В общем, в Днепропетровске на эту тему вышла интересная книга. Называется "Алби Бек". Это роман, но написан участником "разруливания" конфликтов в "горячих точках"
Легкий стиль, читается на одном дыхании (на хорошем украинском)
Книгу купил в Киеве на Крещатике ("Сяйво"), в Днепре, насколько знаю, пока нет.
Чтобы долго не говорить, несколько цитат и ссылок

"У Косово багато звичних речей при більш пильному вивченні виявляються з певним “прибабахом”. Все зводиться до головних проблем – серби не люблять албанців. Албанці ж не люблять сербів. Говориш окремо з албанцями і чуєш, що серед них багато високоосвічених та розумних людей, письменників, діячів культури. Теж саме із сербами – і серед них повно чудесних людей. А сходяться дві маси “розумних” – ллється кров. Одного разу з албанськими журналістами втрапили в халепу. Це було в Мітровиці, північну частину якої серби так і не віддали своїм противникам. Так от, йдучи вуличками цього містечка, ми несподівано були взяті в кільце розлючених людей, яким кортіло влаштувати невеличке побоїще для албанців. В такі моменти отверезити нападників може лише сила. Але з іншого боку, використання особистої зброї – крайній метод. І він може стати приводом для більш серйозної провокації. На щастя, вирішувати вічну дилему “стріляти чи не стріляти” не довелось. Із-за рогу вискочив французький бронетранспортер. Загрозливе гарчання двигуна і переконливий калібр наставленого з броні кулемета змусили сербів чкурнути геть."
"Коли дізнаються про те, що я бачив події у колишній Югославії, мене часто запитують: “Ну як там? Коли у них життя налагодиться?” Напевно, що нескоро. Тому що мають прийти покоління, які не бачили, як розстрілювали невинних людей і палили домівки. А місцеві політики припинять звинувачувати міжнародну спільноту у всіх проблемах. Коли й самі політики, й народ, який вони представляють, вже не уявлятимуть себе окремо від великої Європи. Тоді все може змінитися на краще… До речі, по-сербськи “міжнародна спільнота” звучить як “міжнародна заєдниця”. Якось у Косово українські журналісти інтерв’ювали одного із сербських радикальних лідерів. Той постійно вживав вираз “міжнародна заєдниця”. Так от, уявіть собі, це друге слово для іншого слов’янського вуха звучить не дуже пристойно. Якщо чесно, то звучить воно як “задниця”.
– Чому в Косово повільно встановлюється мир?
– Міжнародна задниця…
– Чому албанці ворогують із сербами?
– Міжнародна задниця…
– Як сторони сприймають НАТО?
– Міжнародна задниця…"

Дальше здесь
http://ukrlife.org/main/uacrim/albytxt.htm
http://culture.unian.net/ukr/detail/186049
http://www.slava.sebastopol.ua/?cnt=...ay=12&id=15540