А уявіть собі, що б було, якби кудись зникла менора з Театральної площі?
А вона таки кудись зникла...
Аборигене, книга, яку я цитував вище, є просто скарбом найцікавішої інформації, свідоцтва самовидця, Івана Майстренка, який був в епіцентрі всіх найгучніших подій у підмосковській Україні 1917-1937 років, а потім - 1941-44 років. Сам Майстренко був, що називається, комуніст-ідеаліст, починав як есер (член Української Партії Соціялістів-Революціонерів), потім був активним діячем Української Комуністичної Партії, яка діяла на засадах розбудови соціялістичної незалежної Української Держави всупереч політиці КП(б)У і ВКП(б). Після ліквідації УКП Майстренко активно займався українізацією, редаґував і дописував у газетах Харкова, Полтави, Одеси. Після згортання українізації і почтаку нищення української інтеліґенції Майстренка було заарештовано і відправлено до сибірського концтабору, звідки йому вдалося вийти 1940 року і повернутися в Україну. Він був свідком приходу німецьких військ, за німців дириґував капелею бандуристів, їздив по Україні й Німеччині, був пов'язаний з мельниківським і бандерівським крилами ОУН. Після війни Майстренко жив у Німеччині і Франції, згодом у Канаді, де й помер 1984 року. Можна уявити, скільки ця людина бачила, з якими людьми спілкувалася! Помер Майстренко переконаним соціялістом, але справа не в його лівих переконаннях, а в фактажі, в тій інформації, яку може передати нам, нащадкам, очевидець. Я б дуже радив всім, хто цікавиться історією України ХХ сторіччя, обов'язково прочитати цю книгу!
Аборигене, до речі, у цю суботу збирається КУК - приходьте.