
Допис від
Йоран
Країна має багато проблем з-за того, що і попередній, і вже очевидно, що і діючий президенти діють не за логікою війни, а зовсім навпаки.
Ми постійно займаємо позицію прохачів, принижених, навіть тоді, коли для цього немає жодних підстав. Чим зайнята влада, в першу чергу головнокомандувачі? Постійні прохання про перемир'я, з перших днів війни і до сьогодні ( хтось чув, щоб про це попросила та сторона?). Звільнення заручників і перемовини про це стали основною проблемою конфлікту. Зустрічі делегацій, обговорення результатів зустрічей, наполегливе прохання про нові зустрічі ( які нічого не вирішують). Нова влада внесла різноманітність в цей набір: виявилось, що зустріч потрібна терміново ( куди запізнюються?), тобто до всього додалась ще незрозуміла нетерплячка з нашої сторони.
Очевидно, що такі виставлені напоказ слабі місця охоче і з задоволенням використовує ворог. Ціна і умовних перемир'їв, і особливо полонених різко зростає, під це диктуються вигідні умови для них і поступки з нашого боку. Без жодних зобов'язань від окупантів. По суті нами надано їм ефективний важіль для облаштування потрібних справ, бо таких заручників вони можуть набрати хоч сотню за день, з числа тих наївних простачків, що досі очікують на відновлення "дружби братських народів" і радісно їдуть до Росії, бо там же родичі/робота/"такі ж як і ми прості люди".
Логіка війни передбачає, дає право, ба більше - зобов'язує до іншого. Посилювати зайняті позиції. Озброюватись; реально, а не у вигляді демостраційних зразків на параді. Наполегливо шукати союзників. Знищувати ворога при першій нагоді, без огляду на світову миролюбну громадськість, всіма доступними способами. Вести інформаційну війну ( хоч розпочати, нарешті). Завдавати економічних збитків, в першу чергу максимально обмеживши імпорт, транзит і подібне.
А замість цього президент очікує зустрічі з Путіним, як Наташа Ростова - першого балу. Щоб крім стосу папірців, підписаних попередниками, були ще й свої?
Bookmarks