Дмитро Гнап
14 ч ·
В історії з президентськими офшорами підсумок такий.
Президент Порошенко з̶б̶р̶е̶х̶а̶в̶ сказав неправду. Двічі. Вперше, коли йшов на вибори і обіцяв "офшори перекривати", а виявилося, одразу після обрання, почав офшори створювати.
Вдруге президент сказав неправду, коли будучи нами викритий з цими офшорами минулого року, заявив що вони створювалися для передачі "Рошену" в "сліпий траст".
Вчора виявилось - з "податковими цілями". Власне, для цього і створюються офшори. З податковими цілями.
І тут ще раз повторю, те про що писав багато разів.
Створеному президентом офшору на БВО, на який була записана вся його кондитерська імперія і не потрібні були банківські рахунки. Тому що офшор був призначений не для того, щоб туди виводити прибутки з продажу цукерок.
А щоб продати саму корпорацію "Рошен". І при цьому не заплатити податки з продажу "Рошену" в Україні.
Бо для того, щоб у фірми на Віргінських островах в засновниках замість слова "Порошенко" з'явилось слово "Nestle" або "Kraft" рахунки не потрібні. На островах змінюється власник, а заводи в Україні, як працювали, так і працюють. Випускають шоколадки, платять зарплату і податки. Тільки от належать в офшорних реєстрах іншим людям.
Так, ми пишемо про наміри. А не про факт ухиляння від податків. Президент лише мав намір ухилитись від податків. А не зробив це. Чи маємо ми мовчати, коли президент країни має недобрі наміри і навіть оформлює це документами? Думаю, про це варто писати і говорити. Чи маємо ми мовчати, коли президент говорить неправду? Думаю, ні. Бо як тоді можна бути впевненим, що він нам говорить правду в інших речах. Про боротьбу з корупцією. Про деолігархізацію. Про деофшоризацію. І т.д.
До речі, як не дивно, Петра Порошенка врятувала від великої біди його жадібність, про яку вже ходять легенди. Nestle пропонував за "Рошен" 1 мільярд доларів. Порошенко, пишуть, хотів 3 мільярди. Якби в ціні зійшлись, це була б інша історія. З іншим фіналом.
І фінал був би такий: або президент заплатив би 170 мільйонів доларів податків в бюджет України від проданого бізнесу і був би великий молодець. Ви ж вірите в це, правда? Або не заплатив, би, і тоді, думаю, справа навряд чи дійшла б до імпічменту. А швидше за все скінчилась би для нього марш-кидком до VIP-терміналу Борисполя і відльотом в напрямку Уганди.
Тому вся ця історія з викриттям журналістами офшорів вона передусім про те, що не треба робити дурниці і потім прикривати їх неправдою. Бо, рано чи пізно, це все одно стане відомим.






Или проблемы с пониманием?

Bookmarks