| Gorod.dp.ua » Міські форуми / Городские форумы |
![]() |
|
Никого не ищу. Просто хвастаюсь
Bůh stvořil člověka, ale nedal si to patentovat, a tak to teď po něm může dělat kdejakej blbec
А вот про налоговую "амнистию" ггггг
"Податковий компроміс" або як вивести бізнес з тіні. Частина перша
LB.ua — 18 июня 2014, 16:29
На початку квітня LB.ua опублікував текст "80-90% українського бізнесу – учасники злочинного угрупування". Його автор – бізнесмен, який добре поінформований про систему конвертаційних центрів України. Публікація викликала значний резонанс як серед представників бізнесу, так і серед представників чинної влади.
Однак останні, на думку автора тексту, так і не зрозуміли до кінця суті проблеми. А тому, поданий Кабінетом міністрів законопроект про «амністію» лише погіршить становище українського бізнесу. І жодним чином не стосуватиметься чиновників, які по-суті змушували бізнес брати участь у кримінальних схемах мінімізації податків. І це змусило автора тексту про конвертаційні центри ще раз звернутися до цієї теми.
21 травня 2014 року уряд вніс на розгляд парламенту проект Закону "про амністію чи податковий компроміс" (повна назва – "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу").
Арсеній Яценюк з трибуни ВР твердив, що даний законопроект відстоює права підприємців. Однак аналіз документу свідчить про протилежне.
Давайте проаналізуємо, що пропонує уряд.
1. Податковий компроміс – режим звільнення від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності платників податків або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, завищення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість та від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за будь-які податкові періоди до 1 січня 2014 року. Платник податків під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди подає відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.
Законопроект називає суб’єктами податкового компромісу виключно платників податків та/або їх посадових осіб. А куди поділася армія чиновників і співробітників контролюючих органів, які отримували свої долі з існування системи «обналу» – керівники прокуратури, міліції, податкової?
Якщо бізнес має заплатити у бюджет за минулі "гріхи", то, відповідно, всі чиновники теж мають сплатити свою частку в бюджет. Адже вони отримували з тих "обготівлених" сум відкати, хабарі, бонуси та інше. Має відбутись загальна амністія капіталів, де кожен декларує свої доходи та майно і сплачує відповідний податок для його легалізації.
2. Сума заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 15 відсотків. При цьому 85 відсотків такої суми вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються та пеня не нараховується.
Другий пункт законопроекту роз’яснює, що податковий компроміс стосується сплати податку на прибуток. Однак більшість підприємств не використовували цей "програмний" механізм для ухилення від сплати податку на прибуток, тому що при кредитних навантаженнях в 25-35%, при низькій рентабельності, прибуток і так можна використати або на розвиток , або сховати абсолютно легальними шляхами. Фактично цей "прибуток" – це в більшості хабарі або "відкати" державним чиновникам, їхні долі в бізнесах тощо.
Звичайний підприємець не буде добровільно забирати зі свого обороту значні обсяги коштів. Окрім того, більша половина всіх операцій здійснювалась без проведення грошових розрахунків, а виключно на папері, що зайвий раз доводить: бізнес ухилявся виключно від сплати ПДВ, а не податку на прибуток. Там, де були грошові розрахунки, мало місце насамперед ухилення чи зменшення податкових навантажень на заробітну плату.
4. Процедура досягнення податкового компромісу триває 60 календарних днів з дня наступного за днем подання уточнюючого розрахунку.
При поданні уточнюючого розрахунку відповідно до цього підрозділу контролюючий орган проводить, в порядку визначеному цим Кодексом, зустрічну звірку (перевірку).
Контролюючий орган протягом 10 календарних днів з дня наступного за днем подання уточнюючого розрахунку направляє відповідний запит, який містить інформацію про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. У разі не направлення такого запиту сума податкових зобов’язань вважається узгодженою.
Платник податків після отримання запиту на отримання податкової інформації для проведення зустрічної звірки надає відповідь протягом 10 календарних днів. У разі не надання відповіді протягом 10 календарних днів компроміс вважається не досягнутим.
За результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, яка підписується платником податків і посадовою особою контрольного органу.
У разі виявлення заниження податкових зобов’язань, контролюючий орган проводить перевірку і за її результатами приймає податкове повідомлення-рішення.
Четвертий пункт законопроекту відкриває нове "вікно можливостей" для нових корупційних схем податківців:
за певну плату контролюючий орган не направить або направить несвоєчасно відповідний запит про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства;
запит контролюючий орган надішле так, що підприємство його не отримає, а відмітка з пошти про відправку в податковій буде стояти. Або направить на іншу адресу. Цей механізм відпрацьовано вже роками.
контролюючий орган отримує всі підстави для проведення чергової перевірки. У роботі з «Програмою» було задіяно 90% реально діючих підприємств, відповідно, податкова може перевірити кожне з них. За певну плату можна когось виключити з списку на перевірку, а когось – включити.
6. Уточнення платником податків податкових зобов’язань шляхом надання уточнюючого розрахунку не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів.
Завдяки цьому пункту податкова отримає право перевірити ще й усіх контрагентів платника, які не працювали з "Програмою", але мали зв'язок із ним через другі чи треті руки. Комп’ютерна система податкової при таких навантаженнях уточнюючих розрахунків точно буде давати збої, з’являться розбіжності. Таким чином, можна провести перевірку майже в 100% всього бізнесу через розбіжності в податковій звітності.
Цікаво також, що ті підприємці, які працювали з узгодженими "програмними" фірмами під тиском податкової чи інших контролюючих органів зараз мають додатково сплатити суму більшу, ніж сплачували, ті хто працював з "партизанами" – нелегальними конвертаторами.
Тобто, виходить, що ті, хто працював у межах погодженого Державною податковою адміністрацією та всіма контролюючими органами податкового компромісу, який виник не тільки через бажання чиновників нажитися, а й через об’єктивні економічні причини, опиняються у гіршій ситуації, аніж ті, хто працював з "партизанами". Хто після цього віритиме владі та пропонованій нею амністії?
Тепер приклад:
Підприємство Х з 01.07.2011 (більше трьох років не перевіряють) по 31.12.2013 року купило в "програмної" фірми податковий кредит на суму 10 млн. грн. в т.ч. ПДВ. Недоплата ПДВ у бюджет становить 1 666 666,67 грн. Разом з тим підприємство сплатило за той період в середньому 9% від суми податкового кредиту на "Програму" – 900 000,00 грн. Фактично таким чином зекономивши для себе 5,67% – 766 666,67 грн.
Потрібно розуміти: ухиляння від сплати ПДВ і зарплата "в конвертах" – це вимушені кроки бізнесу, щоб хоч якось виживати. Для приховування прибутків "Програму" використовували одиниці – для цього є багато легальних способів. І при кредитних навантаженнях в 25-35% річних про прибуток і так багато хто мріє.
Окрім того, податкова вже скільки років не приймає декларації зі збитками і всі «малювали» прибуток підприємства виключно для "гарної декларації" та "щоб прийняли" не зважаючи на фактичний стан фірми.
Тепер, згідно з проектом Закону, виходить що підприємство повинно доплатити:
15% з ПДВ = 250 000,00 грн.
Далі податок на прибуток :недоплата в бюджет податку 1 583 333,33 грн
(10 000 000 – 1 666 666,67)х19%) з них повинні тепер оплатити 15% = 237 500,00 грн.
Всього підприємство має повернути по амністії 487 500,00. Тобто фактично, підприємство має доплатити ще 4,875% від обороту.
Чомусь ніхто також не рахує, що всі програмні підприємства мали сплачувати в бюджет і більшість з них сплачували певний % від свого обороту. За різними критеріями та у різні періоди він становив від 1,5% до 6,7%. Тобто частина коштів все ж таки потрапила в бюджет.
