В темі про чудове життя в союзі я вже розповідав про магазини для людей куди не пускали недолюдей, тут наведу цитату:
Я згадав чудовий-казково-кольоровий спогад з радянського дитинства!!!! Батько мій тоді служив на ТОФі і іноді ми заходили до магазину "Альбатрос", куди звичайних радянських недолюдей не пускав кремезний мєнт!(пропускав лише тих в кого були "бони")
Це була подорож в казку, від кількості іграшок, техніки і чудового яскравого одягу крутилася голова! І за "бони" батько купував кілька шмоток мамі і якісь іграшки для нас з братом, це були нереальні антирадянські іграшки, яскраві, якісні, таких ні в кого не було, однією машинкою досі граються мої діти(я її беріг бо тоді це був рідкісний артефакт і надії не отримання ще однієї такої не було).

ЗІ я зі зброєю в руках ладен захищати право моїх дітей ніколи не знати такого радянського "щастя", щоб вони не знали що можуть бути "валютні" магазини куди не пускають людей другого сорту, і що людей можна легко поділяти на сорти...
Зараз в моїх дітей є такі іграшки про які звичайні радянські діти навіть і мріяти не могли! Іграшки та одяг моїх дітей не відрізняються від іграшок та одягу звичайних дітей цивілізованого світу. Про радянські іграшки мого дитинства і згадувати не буду... це жах на якому зростали справжні совки...