Стара історія про двох тьолок на джипі згадалася нам ще у грудні. Але газова істерія настільки засмітила усі інформаційні канали, що годі було писати про щось інше. Газ пустили, усім попустило, а тому дозволимо собі нагадати той класичний випадок.
Отже їде водій і бачить джип з відкритим капотом, а біля нього двоє істот у коротких спідницях, які відчайдушно зазирають у двигун, немовби щось там можуть зрозуміти. Хлопець молодий, тому кидається на допомогу.
Кілька спроб завести машину завершуються нічим, і перейнятливий шофер пропонує дотягнути дівчат до найближчої СТО на буксирі. Слава Богу, у багажнику є новенький трос, досить товстий, щоб витримати важкий джип. Їдуть помалу.
Перший квартал усе іде нормально, наш герой вже подумки отримує подяку від врятованих дівчат, але на світлофорі джип несподівано в'їздить йому у задній бампер. Стримуючи в горлі матюки, хлопець вистрибує з-за керма, біжить до джипа, рве на себе дверцята, щоб висловити все, що думає, і раптом бачить, що дівчата - обидві - сидять на задньому сидінні.
Німа сцена.
Ця історія згадалася нам у зв'язку із так званою кризою. Пробачте, що вживаємо це слово зайвий раз, але кажуть, що випробування нам посилає Господь, аби ми мали можливість зайвий раз замислитися та роззирнутися.
Отже давайте так і зробимо - у час кризи уважно оглянемо і оцінимо ситуацію в якій живемо.
Залишимо поки поза увагою безумних тьолок на джипах, які заполонили наші дороги у часи "добробуту" і стали його символом. Про цих істот - трохи згодом.
І на курс в обміннику теж не зважатимемо. Бо якщо національну валюту продають та купують на кожному перехресті, курс завжди диктуватимуть у теленовинах та у чергах, а не на біржі.
Глянемо на нашу державу, як на організатора і регулятора національної економіки. Саме ці її функції, як твердять, повинні допомогти нам пережити світову кризу.
Що ми з вами побачимо крізь газовий туман? Хіба що офірного цапа на прізвище Стельмах і біг-борди УНП з штрих-кодом 482 та закликом купувати українське.
Ці дві теми повністю вичерпують антикризові рецепти в інформаційному просторі.
Твердять, що коли сто разів сказати "халва", в роті солодше не стане. А якщо тисячу разів всім разом сказати "криза"? Ми її викличемо чи навпаки, відлякаємо?
Відповідь знають хіба що переможці "Битви екстрасенсів". Прості ж люди хочуть почути відповідь на такі самі прості запитання. Як то:
* Чому криза десь там в Америці, а падає наша гривня?
* Чому коли гривня зміцнювалася (як влітку), ціни зростали, а тепер, коли гривня падає, ціни знов-таки ростуть?
* І нарешті, чому ніхто з політиків досі не пояснив зрозумілими словами - звідки в Україні взялася криза і що взагалі відбувається?
Будь-який лікар скаже вам, що перш ніж хворобу лікувати, треба поставити діагноз. І будь-який інженер підтвердить, що поламку спочатку шукають, а тоді вже лагодять. Чому ж керівництво країни робить зовсім інакше? Чому політики приймають антикризовий пакет законів, так і не пояснивши нам і собі, що таке криза і де її причини?
І от тепер для відповіді на ці "чому?" повернімося до тьолок у джипі.
Уявіть собі, що ви сидите за кермом, а на жорсткому буксирі вас тягне всюдихід. Скажіть, чи обов'язково бути чемпіоном Формули-1, щоб впоратися з керуванням?
Отож бо й воно.
Протягом останніх п'яти років нашу економіку тягнуть на буксирі, і буксир цей зветься "світові ціни на метал". Ми дивуємося: 2004-го року мільйон людей стоїть на Майдані, а економіка зростає. Вибори ідуть за виборами, а ВВП лізе вгору - що воно таке?
Секрет простий - ми їдемо не самі. Нас везе потужний всюдихід. Скажіть, чи важко керувати українською економікою, коли ціни на метал зростають на 30% за рік? Яка різниця - Тимошенко ти чи Янукович?
Можна відпустити кермо, закинути ногу на ногу, можна посміхатися своїм прихильникам, махати ручкою та кидати дрібні монети у відкрите вікно. В таких умовах навіть з нас із вами вийшли б пристойні міністри. А що, робота не складна - сиди собі, діли гроші та слідкуй, щоб конкуренти не поцупили портфеля.
Наша влада так і робила. Вони навіть на заднє сидіння пересіли, щоб краще бачити свій народ. І тут - світлофор! Хто б міг подумати?!
Біда не в тому, що українська влада не була готова до кризи. Біда в тому, що у нас не було та і зараз не існує жодної влади - звичайно, якщо не називати цим словом банду, як просто забирає у нас гроші і ділить їх поміж собою. Бо влада за самим своїм визначенням повинна вміти, або хоча б намагатися керувати країною.
Хто за 6,0? Гайда на Київ?
Відповісти з цитуванням
Допис від garik
Хоча хто ви тільки не є... Засобиами керування макро-економікою можна в країні, яка ЖИВЕ і ВИРОБЛЯЄ досить високий ВВП, зробити й 2,5...
). 
Bookmarks