Також для кожної галузі економіки в податковій розроблені так звані галузеві податкові навантаження. Навантаження, яке вважається в податковій взірцем для підприємства, – це 1% від обороту по податку на прибуток і 1-1,5% від обороту по податку на додану вартість. Тих, хто платив ці навантаження, ніхто не чіпав. Окрім того, були ще варіанти сплати в різні фонди – фонд Артема Пшонки, фонд Азарова, Фонд УПЦ МП, (Києво-Печерська лавра) та інші, які теж коливались від 0,5 до 1,0% від обороту і вас ніхто гарантовано не чіпав. То як бути ще з цими фондами? Вони підпадають під податковий компроміс чи ні?
А тепер давайте порахуємо, що збере бюджет при сплаті 4,875% від обороту тільки за останні три роки роботи "Програми". В середньому через "програмні" підприємства проходило в місяць від 25 до 60 млрд. грн. Тобто за 3 роки це 1 440 млрд. грн х 4,875% = 70,2 млрд. грн. Згідно проекту Закону сплата має відбутись протягом 10 днів – як при звичайній перевірці. Тобто майже 20% державного бюджету України!!! Хіба українські підприємці будуть в стані це сплатити при теперішній економічній ситуації? Якщо є в Україні близько 35 тисяч реально працюючих підприємств, то на кожне припадає до сплати в середньому більше 2 млн. грн.
Реальна українська економіка не така велика. Зареєстрованих юридичних осіб є біля 1,16 млн. та 2,7 млн фізичних осіб-підприємців. Реально діючих підприємств (юридичних осіб), які наповнюють 96% бюджету – близько 35 тисяч. З них 1600 підприємств (так звані великі платники податків) дають 80% бюджету. Кількість працівників Міндоходів біля 72 тисяч чоловік. Тобто фактично на одне активне підприємство припадає два контролери від держави.
Час для сплати податків в Україні для підприємства становить в середньому 657 годин, це 9 найгірша позиція в світі.
Тобто 4 місяці в рік один працівник підприємства займається «співпрацею» з двома працівниками Міндоходів... При такій кількості перших та других, можна було б носити на руках платників податків...
…Нещодавно у Львівській області підприємець викинулась з 10 поверху податкової, коли їй повідомили про штраф в розмірі 500 тис. грн. або хабар в розмірі 5 тис доларів. Всі 35 тис власників чи керівників юридичних осіб викидатись не будуть, але і заплатити вони не зможуть. Точніше, знову заплатять чиновникам в кишеню за те, щоб держава їх не помітила.
Далі буде.
Никого не ищу. Просто хвастаюсь
Судью Киреева объявили в розыск
какговорится - они пугают, а ему не страшно
Никого не ищу. Просто хвастаюсь
А налоги платим потому, шо "украинцы - совершенно сумасшедшая нация", она может ЕЩЕ и дармоедов содержать за дикое бабло ко всему прочему.Да, совершенно непонятно, зачем мы платим налоги - государство практически ничего не делает, да еще обвиняет нас, что мы не делаем его работу.
Но сегодня мне должно было прийти письмо. Обязательно. Только смерть приходит обязательно, полковник. (C)
Так они и дадут себя разогнать.
Но сегодня мне должно было прийти письмо. Обязательно. Только смерть приходит обязательно, полковник. (C)
.. все попытки создания анархическо-народных утопий заканчивались диктатурой, причем, многолетней ... поэтому, дура власть, сэд власть, и нефик выдумывать, цивилизотологе...![]()
Bůh stvořil člověka, ale nedal si to patentovat, a tak to teď po něm může dělat kdejakej blbec
"Податковий компроміс" або як вивести бізнес з тіні. Частина друга
LB.ua — 23 июня 2014, 15:43
На початку квітня LB.ua опублікував текст "80-90% українського бізнесу – учасники злочинного угрупування". Його автор – бізнесмен, який добре поінформований про систему конвертаційних центрів України. Публікація викликала значний резонанс як серед представників бізнесу, так і серед представників чинної влади.
Однак останні, на думку автора тексту, так і не зрозуміли до кінця суті проблеми. А тому, поданий Кабінетом міністрів законопроект про "амністію" лише погіршить становище українського бізнесу. І жодним чином не стосуватиметься чиновників, які по-суті змушували бізнес брати участь у кримінальних схемах мінімізації податків. І це змусило автора тексту про конвертаційні центри ще раз звернутися до цієї теми.
