
Допис від
Карафа
Такі вже там вперті люди - по сьогоднішній день називають себе як і при Данилі, і до нього - руськими.
Осьо що пишуть:
Улітку, як я вже казав, мені частенько доводилося бувати у родичів в селі на Волині. А там місцеві хлопці, коли бачили нове обличчя, підходили і задавали питання: „Ти чий?”. А вже після відповіді вирішували, чи приятелювати з тобою, чи товкти тобі пику. Я назвав себе, показав рукою, що он хата в якій живуть мої родичі. Звісно, що я розмовляв Українською. Коротше кажучи, до мене і моєї рідні хлопці претензій не мали, тому ми подружилися.
І приїхав до села одного разу малий ублюдок. Тут жила його бабка. Донька цієї бабки, свого часу поїхала до міста, і там вийшла заміж за кацапа. І ублюдка, коли той народився, записали на кацапську національність. І ходив він до кацапської школи. А мамаша його так скурвилася, що навіть не стала вчити своє дитя Української мови.
І ось вийшов ублюдок погулять. Зрозуміло, що місцеві хлопці зразу до нього підійшли і питають: „Ти чий?”. І тут кацапчєг починає нести пургу, про те „какой он модний гарадской пацан, чта он рускій” і все таке. Тут його зупинили і кажуть: „Не поспішай, хто ти за національністю?” А він і відповідає: „Рускій”. Тут йому в зуби – бабах! І кажуть: „Це ми Руські, а ти москаль!”. І знову питають: „Так хто ти за національністю?”. А тупий ублюдок плаче і відповідає: „Рускій...” Йому знову в зуби – бабах! „Це ми Руські, а ти москаль! Так хто ти за національністю?”. Били ублюдка доти, доки на питання: „Ти хто за національністю?”, ублюдок не став відповідати: „Москаль". І ЦЕ БУЛО ПРАВИЛЬНО.
Bookmarks