Карпати. Славсько.

[Bobin]

22 січня 2005 року, в День Злуки українських земель, приблизно о півдні поїзд сполученням Адлер-Львів відправився від центрального залізничного вокзала Дніпропетровська, попрямувавши з Південного Сходу України на Північний Захід, до міста Львів. Очікуючи відправлення поїзда пасажири напівпорожнього вагону питали провідницю Львівської залізниці, приємну молоду дівчину: "Пані, коли ми поїдемо?". На що пані спокійно відповідала: "Як рушимо, так і поїдемо".
Незважаючи на те, що календар показував січень місяць, погода в Дніпропетровську була осіння, накрапував невеликий дощик, на сніг не було ніякого натяку. В той же час звіти з інтернетовських гірськолижних форумів запевняли, що снігу в Карпатах досхочу. А телеканал "Інтер" навіть залякував сніговими лавинами в Карпатах.

Перші ознаки снігу почали з'являтися десь в районі Тернополя. З тонкого біло-прозорого шару снігу виглядала чорними плямами земля.
Львівський вокзал зустрів о сьомій ранку світанковими сутінками, святковим настроєм, передвиборчим плакатом "Так! Ющенко". Перед входом до вокзала стояв вертеп, на якому було написано: "Подарунок львівського товариства "Січ" до 350-річчя міста Дніпропетровськ". Поруч стояв чоловік років 30, робив хаотичні рухи на місці та вигукував нечленороздільні звуки з львівським акцентом. Чи то він танцював, чи просто не міг рівно стояти, чи то співав, чи намагався щось сказати. Здається, що все одразу. Починалося 23 січня - день інавгурації Президента. Сніга у Львові видно не було. По вокзалу ходило чимало людей з лижами в руках.

Електричка Львів-Мукачеве домчить бажаючих до мальовничих Карпат, а найтерпеливіших навіть далі - до неменш мальовничого Закарпаття. Серед пасажирів - студенти з лижами в спортивному одязі, бабусі в хустинках, а також чоловіки з вусами в міхових шапках та в капелюхах з козирками Австро-Угорських часів, що немов зійшли зі сторінок книги "Пригоди бравого солдата Швейка". Біля Сколе почалася заметіль, великий снігопад, снігові замети та смереки в снігу.

Селище міського типу Славське...
(далі буде)

[Нусь]

Бобин! Ну Бобин! Ну не томи

[Леля]

Селище міського типу Славське...

..так и дышит сытостью и довольством. Люди здесь мирные, приветливые, акцент не так характерен, как в том же Подобовце, коий мы исследовали в прошлом году и где уху непривычному пришлось сперва нелегко – настолько отличалась речь его жителей от прививаемых с детства орфоэпических норм. Приятно радовали глаз ухоженные избушки, в основной своей массе деревянные, все непременно с мансардочками, бахромированные сосульками весьма щедрых размеров, сверкавшими и искрящимися на солнце, с непременными колодцами и поленницами в каждом дворе – несмотря на наличие водопровода и парового отопления практически в каждой хате.. все это вкупе с елями, закутанными в снег, как во взбитый белок, перезвоном колокольчиков проезжавших мимо саней и плавно спускавшимися хлопьями снега создавало ощущение полуолигофренического, дикого счастья, которое подпортить могли только вездесущие УАЗики, то и дело бесцеремонно шнырявшие туда-сюда в поисках отягощенной лыжным инвентарем клиентуры...

[АринаК]

дальше....

[Собакевич]

А что дальше?.. Переагитировали за Януковича трех соэлектричников, одну сокамерницу и безлич сошашлычников на склонах. Ушли целыми...
Еще подучили украинскому галичан, а то они простейших фраз не знали.
В общем, еще пару экспедиций - и Запад будет наш, а нация единой.

