Підставою для внесення до Табеля коду причин неявок на роботу є підтвердні документи. За відсутності працівника на робочому місці у зв’язку з відрядженням таким документом є, зокрема, наказ керівника установи про відрядження працівника. У такому разі в Табелі відображається кількість відпрацьованих годин за дні відрядження, а також код ВД. Вихідні та святкові дні, що припадають на період службового відрядження, мають бути позначені згідно з вимогами Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі – Інструкція № 59) (див. лист Держслужби статистики від 12.01.12 р. № 9/4-10/9). Так, наприклад, якщо працівник відбуває у відрядження чи повертається з нього у вихідний день, то в Табелі цей день не відображається, тобто код ВД не проставляється.
Це не стосується ситуацій, коли працівника спеціально направлено у відрядження у вихідний чи святковий день, про що зазначено в наказі про відрядження, тобто з обов’язком працювати у такі дні. Тоді працівника слід табелювати за дні/години відрядження з відповідною оплатою праці за фактично відпрацьований час. Наприклад, працівника згідно з наказом про відрядження спеціально направлено у відрядження у вихідний день. За місяць ним відпрацьовано 22 робочих дні, із них 4 припадає на час відрядження в робочі дні, а 1 день – на вихідний. Тоді в Табелі відображається 4 робочих дні як відрядження і 1 вихідний, у який працівник знаходився у відрядженні, фіксується також як робочий. За ці дні проставляється код ВД.
Bookmarks