Шановний Чорна Вівця... Мені дуже прикро, але моя віра в людей і краще життя, на жаль, випаровується... зараз знаходжуся в Києві (сподіваюсь, недовго я тут пробуду). Столиця шокувала як виглядом, так і людьми. Жадібні, наглі, амбіційні в гіршому розумінні (не вперше бачу в магазинах, як люди приходять просто відірватись на продавцях), ніякої доброзичливості, культури, любов до голубів - це викинути з балкона крошки, не дивлячись, чи йде хтось внизу, і ще багато чого. Засраний вокзал, запльовані вулиці, І це - столиця? Це - люди, які впливають на суспільство? Яка Європа, це просто смішно. Виродження, масового хоарактеру.
2 роки АТО, 2 роки незрозуміло якої стратегії, до чого йдемо, заради чого воюємо. Люди гинуть, але у нас нема війни. Росія агресор, але у нас АТО. Навіть курка загнана в куток, починає боротися.
Добре що ви у щось вірите. Мабуть тільки віра бійців і витягує поки що країну. Тому що у суспільстві, на жаль, ця віра тане.
Bookmarks