[Bobin]

Як повідомляє туристичний проспект, "назва "Славське" пов'язана з київським князем Святославом Володимировичем, вбитим у 1015 р. братом Святополком . Могила Святослава знаходиться поруч зі Славським, над річкою Опір. Ця річка отримала назву після героїчного опору дружинників Захара Беркута татаро-монгольській орді Батия в 1241 р. Могила Захара Беркута знаходиться на вершині гори в с. Тухля близько Славського".


Тільки-но ми вийшли з вагона, як до нас підійшла жінка і посміхаючись запропонувала житло зі всіма удобствами та євроремонтом за 50 грн. з людини на добу. Треба відмітити, що люди в Славському живуть дуже люб'язні, привітні і майже завжди посміхаються іншим. Після півхвилини розмови ціна була знижена до 35 грн. Але ми вирішили не кидатися одразу в обійми першої жінки, що ми зустріли в Славському. Погода в Славському була казковою. Все було в снігу, сніг скрипів під ногами, ноги провалювалися в сніг по коліна, і сніг все йшов і йшов. Приїжджі, що не бачили снігу з минулого року, дзвонили з вокзалу додому по мобільним телефонам і збудженими голосами звітували про сніг. Місцеві мешканці, що проходили мимо, підказували: "кажи, що снігу багато".

Ми пішли по селищу, стукаючи в хати, що попадалися по дорозі, і питаючи: "хазяйка, туристів берете?". Вже в другій хаті нам сказали, що беруть. Хата була двоповерхова. Туристи в ней жили і на першому і на другому поверхах. Туристів було багато, хазяйка була одна - весела привітна жінка 60-65 років, з чудовим почуттям гумору Агаф'я Петрівна (тут і далі імена і прізвища можуть не співпадати з реальними) сказала, що з другого поверху туристи до вечора, начебто, повинні з'їхати, і ми зможемо там оселитися. На подвір'ї був колодязь, вода з якого електронасосом качалася в хату, і хоч в хаті були пічки, що топилися дровами, було видно, що ними вже декілька років не користуються. В хаті був газовий котел, гаряча вода, опалення. Ціна за проживання у Агаф'ї Петрівни складала 25 гривень на добу з людини. Ще на подвір'ї в Агаф'ї Петрівни стояла машина "Урал", засипана снігом. За "Уралом" був сарай. Поклавши речі в прихожій і поснідавши на кухні тим, що залишилось з дороги, ми, не гаячи часу, пішли ознайомлюватися з місцевою обстановкою...

(далі буде)

[АринаК]

продолжайте....

[АринаК]

Вы обрекаете меня на двухдневные страдания неудовлетворенным любопытством... дефицитом наслаждения жанромммм......жестокосердные...

[Bobin]

Як зазначує туристичний проспект, однією з переваг гірських лиж над сексом є те, що гірськими лижами можна займатися, не знімаючи лиж.


В Славському, що знаходиться поміж карпатських хребтів Бескиди та Горгани, є чимало схилів, пристосованих для катання на гірських лижах.
Для початківців краще за все підійде гора Політехнік, назва якої, пов'язана з назвою відомого вуза - Львівська Політехніка, що йому, ймовірно, належать, або належали, бугельні підйомники, що тут розташовані. Деяких студентів і випускників цього вуза іноді можна зустріти тут на лижах. Також тут чимало славських школярів, що після школи приходять кататися на лижах.
На схилах гори Погар - траси середньої та вище середньої складності для більш досвічених лижників. Призначення професіоналів - відома гора Тростян. На усіх схилах є бугельні витяги, а на горі Тростян також, крім цього, крісельний підйомник, піднімаючись або спускаючись яким протягом приблизно 15 хвилин, можна насолодитися, навіть змерзнувши за цей час, казковими пейзажами гори Тростян, красу яких не можна передати словами.