Першу частину тексту можна було прочитати на минулому тижні, сьогодні ми публікуємо другу частину.
У 2010 році після перемоги Януковича на президентських виборах, з’ясувалося, що Тимошенко залишила після себе пусту казну, а розрив у бюджеті був майже чотири місяці. В тіні працювало багато бізнесу, конверт-центри процвітали, де оберталось до 50% бюджету. Потрібно було негайно наповнювати бюджет.
Податок на три букви
У 2010-му податковій поставили завдання – вивести бізнес з тіні, щоб наповнити казну. Для того запросили висококласних спеціалістів в галузі фінансів, які і розробили багатокрокову схему відживлення економіки.
Основною проблемою, як і зараз, був складний податок на три букви – ПДВ.
Фактично всі ухилялись від його сплати, надходження в бюджет були по цьому податку в межах 2-3 млрд грн. на місяць., через «обнальні» фірми можна було оптимізувати його за 2,5-4%. Всі контролюючі органи в областях звикли на цьому заробляти, в кожній області були свої «конвертатори», в деяких регіонах цих груп було до 20, а в Києві – до 100.
Пропозиція фінансистів по виводу коштів з тіні була наступна: спочатку треба було понизити ПДВ до 7%, і через 2 роки поетапно піднімати по 2-4% в рік. За кілька років можна було повернутися до існуючих 16,67%.
Розробка «Програми»
Але уряду Азарова кошти були потрібні негайно. Тому ухвалили рішення: якщо «обнал» не можна відмінити то його треба очолити. Ідея була наступна: оскільки всі «конвертатори» на місцях були відомі місцевим податківцям, бо платили їм щомісячні платежі, то потрібно їх облікувати, сформувати реєстр по оборотах та по галузях. Реалізатори цієї схеми об’їхали за кілька місяців всіх представників та власників «обвального» бізнесу, майже всім було оголошено нові правила гри. Всього було проведено більше 1000 зустрічей.
Умови були такі: всі платять 6,7% на так звані «Площадки», решта – це заробіток самих «обнальників». Ціна послуги для бізнесу становила 7,3-8%. Ринок почав визначатись, чи працювати з «нелегальними конвертами» («партизанами») чи працювати з «легальними», яким гарантували повну безпека від контролюючих органів. Місцеві податкові, СБУ, прокуратура, міліція спочатку були проти, оскільки отримували свої «бонуси». Однак після кількох місяців роботи всі так захопились новою схемою, що почалась боротьба за клієнта між контролюючими органами, а вкінці на конверти почали заганяти примусово весь бізнес.
За перехід з «партизанських» фірм на «програмні» треба було сплатити 3% від обороту з партизанськими і до того періоду ніхто не повертався. Тобто фактично теж була амністія для бізнесу, але 3% це було за умови реально діючої економіки (Згідно проекту Закону про податковий компроміс при падінні економіки в 3-4 рази треба заплатити 4,75%). За умови чіткої вертикалі влади, легального та нелегального пресингу на бізнес вдалося зібрати менше 50% планованих коштів по амністії.
Після введення на повну потужність «програмних» схем в ДПА України розробляли подальший план виводу коштів з тіні. Були досягнуті шалені успіхи: за перших три місяці роботи «Програми» було повністю перекрито розрив в надходженні сплати ПДВ, але розмір сплати виріс з 2-3 млрд. грн. до 5-6 млрд. в місяць. Тодішній очільник ДПА України навіть отримав за це чергове генеральське звання.
План полягав у тому, щоб спочатку всіх вивести з тіні і завести на «програмні» фірми. Місячний тіньовий оборот економіки становить 60-65 млрд. 80% цього обсягу вдалося переключити на «програмні» фірми. Наступний крок, який планувався – поетапне зниження ПДВ до розміру тих же 7%, щоб бізнесу було нецікаво працювати з обнальними схемами. Далі – підняття вартості «обналу» та ПДВ вверх спочатку до 10 а потім 12-14-16%, до моменту, поки знову не почнеться перетікання капіталу в тінь. Оскільки «обнальний» бізнес вже був би фактично легалізованим то потім контролювати його було б легко, і закрити теж.
