Мені особисто навряд допоможе ця книга. Тому, хто бачив їхніх вояків через оптичний приціл важко переконати, що це є друзі. Я взагалі навкруги України не хочу бачити ні ворогів, а ні друзів. Й досить каламутити воду в чистій криниці. Не вже не можна жити власним здоровим глуздом? Але я тільки бачу холопську звичку лягти під когось. І це мене дуже пригнічує. Невже в Україні не залишилось таких людей?