Український Ноократичний Реліз.

===============================================
Ненароджена людина прив'язана пуповиною до матері. Пуповина рветься - зв'язок залишається. І цей зв'язок між людьми тягнеться через тисячоліття у далечінь еволюційних подій, що породили людство й дали йому розум, що має владу над Всесвітом.

Людина не може народитись без зв'язку жінки та чоловіка. Цей зв'язок так само існував набагато раніше від набуття людьми розумності. І смерть переслідує людину з незапам'ятних часів.

Життя, кохання, смерть - три речі, що були до розуму, що породили його у вирі еволюції. Очевидним є те, що якби не було життя, то й розуму б не було в принципі, бо розумність властива живим істотам принаймні у контексті, який нам зрозумілий. Якби не було б смерті, не було б й природнього відбору, тож не виникли б біологічні види, не виник би й розум.

Існує думка, що закоханість - це втрата розуму. Але всім добре відомо, що закохана людина здатна зробити неможливе. Й навпаки все, що робиться з ненавистю - приречене на смерть. Кохання - порив до продовження життя. Ненависть - порив до знищення життя. Знищення життя - це смерть. Смерть - стимул для розуму. Якби не було кохання, не було б й ненависті. І те, й інше можна поєднати одним словом - емоції. Позитивні емоції творять життя, негативні емоції творять смерть. Без емоцій розум неможливий.

Розум належить тим, хто вижив. Всі ненависницькі ідеології залишилися у минулому разом з тими, хто помер і не залишив по собі нічого, що б могло виправдати ненависницькі ідеї. Водночас, як не дивно, не знайшли успіху ідеології, що базуються на коханні. Ймовірно так вийшло тому, що без ненависті неможливе кохання.

Потяг людей до спрощення породив релігії, що забороняють кохання чи ненависть. Потім з'явилося право, яке спочатку було релігіозним, потім стало цивільним і перестало взагали торкатись категорій кохання-ненависть, життя-смерть. Науково-технічна революція породила потік інформації, обсяги якої паралізували розум взагалі. Знову з'являються пророки та лжепророки, що обіцяють кохання та безсмертя. І люди вже скоріше інстинктивно, ніж свідомо, тягнуться до них, часто-густо втрачаючи не тільки розум, а й свої матеріальні статки.

Розум існує між життям та смертю, коханням та ненавистю.

Ноократія - влада розуму, що життя поєднує зі смертю.

===============================================

Дитина, зростаючи, знайомиться з іншими людьми, починає з ними спілкуватись. Всі люди, яких людина може зрозуміти, та які розуміють її, стають для неї "своїми". Решта - "чужі". Порозуміння - це наявність спільної мови. Колись це зрозуміли японці й всією нацією вивчили мову свого ворога - американців, щоб порозумітись з ними та завоювати американський ринок. Українцям, щоб здобути незалежність, спочатку виявилось потрібним вивчити мову своїх поневолювачів - росіян. Зрозумівши росіян, українці отримали незалежність, не вбивши жодного росіянина.

Запорука виживання нації - її здатність зрозуміти іншу націю. Нація, так само як людина, що не розуміється з іншими людьми, приречена на загибель. Відсутність порозуміння всередині нації робить її існування неможливим. Саме через це давно відрізняються поняття "нація" та "держава". Держави тримаються на силі, нації - на порозумінні.

Сила без розуму нічого не варта. Нерозумність породжує ненависть, яка силу знищує. Якою величезною силою володіли монголи - і що від неї лишилося за якіхось двісті з лишком років? А хіба слабкими були запорізькі козаки? І куди поділася їх сила?

Сучасна Україна тримається на порозумінні між правлячими кланами. Влада в Україні практично нічого не здатна змінити ані в кращий, ані в гірший бік. Доля будь-якого українця залежить в кінцевому рахунку від того, з ким він знайде порозуміння.

Українська Національна Партія Ноократії - полігон для порозуміння тих людей, що хочуть піднятись над кланами та вийти на глобальну арену повноцінними гравцями. І не буди у середняках - а вийти у лідери та повести за собою людство. Дати новий поштовх для еволюції та змінінити долю Всесвіту.

===============================================

Проживши життя, людина помирає тілом. Ми мовчимо про долю її свідомості. Ми знаємо що людина ще якийсь час живе у нашій пам'яті. Нам завжди неприємно знати, що хтось про нас каже погано і ми хочемо якось це змінити. Розумні люди роблять добрі речі та спростовують все погане, що про них казали. Дурні ж починають мститись тим, хто каже про них погано. Помираючі, вони розуміють, що після смерті вже не зможуть помститись. А добро творити запізно.

Алё й найдобрішу людину хтось завжди звинуватить у злому діянні. І найзлішу людину хтось назве найдобрішою. Насправді кожен вважає злом те, що погано йому. А добром - все, що добре йому. Так само вважає і суспільство. Хоч час від часу й не помічає, що зле для нього обертається добром й навпаки.

І нарешті, пройшовши скрізь муки роздумів - що добре, що погано дістаємось висновку що ні доброго без поганого, ані поганого без доброго існувати не може. Існує просто те, що існує. Все що може відбутись є нормальним. А все нормальне є розумним. Тож продовження існування є розумним само по собі, а розумність є запорукою існування.

Ноократична цивілізація - сукупність націй, що зрозуміли одна одну. Її неможливо утворити на якомусь міжнародному форумі. Вона народжується від початку людства і помре, коли еволюція надасть людині дещо сильніше за розум. Сьогодні ж вона стає на ноги, разом з націями. що скидають з себе державницьки пута та стають повноцінними володарями Землі. І Україна є одним з осередків цьго народження, а можливо - її колискою. Все залежить від нас, українців - незалежно від етнічної приналежності.

==============================================

Від українців залежить доля не України, а цілого людства. Тому й відповідальність на нас підвищена. Тому й випробування випали на нашу долю незрівняні з випробуваннями інших націй.
Тому й шляху у нас іншого немає, аніж у Світове лідерство. У будь-якій іншій меті успіху не матимемо. Бо така наша доля - з аутсайдерів перетворитись на чемпіонів. Ми маємо розум для цього і не маємо сумніватись в тому, що він нам допоможе.