Загальне зменшення виробництва у порівнянні з попередньою редакцією балансу складає
5,9% (до 143 млрд кВт·год).
В тому числі, зниження виробництва на АЕС прогнозується на
8,6% (до 73,7 млрд кВт·год), на ТЕС — на
7,8% (до 38,9 млрд кВт·год), на ГЕС — на 4,8% (до 4,85 млрд кВт·год). Водночас виробництво електроенергії на ТЕЦ (що забезпечували виробництво теплової енергії під час опалювального періоду) збережеться майже на тому ж рівні (11,1 млрд кВт·год).
У виробництві електроенергії ГЕС 4,3 млрд кВт∙год припадає на ПАТ «Укргідроенерго». Цей обсяг було визначено відповідно пропозицій цього виробника з урахуванням поточної гідрометеорологічної ситуації в басейні річок Дніпро, Десна, Дністер та консультації Укргідрометцентру щодо показників водопілля.
Слід зауважити, що поточна водність майже всіх річок і приплив води до водосховищ ГЕС Дніпровського каскаду є одними з найменших за період спостережень, а прогнози не виключають гідрологічної посухи.
Зокрема, розрахунок обсягів був зроблений таким чином, щоб запобігти утворенню значного профіциту на ринку електроенергії, який ще в першій половині квітня сягав 53 млн кВт·год. А з 21 квітня, після обмеження базової потужності АЕС, знизився вже до 30,7 млн кВт·год.
Профіцит на електроенергетичному ринку – це електроенергія, яка фактично була вироблена, але не продана кінцевому споживачу за двосторонніми договорами, на «ринку на добу наперед», або на внутрішньодобовому ринку. Відповідно до чинних правил, вся вона реалізується на балансуючому ринку. Великий профіцит електроенергії штучно збільшує обсяги балансуючого ринку та ускладнює балансування енергосистеми.
Bookmarks