Сиров'ялені ковбаси, копчені м'ясо, сало, бекон і домашні закрутки зі Львова від Шкварки
Вашій увазі пропонуються м’ясні, і не тільки, продукти власного виробництва. Виготовляються ці наїдки, бо в кумів Юри і Михасика давно була мрія готувати для людей. Звичайно хочеться їм мати свій ресторан, але то недоступне задоволення ближчі пару років. Формат в якому зараз це все робиться, дозволяє охопити більшу кількість людей і по всій Україні.
Крім того більшість із того що ми робимо - це традиційні українські рецепти які дійшли до нас від пращурів і відточувались не одну сотню років. І як показала практика, прищеплювати любов до української культури набагато легше з ковбасою чим без неї. Завдяки використанню віковічних рецептів, техніки виконання, як в давнину, і виключно природних продуктів, наші наїдки мають дуже яскраво виражений смак тих інгредієнтів з яких вони виготовляються. Дуже часто наші ковбаси порівнюють із традиційними іспанськими чи італійськими, але це традиційні поліські ковбаси, котрі завжди готувались на Різдво і до Великодня.
СИРОВ'ЯЛЕНЕ
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, традиційна. 410 грн кільо. 50-75 грн. за паличку.
Пальцьопхана сиров’ялена ковбаса - вона саме така, як робили бабусі і прабабусі тих поліських майстрів, які тепер навчали нас. В цій покрученій життям ковбасі немає нічого окрім м’яса і натуральних спецій. Інколи трапляється зернятко чорного перцю, чи дірка, яка утворилася від процесу осушення. Без зайвих рюшечок і сентиментів. Тільки смак, який передали нам крізь століття. Ми доволі скромні і не будемо себе нахвалювати, бо то ж негарно на весь світ казати, що багато хто її називає божественною! Кобаса зроблена із свинячої шинки, рубана руками, мішана руками, пальцем пхана, - все як має бути, одним словом. Найкраще смакує з легким алкоголем, як то пиво чи вино. До горілки йде не зле, а то й краще, оскільки насичений смак відбірного м'яса та спецій створює неймовірний букет гастрономічної радості. Однієї палички достатньо на кілька літрів пива чи добру літру-другу горілки.
Додам, що все робиться абсолютно без консервантів чи будь-яких інших домішок. Ми користуємось лише тим, що дає нам матінка природа. Такий підхід дає неймовірну перевагу у смакових якостях, але троха є недолік із тривалістю зберігання за невідповідних умов. Хоча недолік цей доволі аморфний, оскільки зазвичай наші наїдки з’їдаються в мить. Зазвичай в перший день, одразу після отримання. Дуже рідко доживають до наступного дня. Звичайно є люди, котрі можуть розтягнути задоволення на кілька днів. Але їхній силі волі і витримці можуть позаздрити герої Стетхема, Сталоне, Шварцнегера і ко.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, з білими грибами. 490 грн кільо. 75-95 грн. за паличку.
Сиров'ялена кобаска із сушеними боровиками. Абсолютний фаворит смаків кумівської колегіїї серед екперементальних (і не лише) видів. Цей вид пальцьопханої кобаси заслуговує, аби перед поїданням гурман насолодився її тонким лісовим ароматом. Виконуючи ваші кулінарні побажання, ми зменшили відсоток сала, порізали його дрібнішимим кубиками, а розмір кубиків відбірного м'яса збільшили вдвічі. Із трепетом і завмиранням, просимо до частунку…
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, з гострим перцем, 420 грн кільо. 60-75 грн. за паличку.
То є дуже файний різновид ковбаси від кумів. Робимо ми її вже не вперше, тому що людям дуже подобається ця прекрасна ковбаса із ароматною гостротою. Незважаючи на те, що ковбаска видалась не геть полум’яною, як може здатись читаючи, що ми туди додали.Натомість прекрасний післясмак ароматного перцю чілі вам гарантовано. Це нове слово в гостроті.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, з пармезаном. 450 грн кільо. 70-90 грн. за паличку.
Кобаска із пармезаном, ще один приклад майстерності кумів. Сир пом'якшує смак м'яса і подекуди перетягує акцент на себе. Аби не було надто гостро, ми, вирахувавши відсоток солоності сиру, зменшили кількість солі у початковому фарші. Ну і гігантські кавалки добірного м'яса із поросячої дупці. До слова, у свинячій шинці - десятки м'язів, і в залежності від прижиттєвої активності, м'язи забарвлені від паперово-білого до темно-гранатового. Візьміть тоненьку скибку нашої ковбаски і придивіться крізь неї на сочеко... Інколи здається, що лише цих, не описаних у підручниках з кольористики, барв достатньо, аби бути ситим. Принаймні духовно...
