Відповідь турецькому султану. Частина друга??
Д і я п е р ш а. Було колись…*
С ц е н а п е р ш а
— Браття, отамани, молодці, військо запорозьке! — пролунав його дужий голос. — Зібрав я вас на раду, щоб повідомити: султан турецький Магомет Четвертий заслав нам на Січ з депутацією листа. Писар зараз прочитає його, і ви дізнаєтесь, чого хоче намісник бога на землі, як величає себе султан. Послухайте уважно і самі вирішуйте, що відповісти... […] Писарю, читай!
Писар вийшов з-за столу, розправив сувій пергаменту, почав читати.
Лист турецького султана запорізьким козакам
Я, султан Магомет Четвертий, брат сонця і місяця, онук і намісник божий, володар царств — Македонського, Вавилонського, Єрусалимського, Великого і Малого Єгипту, цар над царями, володар над володарями, надзвичайний лицар, ніким не переможений воїн, невідступний оборонець гробу Ісуса Христа, пестун самого бога, надія й утіха мусульман, острах і великий оборонець християн, — наказую вам, запорозькі козаки, з доброї волі піддайтесь мені без суперечки і мене вашими нападами не турбуйте.
Султан турецький Магомет Четвертий.
С ц е н а д р у г а
Могильна тиша, що панувала весь час, поки писар читав листа, тривала якусь хвилину і після того. Потім майдан вибухнув, як вулкан. Небо наче тріснуло, розкололося — із нього упала блискавка й покотився грім! Що скоїлося в Січі!
Натовп — козаки враз порушили стрій — завирував, заклекотів. Зчинився неймовірний галас. Гнівні крики, образлива лайка, погрози сипалися з усіх боків. Ніхто нікого не слухав. А всяк хотів крикнути так, ніби його неодмінно мали почути аж на берегах Босфору.
Та згодом обурення почало переростати в подив, а подив — у веселий сміх.
Перший гучно зареготав старий Метелиця.
— Га-га-га! — заколихався він, тримаючись руками за опасисте черево. — Ну й насмішив, клятий невіра! Ну й утнув, свиняче вухо!.. Га-га-га!
Дід Шевчик аж присів до землі.
— Хи-хи-и-и!.. Ой, братці, дайте ківш горілки, бо не витримаю — удавлюся сміхом!.. Хи-хи-и-и!
— Го-го-го! — заквоктав, мов у діжу, Товкач.
Розгонисто заливався веселий Сікач.
Навкруги ревло, клекотало, вирувало людське море.
Та незабаром невтримний сміх поволі знову почав змінюватись злими вигуками. Звенигора стукнув кулаком по руків'ї шаблі, вигукнув люто:
- Бач, куди загнув, шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Здатися!
— А дулі з маком не хочеш! — підтримав його Сікач.
— Вавілонський ти кухар, александрійський козолуп, вірменська свиня, а не лицар! — посварився величезним кулацюгою Метелиця.
— Кам'янецький кат!
— Подолянський злодіюка!
— Самого гаспида внук і всього світу блазень!
— Свиняча морда!
— Різницька собака!
З усіх боків неслися вигуки, сміх, лайка. Кожен намагався якнайгостріше дошкулити далекому, але такому ненависному султанові. Сірко, весело блискаючи очима, крикнув писареві:
— Пиши! Записуй швидше! Та це ж така відповідь, що султанові від неї аж млосно стане! Ха-ха-ха!.. Бач, а ми думали-гадали, як відповісти!..
Писар схопив біле перо — почав швидко-швидко писати. А звідусіль летіло — з гиком, свистом, уїдливими приказками:
— Македонський колесник!
— Нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт!
— Кобиляча підхвісниця! Га-га-га!
— Хо-хо-хо! Ха-ха-ха! Ге-ге-ге! Хи-хи-хи-и-и! — на всі лади сміялися козаки.
Сірко підняв булаву. Гамір почав стихати. Усе ще здригаючись від сміху, кошовий витер з очей сльози, промовив:
— Спасибі, браття! Оце так відказали! Писарю, записав?
— Записав, батьку!
— Ану, прочитай! Як то воно вийшло по-вченому!
Запорожці знову вибухнули сміхом. А писар встав, заклав перо за вухо. Підняв руку — поволі гамірливий натовп угамувався.
С ц е н а т р е т я
Запорозькі козаки турецькому султанові.
Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар. Який ти в чорта лицар, якщо голою сракою їжака не вб'єш? Не будеш ти, сучий сину, годен синів християнських під собою мати! Твого війська ми не боїмося, землею і водою будемо битися з тобою! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп. Великого і Малого Єгипту свинар, армянська злодіюка, татарський сагайдак, кам’янецький кат, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого бога дурень, свиняча морда, кобиляча срака, різницький собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Не будеш ти і свиней християнських пасти. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць на небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за це у сраку нас!
Д і я д р у г а. Наші дні**
С ц е н а п е р ш а
Заявление МИД России в связи с антироссийскими проявлениями на Украине
В России глубоко обеспокоены усилением откровенно националистических, антироссийских и русофобских настроений и проявлений на Украине. Речь фактически идет о попытках использования сложных периодов нашей совместной истории для получения сиюминутных политических выгод в угоду сомнительным идеологическим установкам.
Обращает на себя внимание, что радикальные националистические силы в стране чувствуют себя не только вольготно и безнаказанно, но все более активизируют свои провокационные действия. Так, в конце ноября в Запорожье на официальном открытии памятника жертвам голода в СССР 1932–1933 годов в присутствии и при трусливом молчании представителей властных структур Украины руководитель Конгресса украинских националистов некто Тымчина опустился до кощунственных русофобских и антисемитских высказываний.
Не могут не вызвать возмущения непрекращающиеся акты вандализма в отношении памятников советским воинам-освободителям в западных областях Украины – в Червонограде, Дрогобыче, Львове, Ивано-Франковске, других городах.
Реабилитируется организация украинских националистов – украинская повстанческая армия (ОУН–УПА), хотя хорошо известно, что бандитские формирования УПА принимали участие в карательных акциях нацистов. На их совести сотни тысяч казненных граждан – украинцев, русских, евреев, представителей других национальностей.
Не найдены и, похоже, вообще не разыскиваются виновники многочисленных нападений и поджогов Русского культурного центра во Львове и осквернения бюста А.С.Пушкина. Власти на этот счет отделываются лишь пустыми обещаниями.
Кампания по переименованию улиц привела к тому, что улица Лермонтова во Львове переименована в улицу Дудаева, а улице Пушкина присвоено имя генерала Чупринка, который более известен как фашистский прихвостень Р.Шухевич.
Складывается впечатление, что определенные политические силы на Украине намеренно поощряют подобного рода действия и тем самым сознательно идут на обострение российско-украинских отношений, нанося серьезный ущерб чувствам добрососедства и доверия, которые наши братские народы традиционно питают друг к другу.
Все это вызывает искреннее возмущение российской общественности.
Российская сторона рассчитывает, что не только власти, но и интеллигенция Украины, ветераны и молодежь скажут свое веское слово. Пора дать отпор подобным националистическим выходкам.
Со своей стороны хотели бы подчеркнуть, что в России будет неуклонно продолжаться курс на сохранение и развитие украинской культуры, укрепление гуманитарных связей между двумя братскими народами.
С ц е н а д р у г а
Українські дипломати оцінили гумор російського МЗС
Міністерство закордонних справ України з гумором сприйняло заяви МЗС РФ про нагнітання на Україні антиросійських настроїв. Про це, як пише «Українська правда», повідомив у понеділок заступник голови МЗС України Юрій Костенко.
«У наших російських колег за 2 тижні до кінця року накопичився значний творчий потенціал і вони його ще не реалізували», - так український дипломат пояснив публікацію заяви МЗС РФ.
Коментуючи претензії Росії, Костенко відзначив, що українське МЗС уважно вивчило заяву й «з урахуванням думки громадськості, зробить свій виступ у зв'язку з вищевикладеним».
«Ми вивчаємо... і вчені повинні прореагувати, і молодь. Потім МЗС зробить висновки, виходячи з того, як прореагує громадськість» – повідомив він.
С ц е н а т р е т я
Сподіваємося, ця сцена буде не гірша за третю сцену Першої Дії?
Може час писати знову козацького листа? Тільки вже на іншу адресу?
_____________________________
Примітки.
* Дія Перша – цитата із роману Володимира Малика «Таємний посол»
** Дія Друга – за матеріалами ЗМІ
Відповісти з цитуванням
Допис від Дерсу-Узала
Bookmarks