не втечуть.
Памʼятайте це.
(І ви ж розумієте, що ви гірші за тих, хто голосував 16 січня?).
Майте тихий вечір.

[Дейнерис]

Старим рашистським "плєчевим"(с) не болять ці 20%.

Юрій Гудименко
5 дн. ·
Зараз окупованими є близько двадцяти відсотків території України.
Проведіть із собою експеримент. Оберіть будь-які 20% території свого тіла і уявіть, що ви їх не контролюєте.
Мені це уявити легко. Юридично права рука у мене є. По факту – сигнали мозку туди не проходять, і немає не тільки нервів, а і кісток там, де вони б мали бути. «Дякуючі» морській піхоті СФ ВМФ РФ. В них 120-мм мінометні міни відпрацьовують без проблем, на відміну від наших.
Двадцять відсотків, які болять щодня.
Крим, де я гуляв по темним вулицям з чудовою дівчиною в студентстві. Мамай-гора, де я висвячувався як археолог. Донецьк з Євро-2012. Маріуполь. Верхнєторецьке. Пескі. Авдіівка. Кирилівка.
Так багато назв. Так багато спогадів. Так боляче.

[Йоран]

"Відомий на увесь світ ірландський танцюрист Майкл Флетлі під час розгляду цивільної справи щодо свого маєтку повідомив суду, що балотуватиметься на президентських виборах, які відбудуться цьогоріч восени."
https://lb.ua/world/2025/07/26/68837...ntsyurist.html

Чому б і ні?

[Дейнерис]

На говномарафоні завжди все зашибісь: мобілізація якісна, йде повним ходом, на фронті бійців вистачає, а втрачаємо території виключно через те, що клятий Захід не надає нам достатньо зброї. Ось якби завалив нею, ми як дали б! І старі баби та "раздватрічєтирєпять" ВІРЯТЬ цьому! На те, що кажуть ВІЙСЬКОВІ, їм начхати: вони вважають їх брехунами та/або порохоботами, бо сміють оббріхувати бубочку. Паралельно вони ненавидять Березу, Портнікова, Бутусова та інших за те, що вони сміють КАЗАТИ ПРАВДУ! А правда в тому, що, якщо ця зелень найближчим часом не почне працювати, ЯК СЛІД, то скоро ми повністю втратимо країну. Але цей членограй лише все більше ляпає своїм язиком, через що фронт скоро посипеться.

Борислав Береза

Вибачте, що не про САП та НАБУ, але війна нікуди не ділася і проблеми фронта вже такі, що загрожують майбутньому країни. Але про ці проблеми мовчать або брешуть ті, хто повинен їх вирішувати. Мовчать, брешуть, але не хочуть їх вирішувати. Чому я впевнений, що не хочуть? Тому що якщо б хотіли, то вже б робили те, що може зняти ці проблеми. Але ж ці рішення б'ють по рейтингам...

Кожен день я спілкуюся зі своїми друзями та побратимами. Кожен день я чую не лише про те, що відбувається на фронті та про те, на що треба зібрати, а і про їх виснаження. І кожен тиждень вони все більше виснажуються. Переважна більшість з них на фронті з самого початку 2022 року. І вони вже навіть втомилися жартувати на тему, що їх вважають "безсмертними поні". Ви навіть не розумієте рівень цієї втоми, якщо у вас немає того, хто там два-три роки. Або вже три з половиною роки. В них закінчуються сили. І вони теж закінчуються. А Зеленський замість того, щоб зайнятися вирішенням цих проблем, займається рятування своїх друзів від тих самих САП та НАБУ і загоняє країну в ще більшу кризу. Це треш.

Історій про те, що хтось пішов в СЗЧ, від моїх співрозмовників стає все більше. Вони бачать процес, який не зупиняється самостійно і який не зупиняє влада своїми діями. А в СЗЧ вже йдуть потоком. Найгірше саме в тому, що йдуть ті, хто на фронті давно. І після того, як наш мудрий президент сказав, що вони на фронті до перемоги над ворогом, але не сказав, коли буде перемога та як того ворога він планує перемогти, то кількість СЗЧ помітно збільшилася. Дурня, яку ляпнув шоумен призвела до збільшення проблеми. Чому я кажу, що це дурня? Тому що військові все ще сподівалися, що влада, яка обіцяла у 2024 році, що буде закон про демобілізацію для тих, хто служить 36 місяців, зрозуміли що закону не буде, забеспечення немає, а поповнення не варто очікувати і вони в окопі до кінця. А вони заїбалися. Так, вони виснажені війною і вони не отримали те, що влада їм пообіцяла. І це підштовхнуло багатьох до СЗЧ. До речі, відсутність термінів служби не мотивує і мобілізуватися до армії. І ця проблема поглублюється.

