Навіть якщо на цей заклик відгукнеться одна людина - це буде приводом розпочати роботу, тому що необхідний мінімум людей зібрано за межами форуму й до того, як створена ця тема.
Відразу попереджаю: я не маю претензій на лідерство у структурі, про яку йтиметься нижче. Я хочу, щоб її очолила людина, яка бажає бути міським Головою. Якщо цією людиною виявиться І.І. Куліченко - нічого не матиму й проти цього. Головне - щоб бажання було підкріплено розумінням, що треба буде зробити, аби здобути довіру городян Дніпропетровська.
Отже, почнемо з довіри. Нікому не вірите - правильно робите. У такий час як наш навіть самому собі довіряти не можна: серед наших бажань як міни засіли бажання-імплантанти. Реклама та взагалі вплив ЗМІ не припиняють пожирати мозок народонаселення.
Тим не менше - рано чи пізно доведеться приймати якесь рішення. Якщо вас не влаштовує жодна з організацій, що так ревно рятують місто від "погані" - створіть свою. Не створюєте свого - не лайте чужого, собаки!
І не треба розповідати тут про свою індивідуальність, про те як щось там робите. Ціна ваших "трудів" - те, у якому місті ми живемо. І перший відповідаю за усе це я, тому що пишу оці рядки.
Коротше. Очевидно, що якщо хоча б десята частина "розумників" з форуму прийме рішення утворити НОРМАЛЬНУ громадську організацію - вона буде утворена і зробить хоч щось корисне для міста.
Першочергова мета такої організації - звільнити Дінпропетровськ від безнадійності, яка звучить як "Нічого не можна змінити на краще".
Поширити у місті думку
"Завжди можна змінити щось на краще".
З цього усе лише починається, але без цього - немає сенсу будь-що розпочинати.
У 2007 році мені довелось бути учасником чи свідком різних суспільно-політичних ситуйовін у місті. Я не буду їх перелічувати, скажу лише наступне: у нашому місті сотні людей, які у буквальному сенсі "воюють" із владою сам-на-сам. Усіх їх об"єднує зацикленість на локальних проблемах, які кожен день "капають їм на мозок". Це ж їх і розрізнює - для кожного з них "своя сорочка ближча до тіла".
Коли доводиться бачити, як городяни влаштовують розбірки "хто перший йде на прийом до міського Голови" - розумієш, що сила чиновників у готовності громадян горло перегризти одне одному, аби отримати преференції від влади. І вона цим чудово користується. І правильно робить, якщо досі примудряється залишатись владою.
З такими людьми доведеться ПОПРАЦЮВАТИ, головним чином - у площині психологічній. Серед цих людей - старі й молоді, заможні та бідні, розумні й не дуже))) Є і генії, і психічно хворі трапляються. Але розумієте - вони є. Вони вже щось роблять. Потрібно лише допомогти їм домовитись з тими, з ким вони знаходяться по одну сторону барикад.
Для початку мабуть досить слів. На завершення додам: не святі горшки ліплять. Ми вже дещо робимо і маємо усі підстави вважати, що впораємось з цим завданням.
Якщо маєте конкретні запитання - пишіть у ЛС!
Bookmarks