Вибачте, друзі, що може трошки пафосно... Так вийшло...

Пам»яті Володимира Градиського (Гонти).

Здається, це перший з полеглих українських воїнів, кого я мав честь знати особисто, на цій підступній та мерзотній російсько-українській війні, справжня сутність якої ховається за назвами на кшталт АТО та іншими евфемізмами…

Я познайомився з Володимиром на акції, присвяченій Дню Соборності України 22 січня 2011 року.
Тоді був збор біля цирку. Людей було чимало. Але я звернув увагу на цього усміхненого чоловіка. Зауважив його почуття гумору та позитивність. Пам»ятаю ми заспівали кілька українських пісень, поки люди збирались. Перекинулись із ним парою жартів. Потім була хода до Європейської площі, Коло Єдності, промови та гімн України…

Після того може десь перетинались на проукраїнських акціях чи в соцмережах. Принаймні якось він мені запам»ятався.

Аж днями я побачив трагічну новину від спільної знайомої, що пан Володимир загинув 31 липня в запеклому бою з російськими окупантами та відморозками ДНР. Під Шахтарськом Донецької області у складі 25 дніпропетровської повітряно-десантної бригади, куди він пішов служити весною від початку кремлівської окупації України.

Я був шокований… Це зовсім по-іншому, коли знаєш людину особисто… Згадував його цілий вечір, гортав світлини, його дописи… Прочитав тут десятки теплих спогадів про нього від людей, що знали його, і незнайомих...

Наразі пропонують назвати його іменем та іменем Героїв 25-ї десантної бригади вулицю чи сквер у нашому місті. Я - за.

Вірю, Володимире, що з твоєю вічною світлою душею буде все гаразд! Ти свято виконав свій земний обов»язок до кінця. Віддав своє життя, захищаючи свою Батьківщину та народ України, нас усіх від збройної агресії російських покидьків та їх поплічників.
Багато людей молились, моляться та будуть молитися за тебе… Тепло згадують тебе…

Велика подяка та низький уклін тобі, світлий воїне Володимире, вірний сине матінки-України…
Своїм життям та своєю героїчною смертю ти надихнув багатьох цінувати, шанувати, любити та піклуватись про Україну та українську справу! В тому числі тих, хто не розумів, не відчував цього раніше… Тож те, що було тобі дуже дорого та небайдуже, продовжуватиме жити та розвиватись!

Слава Україні! Героям Слава!