Вартість одного підйому бугельним підйомником (станом на кінець січня 2005 року) - від 2 до 4 гривень в залежності від довжини. Вартість одного підйому або одного спуску крісельним підйомником - 5 гривень (дітям - знижка 50%). В черзі на підйомник в кінці січня можна стояти від 5 до 20 хвилин в будній день (в залежності від популярності підйомника та віподвідної траси) до понад години на вихідних і підчас свят. У підніжжя гір вас очікують гарячі (чай - 1 грн, гаряче вино місцевого виготовлення - 2-3 гривні за склянку (одноразовий стаканчик)) та холодні (Фанта, Кока-кола, Спрайт, Вода - 3 гривні за півлітра) напої, а також гарячі страви (шашлик, вареники, чінахі - смачна місцева страва з вареної картоплі, квасолі та ще чогось), які можна скуштувати підчас перепочинку від катання за століками простонеба, або у затишних колибах з гостиними доброзичливими господарями та продавцями.
Прокат лиж з лижними черевиками обійдеться від 25 до 50 гривень на добу. В деяких пунктах прокату після 13 годин можна домовитися за прокат до вечора (на півдня), відповідно, за півціни. Є також пункти прокату з погодинною оплатою (біля гори Політехнік). Пункти прокату розташовані як у самому селищі, так і безпосередньо у підніжжя гір (що позбавляє незручності діставатися до гори з лижами), а на Тростяні і на вершині гори. Серед пунтків прокату досить відомий прокат в туристичному комплексі "Динамо" біля залізничного вокзалу (25 гривень на добу). На одному з пунтктів прокату екзотичний надпис - "Прокат лещат і гранжулят". Також на прокат можна взяти і сані, за 10-15 гривень на добу, позбавивши себе складнощей і радощів гірськолижного спуску.
Дістатися до гори Тростян і до гори Політехнік (а розташовані вони в різних кінцях селища) від залізничного вокзалу можна на УАЗікє з ланцюгами на колесах (яких тут вдосталь, іноді навіть здається, що інших автомобілів тут не буває, бо іншими автомобілями тут взимку проблематично пересуватися) за 5 гривень з людини. На деяких УАЗіках причеплені традиційні помаранчеві стрічки. До гори Політехнік можна доїхати також кіньми в санях за тією ж ціною. Але можна і пішки безкоштовно. Від вокзалу це візьме десь 30 хвилин до Політехніка і десь 40 до Тростяна повільним кроком. Назад з гір, втомленим але задоволеним, можна, звісно, дістатися так само, як і туди, і за такою ж ціною...

(далі буде)

[АринаК]

Публика ждет, затаив дыхание. Боясь обронить слово, которое будет лишним в этом поэтическом сказании...
Продолжайте...

[mako]

круто.
А сколько обошлось в общем всё пребывание, со всеми затратами? тоже хочу поехать.

[Леля]

600-700грн на человека за неделю, включая все - дорогу, проживание, питание, прокат лыж, катание и излишества.

[Vincente]

..... и еще раз про то, как шли и добирались назад....
Может кто и шел "втомленым и задоволенным", а кто и ноги еле волочил.... и думал только о паре рюмок водки (а больше гады и не наливали) и сне..... Вот.... Хотя не... был еще массаж... но это только для того, кто его просил и заработал..... После 3-х рюмок водки, разваливались на кроватях.... и занимался каждый своим.... кто мычал, кто уроки учил, кто на массаже отлавливался.... а кто и на баяне "Мурку" наигрывал..... или "Черный бумер".... щас уже все и не упомнишь.... Вот....
Ночь!....
Ах да... простите.... забыл .. было еще пиво!... К чему я?... Щас поймете.... Именно ночью, оно, пиво... - давало о себе знать.... а т.к. дом центральная дверь хозяйки была закрыта, приходилось пользоваться "удобствами " на улице.... в 20-ти градусный мороз.... Удовольствие не из приятных..... поверьте!....)....

Что ж.... продолжение следует.....

ЗЫ. .... фотки в форум вылаживать (а не выкладывать) - не умею....)))...

[ВeSеЛьЧаК]

Да красотыша!

[ВeSеЛьЧаК]

Vincente, Та это усё есть у меня на мобиле!