Корчинский окидывает взглядом маленький зал: «Ну, як я бачу, чужих немає, тому можна відверто». Я сглатываю комок в горле, нащупываю в рюкзаке диктофон и нажимаю «REC».
Это отрывки. Самые-самые из часового разговора.
«Я хотів би розібрати помилки останніх днів. Тут всі свої, чужих немає, і я хочу, щоб ми не повторювали тих помилок, які допускають наші союзники». Напомню, в тот день под Мариинским эсдеки и региональщики требовали обратно Колесникова, а братчики обкатывали свой автобус.
«Рік тому достатньо було зібрати невеликий пікет, аби на нього звернули увагу, і вважати, що акція вдалася. Зараз цього недостатньо. Сьогодні наші друзі ввезли до Києва кілька тисяч чоловік. Ця акція дорого коштує: кілька тисяч по 50 гривень кожному, плюс оплата дороги та організаційних витрат, плюс пресс-підтримка, і враховуючи те, що трошки вкрав апарат, ця акція коштувала близько 100 000 долларів. Що вона принесла? Нічого. Союзники показали, що можуть звозити якусь кількість людей. Оранжеву владу цим не здивуєш».
Дальше Остапа понесло. Среди прочего он додумался до того, что произошло двумя днями позже. Креативные мозги, – не отнимешь... «Потрібно було брати Евробачення, нахабно вриватися, заважати владі там, де їй дійсно болить. І акція мала бути не стільки проти Генпрокуратури (ну підійшли вони, постояли, навіть не спробувавши заблокувати), а проти Палацу Спорту. Це повинна бути справжня блокада – чиновники не мають ходити туди-сюди, коли є 3000 чоловік, які отримали по 50 гривень. Їх треба відробити! Якщо організатори не готові були влаштувати протистояння з міліцією – треба було звернутися до нас, до Вітренко – ми б підігнали пару сотень чоловік...»
Драку заказывали? Или типа: «Сдам в аренду пикетчиков. Опыт работы с милицией есть. Оплата почасовая»? Дальше пан Корчинский посетовал на бюрократическую систему, обратил внимание на период межвоенной Чечни, когда чиновников били палками, и заметил, что на этот период и надо ориентироваться в идеале. Мда…
«Наші люди не повинні бути на посадах, коли ми опануємо якусь територію, прихопимо якесь місто або зазіхнемо на якусь країну. Бо в чому проблема «Братства» – ми проводимо своїх людей у владу, через два тижні ці люди забувають, завдяки кому вони прийшли, і дуже псуються тим середовищем, в якому обертаються. Мао Цзе Дун робив дуже правильно: всіх своїх агентів в Гоміндані він після перемоги революції в Китаї розстріляв. Бо довго перебуваючи у ворожому середовищі, людина не може залишитися своєю. І тих людей, які від нас стали депутатами, потрібно буде розстрілювати через рік-два, бігати з ломом і ламати їм ноги. Вони не різатимуть свою пуповину з «Братством», тільки коли будуть дійсно боятися, коли кожен знатиме: «Я можу не ділитися з «Братством», я можу забути цих людей, але ці люди проб`ють мені голову чи проткнуть мені нирки заточеним напильником, буде це доцільно чи недоцільно, вигідно чи не вигідно. І так буде завжди».
Працівник міліції скоїв напад на журналіста БРАТСТВА
Відповісти з цитуванням
Помню, как тут Оператор кричал о произволе милиции, и все - дааааааа, сволочи, янучары, сейчас ТАЖЕ милиция(а ее никто не поменял), делает тоже самое(кого приказали мочить, того и мочат) и все кричат - нееееееееетттттт 
Допис від Vedma
".
Очень самокритично 
Bookmarks