Проект
вноситься народними депутатами України
Бриченко І.В.
Бригинець О.М.
Крулько І.І.
Маркевич Я.В.
Горбунов О.В.
Висоцький С.В.
Лапін І.О.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України.
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
I. Внести до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (Відомості Верховної Ради України 1991 р., N 25, ст. 283) такі зімни:
1. У розділі ІІ доповнити статтю 12
частиною 7:
«Релігійна організація (об'єднання), яка безпосередньо або як складова частина іншої релігійної організації (об'єднанння) входить до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, зобов'язана у своїй повній назві, зазначеній її у статуті (положенні), відображати приналежність до релігійної організації (об'єднання) за межами України, до якої вона входить (частиною якої вона є), шляхом обов'язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації (об'єднання) з можливим додаванням слів «в Україні» та/або позначення свого місця в структурі іноземної релігійної організації.»
частиною 8:
«Входження релігійної організації (об'єднання) до релігійної організації (об'єднання), зазначеної в частині 7 цієї статті визначається у разі наявності однієї з наступних ознак:
1) у статуті (положенні) релігійної організації, що діє в Україні, містяться вказівки на входження до структури релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України;
2) у статуті (положенні) закордонної релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, містяться вказівки на входження до її структури релігійної організації (об'єднання), що діє на території України, а також на право прийняття статутними органами управління зазначеної закордонної релігійної організації (об'єднання) рішень у канонічних і організаційних питаннях, які є зобов'язуючими для релігійної організації (об'єднання), що діє на території України;
3) статутом (положенням) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України, передбачене обов'язкове входження керівників (повноважних представників) релігійної організації (об'єднання), що діє на території Україні, до статутних органів управління зазначеної закордонної релігійної організації (об'єднання) з правом вирішального голосу.»
ІІ. Перехідні та прикінцеві положення
1. Під Законом, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала територію України, мається на увазі Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 26, ст.892) та/або інший Закон України, яким іноземна держава визнається такою, що вчинила збройну агресію проти України та тимчасово окупувала территорію України.
2. Протягом одного місяця з дати набуття чинності цього Закону або набуття чинності Закону, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України (якщо такий Закон набув чинності пізніше цього Закону), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, проводить релігієзнавчу експертизу зареєстрованих статутів релігійних організацій (об'єднань) для встановлення обставин, передбачених частинами 7 і 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (Відомості Верховної Ради України 1991 р., N 25, ст. 283).
3. У разі встановлення обставин, передбачених частинами 7 та 8 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (Відомості Верховної Ради України 1991 р., N 25, ст. 283), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, публічно через офіційне видання «Урядовий кур'єр» та письмово інформує релігійні організації (об'єднання), які підпадають під дію частини 7 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (Відомості Верховної Ради України 1991 р., N 25, ст. 283), про необхідність у строк не пізніше трьох місяців внести до свого статуту (положення) передбачені законом зміни та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку.
4. У разі, якщо протягом чотирьох місяців (для релігійних громад – дев'яти місяців) з дати набуття чинності цього Закону та/або набуття чинності Закону, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, релігійна організація (об'єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідних змін до свого статуту (положення) на реєстрацію, її статут (положення) втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об'єднання).
5. Не допускається надання переваг або накладання обмежень у діяльності релігійної організації (об'єднання), що входить до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, окрім обмеження доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників такої релігійної організації у частини, з'єднання Збройних сил та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених законом.
6. Цей закон вступає в силу з моменту його публікації.
Голова Верховної Ради
України Парубій А.В.
Bookmarks