Однак за певний час «сімейна» команда Януковича просто підняли ціни на купівлю податкового кредиту до 10,5%-12%. В бюджет мало поступати 8,5%, решту ділили між собою контролюючі органи та реалізатори «Програми». Спочатку почало поступати додатково 3-5 млрд. грн. в бюджет по зборах ПДВ. Тобто фактично вийшло, що весь реальний сектор економіки сплачував чи готовий був сплачувати 12% по ПДВ. Але дуже швидко влада зрозуміла, що весь цей потік додаткових коштів можна перевести в готівковий потік. І з 8,5%, які мали поступати з «програмних» фірм в бюджет стало поступати 1,5%, а решту йшло на «Сім’ю». В місяць це виходило до 3-4 млрд. грн готівкою. Тільки з однієї цієї схеми «Сім’я» отримала готівкою 20-25 млрд. грн.
Фінансові «партизани»
Паралельно з «Програмою» працювало багато «партизанських фірм» – «обнальних» структур, які прикривались чи прикриваються місцевими головами податкових, прокурорами, УВС. З них «куратори» отримували більші в кілька разів відсотки, аніж з «легальних програмних фірм», які на відміну від «партизанів», частину коштів все ж скеровували у бюджет. Плата за «купівлю» податкового кредиту на них була значно менша, в межах 4-6%. Вони працювали тільки в певних регіонах, де були сильні позиції голів ДПА. Окрім того майже кожен власник «програмної ліцензії» паралельно робив свої «партизанські» схеми. Це було особливо помітно у Львівській, Одеській, Донецькій областях та Києві. В певні періоди «партизани» з Дніпропетровська, Миколаєва, Полтави, Житомира, Херсону навіть виходили на загальноукраїнській рівень. В кінці правління Януковича «партизанські» схеми тихенько навіть почав паралельно курувати керівництво Мінздоху, через що певний час був навіть конфлікт з Олександром Януковичем.
«Програма» Януковича закрилася в січні-лютому 2014 року, натомість з’явилося багато «партизан» – економіка не терпить вакууму. Актуальна ціна на «обнал» – від 4,5% до 8%. Все залежить, хто «кришує». Якщо ноги ростуть з прокуратури, Міндоходів чи СБУ, то дорожче. Якщо це від місцевих керівників цих структур то дешевше. «Обнальні» структури працюють 2-3 місяці, після чого їх ліквідовують – найчастіше через банкрутство. І відкривають нові.
Імпортне ПДВ продається від 2 до 8%, внутрішнє ПДВ – від 4 до 10%. «Намальоване» ПДВ можна купити від 2,5 до 4%. Напевно немає підприємця в Дніпропетровську, Одесі, Донецьку, Львові чи Києві, який не знав би 2-3 організаторів «конвертів» та цін на їх послуги. І паралельно, всі знають у кожному відомстві представників контролюючих органів, які «кришують» ці схеми, і скільки за це отримує прокурор, голова місцевої податкової, міліції чи СБУ. Це всім відомі факти. Що ми намагаємось приховати? Від кого? Від пенсіонерів чи дітей?
Що робити?
Є кілька варіантів, як вийти з ситуації.
Варіант перший – найпростіший для економіки, найболючіший для чиновників і найчесніший для всіх громадян: загальна амністія капіталів.
