Загадити тему насправді важко - та й запитання не було риторичним.
Скажу для початку, що Істина є квінтесенцією космічних констант. Іншими словами - якщо за початок Всесвіту брати Великий Вибух, то Істиною є ті передумови, які спричинили теперішній стан речей. Ця точка зору в-принципі моя, хоча я так само можу спокійно віддати її авторство усім фізикам, що досліджували космогонічні питання.
Далі те-те-те-те-те (пропускаємо) доходимо до Вернадського й Тейяра Де-Шардена:
На сучасному етапі мова йде про ноосферу, як первинний задум усієї космогонії, мету, заради якої усе, власне кажучи, й розпочалось. "Сфера Розуму", той гармонійний устрій Всесвіту, який людина може "згадати", оскільки Всесвітня пам'ять зберігає усю інформацію. Однак - доти, поки люди не об'єднають своє розумове зусилля, "згадати" їм нічого не вдасться.Эволюция, считает В.И. Вернадский, не закончилась на человеке как индивидууме, она продолжается по мере того, как человечество объединяется в сообщества с возрастающей дифференциацией индивидуальных функций и соответственно увеличивающейся степенью взаимосвязи. Человечество все более плотно заселяет ограниченное пространство Земли, появляются все новые и новые средства связи. Дивергенция «уступает место… конвергенции, при которой расы, народы и нации консолидируются и совершенствуются путем взаимооплодотворения». От клеток (эмбрионального мыслящего покрова), опоясавших земную поверхность, через человека, активизировавшего мыслительные возможности вещества и реализовавшего возможность самовоспроизводства мыслящего слоя, сфера разума переходит в охватывающие всю планету «пласты ноосферы». Этот «тангенциальный мегасинтез», эта «суперкомбинация» ведут к рывку «радиальных сил по главной оси эволюции», ибо большей сложности соответствует большее сознание. Концентрация мышления в масштабе планеты тесно связана со слиянием воедино человеческого духа, которое в результате дальнейшей эволюции приведет к возникновению духа Земли. Но это — не последний этап.
Следующим шагом, помимо самоконцентрации ноосферы, является присоединение её к другому мыслительному центру, сверхинтеллектуальному, степень развития которого уже не нуждается в материальном носителе и целиком относится к сфере Духа. Таким образом, вещество, постепенно увеличивая степень организованности и самоконцентрации, эволюционирует в мысль, а мысль, следуя этим же путем, неизбежно развивается в Дух. Сначала это будет Дух Земли. Затем концентрированность и соборность желаний всех элементов Духа Земли положит начало Парусии — Второму Пришествию Христа, призыву к Христу о движении навстречу .
Графически эволюционный процесс можно изобразить как конус пространства-времени, в основании которого — множественность и хаос, а на вершине — высший полюс эволюции, точка последнего объединения в дифференцированное единство, «точка Омега», «центр, сияющий в центре системы центров». Элементы, или центры (личности) связывает между собой энергия любви. Атрибуты точки Омега — автономность, наличность, необратимость и трансцендентность.
Точка Омега для Тейяра де Шардена есть Бог, который благодаря силе своего притяжения дает направление и цель прогрессивно эволюционирующему синтезу.
Таким чином ноократія - це влада розуму, що відображає стан об'єднаного мислення усіх людей світу. За великим рахунком суб'єктом ноократичного процесу є вже не особистості, а народи світу, самовизначені нації, що подолали внутрішні протиріччя й знайшли втілення своїх національних інтересів у еволюційних завданнях (чи потребах) людства. Є ще деяка конкретика з цього приводу, навіть деякі тертя: чи треба створювати Світовий Уряд (особисто я цього не поділяю), чи має просто виникнути планетарна конфедерація, у якій правом втручання у внутрішні справи держав будуть наділені ті держави, які самі дозволяють втручатись у свої внутрішні справи (що мені більше подобається). Втім - ймовірніше за усе, так чи інакше виникне якийсь "суверенний центр планетарного мислення", який на рівних співпрацюватиме з усіма державами світу, що визнають його екстериторіальний суверенітет (державність без території).
Конкретика сьогоднішнього дня - подолання внутрішніх національних протиріч й теоретична підготовка до глобального етапу. Це й увійде до проекту оновленої програми партії.
Таким чином й виникло поняття "Служіння Істині". Погодьтесь: чим більше пояснюєш, що таке істина - тим далі від неї знаходишся. Чим більше книжок читаєш - тим більше порядку у голові (правда це не усіх книг сосується), але й тим більше безладу у кімнаті (що, правда, також стосується не усіх читачів). Таким чином запропоновано наступне визначення: "Служіння Істині є поширенням інформації, відповідність дійсності якої може бути доведеною наявними засобами". Теоретично - людина, яка служить Істині, не повинна зустрічати протидії у своїх діях з боку решти людей. Практично мабуть це виглядатиме як "відсутність протидії, здолати яку не вдається".
Для початку мабуть досить.![]()
Bookmarks