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана, з блакитним сиром, 450 грн кільо. 65-85 грн. за паличку.
Приготована аналогічно ковбасі з пармезаном, з не меншою, а то й більшою кількістю наснаги та любови.
Неперевершений аромат сиру Дор Блю буде приємно наповнювати усе ваше яство смаком, апетитом і бажанням долучитись до прекрасного.
Раніше ми її вже робили і цього разу вдосконалили, з врахуванням побажань наших постійних клієнтів.
Ковбаса від бабці Прусі з кропом. 440 грн. за кільо. 65-85 грн. за паличку
Ми любимо тішити вас всілякими цікавинками. Це одна з тих, котрі вам не трапляться більш ніде.
Ковбаска з насінням кропу приїжджає до нас з самого Полісся, з далекого Зарічнянського району, що під самим кордоном з Білоруссю. І там дубові ліси, і непрохідні болота.
Робить цю ковбаску дід Микола, тато нашого кума Юрка. Саме він і навчив хлопців робити ковбасу.
Куштуйте і насолоджуйтесь!
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана лісова. 450 грн. за кільо. 60-80 грн. за паличку
Презентуємо вам шедевр від гуру ковбасних справ діда Миколи - сиров'ялену пальцьопхану ковбасу лісову з багном! Так-так, саме з багном! А ще його називають багон, багун, богульник, а в народі - лісовий розмарин. Це вічнозелена рослинка родини вересових, що росте в сосновому лісі на Поліссі, біля хати діда Миколи. Ковбасці ця травичка надає неперевершеного аромату і пікантного смаку.
Ковбаса сиров’ялена пальцьопхана зарічнянська (з гірчицею) 450 грн. за кільо. 60-90 грн. за паличку
Приїхала до нас з Полісся нова пальцьопхана ковбаска. З гірчицею. Якщо бути точним, то з цілими зернами гірчиці. Смак... нема таких слів, щоб описати...
В'ялене мяско набирається дуже тонкого аромату і ніжного смаку від спецій. А дрібненькі зерна гірчиці можна ганяти язиком по писку доки не розкусиш
Готують її батьки кума Юрка. Рецепт знають ще від своїх батьків. Їхні батьки дізнались рецепт від своїх батьків, а ті - від своїх батьків. А ті батьки від своїх батьків... і так можна писати довго, бо готують пальцьопхану з гірчицею на Поліссі вже не один десяток років.
Гірчицю на Рівненщині сіяли, аби підживити грунт, бо це, виявляється, надзвичайно корисна рослина. "Зелене добриво" його ще називали. Насіння кидали жменями до свіжого м'яска з сальцем і напихали кишки. Особливих секретів приготування немає. Хіба що, каже батько, не можна кричати, коли сушиться ковбаска. Вона, начебто, любить спокій
Ковбаса сиров'ялена мацикова з Дубровиці. 390 грн. за кільо. 105-120 грн. за паличку
Презентуємо вам сиров’ялену ковбасу мацикову з Дубровиць. Вона не схожа на ті ковбаски, які роблять наші куми Місько і Юрко, але зацікавила нас своїм оригінальним виглядом і смаком. Батьківщиною нашої нової сиров’яленої є мальовниче містечко Дубровиця, що розкинулося на просторах Рівненщини. Виготовляють її в одній великій і дружній родині ґазди Людмила та Богдан, а допомагають їм їхні дітки. Ну, все, як у нас. Чесне слово.
Першим нову ковбаску спробував кум Юрко. Він, як дослідник кулінарного ринку України, надибав інформацію про неї на одному зі своїх численних кулінарних форумів, які любить час від часу підчитувати, коли немає під руками кулінарної книги. Як знавець своєї справи, Юрко вирішив спочатку новий продукт спробувати сам і не прогадав. Після смакування ковбаси радів наш кум, як Колумб, бо теж відкрив для себе новий смачний делікатес, а вже пізніше ознайомив з ним і весь колектив Шкварки. Ковбаса, яку ми самі залюбки скуштували, а тепер і вам пропонуємо, має дуже довгу і цікаву історію. Рецепти виготовлення такого продукту на Рівненщині передавалися з покоління в покоління і береглися, як найбільший скарб. Родина, яка зараз виготовляє цю смакоту, свій щасливий рецепт приготування ковбаси знайшла в збанку на горищі старовинної дідусевої хати, і з того часу відновила стародавню родинну справу. Заняття, що розпочиналося, як хобі, тепер переросло у повноцінний сімейний бізнес, а смак ковбас від Людмили та Богдана знають не тільки на Рівненщині, а й за її межами.