Потрібно поставити точку відліку. Як може податкова поліція чи антикорупційне бюро контролювати видатки чиновника чи бізнесмена, коли фактично кожен з них витрачає більше чим має задекларовано, або декларації куплені в податковій за минулі періоди по 4% (це можна було зреалізувати до 31.12.2012). Якщо в кожного чиновника машина на маму-пенсіонерку, квартиру подарувала троюрідна сестра з Америки, бізнесом займається дружина, кредитна картка випадково зареєстрована на англійську офшорну компанію та ін. а в підприємця задекларовано виключно заробітна плата, а він інвестує мільйони в розвиток свого бізнесу – то ми ніколи не зможемо довести їхню незаконну діяльність. Тому що коли приходить з обшуком СБУ до високопосадовця то виявляється що 2 млн дол. в сейфі це позичені кошти в 20 його друзів на лікування, а 5 годинників – це йому подарували багато років тому, а 122 документи що підтверджують право власності на нерухомість це його підлеглі та знайомі залишили в сейфі на зберігання. Інколи під час обшуку СБУ «знаходить» в сейфі тільки 1,5 млн. дол. а решта 0,5 млн. «випаровується» в кишеню місцевого керівника СБУ. Після подання чиновником усіх підтверджуючих про позики документів, справа закривається. І чиновник далі працює.
Тому тільки тотальна амністія капіталів. Всі повинні задекларувати свої доходи, майно, зберігання і т.д. Сплатити 3-5% від суми. Ось це буде адекватний компроміс. Тому що оподатковується не оборот, а нелегалізований дохід! Але за це не проголосує Верховна Рада, тому що при пропонованій податковій амністії більшості депутатів-бізнесменів доведеться сплатити 10-20 тис грн., при амністії – усі 20-50 млн. грн.
Варіант другий – рухатись виключно в напрямку податкового компромісу для тих хто працював з «Програмою».
Тоді уряд має взяти на себе сміливість вийти та сказати: «Відтепер ми працюємо чесно. Всі хто працює з «новими програмами», «партизанами» буде покараний. Всі чиновники, які в тому задіяні, також будуть покарані. Дорогі підприємці – піднімайте ціни на ваші товари та послуги, але не користуйтесь схемами. Дата відліку 01 травня 2014 року. Продавайте всіх чиновників хто це організовує, будуємо чесну країну». І кожного тижня Кабмін має звітувати перед платниками податків про затриманого чиновника чи підприємця.
Сплата в бюджет за податковий компроміс не повинна перевищувати 0,5% від обороту з «програмними» фірмами. На сайті Міндоху має бути список всіх програмних фірм за весь період, оборот кожного підприємства з ними і сума сплати кожної фірми до бюджету. Цю інформацію можна легко згенерувати з бази податкової. Все відкрито, прозоро. Всі сплачують протягом 6 місяців. Не сплатив – штраф, сплатив – ніхто не повертається до цих операцій. Всі інші «партизани» до уваги не беруться і сплачується в повному обсязі – 16,67% ПДВ.
Зараз податкова повним ходом на місцях взялась показувати перед урядом свою відданість справі. По «програмних» фірмах порушили низку кримінальних справ і почали відповідно проводити обшуки, донарахування в бюджети і т.д. Тобто навіщо шукати нові економічні злочини, коли ти чотири роки контролював і отримував з «програми» щомісяця «касу», а тепер знову можеш «кошмарити» клієнтів тієї ж «програми», отримуючи від цього зиск!
Знову ж таки – чому це робиться вибірково? Чому по одних «програмних» фірмах заводять кримінальні провадження з серпня 2013 року а по інших з січня 2014 року? Чому по одних «площадках» заводять, а по інших ні?
***
Влада нарешті має зробити чіткий посил бізнесу про чесні правила гри. Або й далі робити видимість «реформ», «амністій», залишаючи все по-старому – «схеми», корупцію податківців та правоохоронців, які паразитують на бізнесу. Тоді потрібно ухвалювати законопроект «Про податковий компроміс» і чекати, коли почнеться Велика Буржуазна Революція і до влади прийдуть люди з реальної економіки, а не «схемні» олігархи.
Никого не ищу. Просто хвастаюсь
| Головна | Афіша | Новини | Куди піти | Про місто | Фото | Довідник | Оголошення | |
| Контакти : Угода з користивачем : Політика конфіденційності : Додати інформацію |
copyright © gorod.dp.ua. Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника. Про проєкт :: Реклама на сайті |
|
Bookmarks