Гість, був би привід... Я, наприклад, можу й день веселого мишеня святкувати.

В першу чергу (рівно як і 7 листопада) це свято людей, які все життя прожили в тій країні і так і залишились в ній, не змігши перейти до нового життя. І розмови про справжню Україну - для них те саме, що для нас розмови про "массове добровілне записування до червоної армії саме 23 лютого".
В другу чергу, все пройде, і це теж. Життя коротке, потерпіть.