Як розповіла нам пані Людмила, для приготування ковбаси в їхній родині використовують м’ясо свині, а точніше - її стегнову частину. М’ясо як слід приправляють різними, але виключно натуральними спеціями. Крім того, ковбаса має цікавий гіркуватий присмак, такий, як італійські салямі. Але фішка цієї ковбаски в тому, що то продукт не заморський, а зроблений в Україні, справжньою українською родиною. Що вже заслуговує поваги!
Після доброго спеціювання і обробки м’яска, його фасують у білкозинову оболонку. Далі ковбаска мандрує на горище, або як кажуть на рівненщенні – стрих, і висить там від 40 до 60 днів, а вже звідти потрапляє прямісінько до вас.
Смакуйте!
Шовдир поліський. 420 грн. за кільо. 80-135 грн. за шмат
Якщо ви побачили на нашій сторінці таке словечко і відразу кинулися шукати йому пояснення в тенетах інтернету, то можете не турбуватися. Ми самі вам усе розповімо.
Отже, найперше потрібно знати, що слова «шовдир», «шовдар» або «шовдарь» дуже поширені на Закарпатті. Там так називають вуджений свинячий окіст, культове м’ясо із свинської плечової кістки або задньої ноги, яке займає почесне місце у великодньому кошику закарпатців.
Однак наш шовдир – то є зовсім інша річ, яка приїхала до нас із Полісся. Як ви уже здогадалися, ґазди Людмила та Анатолій, які трохи раніше поповнили асортимент Шкварки своєю мациковою ковбасою, тепер поділилися з нами ще одним цікавим продуктом. До слова, у них, на Рівненщині, його виготовляють ще з діда-прадіда.
Отож, роблять поліський шовдир зі свинячої полядвиці. На відміну від закарпатського, цей виріб не вудять, а в’ялять. Спершу м’яско ріжуть на шматки, ретельно натирають сіллю і залишають на кілька годин маринуватися в ропі. Потім відбувається другий етап маринування, але на цей раз у спеціях. У яких саме, на жаль, розказати не можемо, бо й самі не знаємо. Виробники тримають їх у таємниці, боячись розтиражування свого родинного рецепту. Однак, нас запевнили, що все без винятку натуральне.
Сам процес в’ялення м’ясного смаколика проходить традиційно – на горищі. Триває не менше місяця, по завершенню якого продукт стає саме таким, яким ви можете його споглядати на наших знимках. І не лякайтеся білого нальоту на м’ясі. Це природня ознака сиров’ялених виробів.
Гадаємо, що для любителів відпочивати за гальбою пива чи келихом вина, цей продукт буде великою знахідкою.
Смакуйте. Чекаємо на ваші відгуки!
ВУДЖЕНЕ НА ЗИМНО
М’яско, вуджене на зимно, 350 грн за кільо. 40-120 грн. за шмат.
Полядвиця, різана тонкими смужками аби м’яско рівномірно і правильно прокоптилось. Завдяки багатогодинному контакту із холодним димом, м’ясо набуває благородного гранатового кольору. Боронь Боже класти на хліб! Ріжте тоненькими смужками і хай тане на язику. Ідеально до пива, червоного вина і файного товариства.
Бочок, вуджений на зимно, 200 грн за кільо. 40-80 грн. за кавалок.
Звісно, із м’ясною прожилкою. Маринований у справжніх спеціях, копчене на справжньому холодному диму. Ідеально для того, аби надати стравам природнього аромату диму. Сало вудимо чимало годин. Завдяки концентрованому у собі димному аромату, - ідеально підходить для приготування страв. Воно набирається аромату диму, а потім віддає його ранковій яєчні, чи улюбленому капусняку, гості подивуються звідки у вашій зупці живе дух справжнього вогнища.
А хто не любить витрачати час на харчотворення, той просто ріже його файними кавалками і смакує, отримуючи неймовірну порцію гастрономічної насолоди.
Сало, вуджене на зимно. 200 грн. за кільо, 40-80 грн. за шмат
Наші постійні поціновувачі зауважили, що останнім часом наше сальце все більше походило на бочок, бо м'ясна прожилка все росла і росла. Не те, щоб це було злеАле як хочеться сала, то ніяке м'ясо його не замінить. І куми закоптили сальце без прожилки. І вийшло сало-сало, а не сало-м'ясо як то було останній місяць. Тож, вітайте - чистої води сало вуджене на зимно!
Бекон, вуджено-в'ялений. 300 грн за кільо
Єдино правильний бекон на теренах України, котрий ми в першу чергу зробили для себе, бо ніде його купити. Купили цілу свиню, вирізали цілу грудинку, як це прийнято у всьому світі. Потім майже три тижні чаклували - маринували, коптили, в'ялили. Як завжди додали туди відро натхнення та гастрономічної любови, велику ложку досвіду і щипочку експерименту. Видався дуже цікавий продукт зі свинини, який добре пасує як наїдок чи закуска і ще краще пасує як інгредієнт до страв в стилі LCHF.