Це явище вже настілки масове, що загрожує триманню фронта. А йдуть без зупинки. Найбільше йдуть з піхоти. З тої самої піхоти, яка не дає просуватися ворогу і приймає на себе головний удар. І не мала частина йде через ту саму виснаженність і невизначеність у термінах служби. Комусь залишилося півроку до 36 місяців, комусь рік, а у когось вже за 36 місяців давно перевалило. Але їх не зміняють на фронті Ваня Баканов і Саня Трухін. Їх на позиції не зміняють пропагандони Петров з Івановим. Їх не зміняють Міндіч, або Чернишов з Умєровим. До речі, останнього дуже хочуть бачити на нулі в окопі, щоб він особисто на собі відчув якість рівня забеспечення фронту Міністерством оборони, яке очолював. І не лише його військові хочуть бачити на фронті, але це тема для іншого допису.

Чи можна вирішити питання СЗЧ? Можна. І для цього є декілька варіантів. Єдиний варіант, який точно не варто обирати - це мовчати про проблему та ігнорувати її. Але саме це пропонує влада. І амністію, якщо повернутися назад. Але амністія без строків служби не спрацьовує. Бо людину можна вмотивувати дослужити півроку, рік, півтора і служити всі три роки, якщо він розуміє, що після цього буде демобілізований, а йому на заміну прийдуть інші. Але ж у нас і мобілізація провалена, зусиллями шоумена і його команди. Тож питання стає руба. Або влада забуває про битву за рейтинги і припиняє закривати очі на проблему та починає її вирішувати, або... Не хочу навіть думати про інший варіант.

Для розуміння, що відбувається дам приклад, грунтуючись на інформації з відкритих джерел та від моїх побратимів. Покровський напрямок сьогодні найгарячіший. Противник намагається прориватися північніше Удачного. Для цього він використовує малі піхотні групи, які повинні просочитися скрізь нашу оборону. Так, наші бійці тримають оборону надійно і за останні дні втрати ворога чималі, але вони все одно продовжують тиск! Головна мета не лише прорвати оборону, а й пройти там де немає людей в окопі і проникнувши в глиб міста накопичити там сили та атакувати з середини. Щоб не дати ворогу просочитися людей банально не вистачає. Також більша частина н.п Звірове знаходиться під ворогом і він намагається розширити зону контроля південно-західніше щоб встановити остаточний контроль у селі і наблизитися до Покровська. На східних околицях Мирнограду ситуація стає критичною–фронт поступово починає рухатися! Ворог намагається зайти з боку полів, вже пробує пробити оборону малими штурмовими групами, криють артою та дронами і може скоро рванути техніка. Схоже, противник хоче зайти у місто через схід або обійти його з півдня, щоб відрізати від Покровська. Про це пише "Мучной".

Ситуація не найкраща. Хоча варто сказати, що завдяки грамотним контрдіям та дронам нашим воїнам вдається там стримувати ворога. Але людей банально не вистачає і вони виснажені. Якщо б вдалося повернути з СЗЧ хоча 20%, то ситуація під Покровськом кардинально змінилася на нашу користь. Так звані ДРГ в Покровську - це приклад того, що вони просочуються саме там, де немає наших бійців. Відсутність щільної оборони дає ворогу таку можливість. І ніякими гучними заявами та порожніми обіцянками про 3000 ракет до кінця 2025 року ситуацію не виправити. І якщо хтось сподівається, що ситуація не буде погіршуватися, якщо все залишити, як є, то це велика помилка. Потрібно негайно вирішувати проблему.

Я розумію, що для чотирьохразового ухилянта все це важко зрозуміти, але без всього цього ми не лише не виграємо, а катастрофічно програємо війну за виживання України. У нас сьогодні населення боїться мобілізації значно більше ніж окупації. І розуміють, що це була помилка, коли вже запізно. І ще одне. Багато хто живе в полоні ілюзії, що війна їх не зачепить та не прийде в їх місто так, як прийшла в Маріуполь, Бахмут, Часів Яр чи Торецьк. Це помилка.

Як і всі інші я теж читав розрахунки аналітиків The Economist про те, що якщо нинішні темпи просування російської армії збережуться, то на повне захоплення України знадобиться щонайменше 89 років. Але аналітики не враховували виснаженність військових, СЗЧ та проблеми з мобілізацією, через які може статися, що фронт не буде кому тримати. І це не лякалки, а розуміння можливого сценарію, якщо влада і далі буде ігнорувати проблему.

Сьогодні в Україні є приблизно 1,6 млн військовозабовязаних без обмежень, від 25 до 35 років, з яких треба мобілізувати 10%, щоб запустити процес демобілізації. Розумію, щоб демобілізувати 1000 військових треба мобілізувати 1000, навчити їх та забезпечити всім необхідним. Цей процес вимагає часу і ресурсу. І цим треба займатися. Зараз. Не відкладати на потім, не чекати перемовин з Путіним і сподіватися, що не треба буде цього робити, а займатися зараз. Як і питанням СЗЧ. Але ж кляті рейтинги і страх їх втратити заважають Зеленському цим займатися. А часу все менше, а виснаженність у бійців все більше. Але Україні плювати на рейтинги Зеленського. Він повинен виконувати свої обов'язки. Забути про рейтинги і виконувати. Іншого варіанту немає, якщо не хочемо стати російским федеральним округом!