СОУСИ ГОСТРЕНЬКІ І НЕ ДУЖЕ
Пекельний перець зелений 50 грн. за баночку 250 мл
Ми знову його зробили. І будемо робити знов і знов. Аби перців стало.
Капсаіцинова амброзія. Такий же гострий як взимку, у консистенції соусу. Це перець чилі, спочатку підсмажений на грилі, потім закопчений на дубових дровах, з додаванням часнику і пари секретних інгредієнтів. Все для того, щоб зберегти природний аромат і гостроту.
Стане в пригоді для поціновувачів гострого і в приготуванні страв, де аромат копчення є затребуваний.
Кисло-солодкий соус «Весела сливка». 50 грн. за слоїчок 250 мл
Чого вона така весела? Ну, бо їй в житті пощастило, як мінімум тричі. По-перше, вона могла просто зогнити на дереві, не бути купленою чи вродитися дуже кислою. Усього цього з нею не трапилося, що вже є беззаперечним успіхом. Однак, найбільше щастя цій сливці випало потрапити до вправних рук нашого гурмана – кума Михайла. Кілька годин кулінарних чарів і маємо фантастичної смакоти соус – не дуже гострий, з яскравим кисло-солодкавим сливовим смаком. Вважайте, не закохайтеся. Можна їсти просто ложкою.
Аджичка "Солодка парадичка". 45 грн. за слоїчок 250 мл
Так називають на мальовничому Закарпатті томати. Сезон помідорчиків і перців подарував нам солоденьку і негостру аджику.
ПАШТЕТИ
Паштет домашній, 36 грн. за баночку 250 грамів.
Не із фуагри, ну і слава Богу! Порося, яке віддало найкраще і найдорожче на жертовню нашого паштету, 100% виконало своє призначення перед Космосом, тому його можна їсти навіть вегетаріанцям, не бідкаючись про втрачене надаремно поросяче життя. Домашній, із додаванням вершкового масла і свіжих листочків тим’яну. Класична страва наших бабусь, яка не потребує видозмінення чи збагачення. Просто смачно. Годуємо ним своїх трирічних дітей. А це про щось тай каже.
Рієт з індички. 46 грн. за слоїчок 250 грамів.
Кум Юрко - то є чоловік з неоціненною жагою до прекрасного в гастрономії і не менш палкий прихильник експериментів. Те, що в нього ще й руки золоті, то бонус.
Ото так він усіх вразив своєю інтерпретацією традиційного французького рієту з качатини, що довів терени Львівщини до банального дефіциту качки. Але Юрко не був би Юрком, якби не вигадав чогось оригінального...
Отож, наповнений традиціями Франції, досвідом поколінь українців і близькою до епатажу сміливістю Юрія Миколайовича, із його золотих рук до нас сходить шедевр гастрономії - рієт з індички. Це щось. Хоча ні. Це Щось з великої букви.
Не знаю, що зараз буде робитись з тими, хто поціновував рієт з качатини, але більш, ніж впевнений, що всі, хто не наважувався скуштувати качиний рієт, через упередження чи брак сміливості перед невідомим, просто зобов'язані їсти його великими ложкам, щоб аж за вухами тріщало.
Качка від індички доволі різниться, в основному тим, що качка літає сама, а індик хіба з допомогою доброго копняка. Так от, можна бути впевненим, що Юрко абсолютно знівелював своїми золотими руками цей фактор. Так само як своїми золотими ногами (футболіст він ще той), нівелює невміння літати не тільки індиків, але нечемних чи чужих, котів, малих і не дуже великих псів, всякого непотребу, як то невеличка дубова колода чи в недоречному місці залишений баняк/відро/мидниця.
Філе індика відварюється у маслі. Воно не мелеться, а розділяється на волокна. Приправляється розмарином і зернятками гірчички.
Смакуйте. Долучайтесь до вікових традицій та виплеканого досвіду справжнього гурмана.
Паштет із півника "Укірукук". 48 грн. за баночку 250 мл
Під час вигадування назви думки у шкварчан сильно розділились, адже жіноча частина хотіла наголосити на ніжності паштету, а хлопам би тільки посміятись))) Світленька ніжненька куряча грудинка, трішки печінки, свинячого жирку - смачне і естетично гарне поєднання.
Паштет "Індик Шпиндик". 44 грн. за слоїчок 250 мл
Продовжуємо лінійку індичих лєґумінів. «Шпиндиком» ми розпочали роботу над полегшеним меню для тих, хто не дружить із зайвими калоріями.
Основа нашого паштету – найніжніше індиче філе. Для текстурності та виразнішого смаку – беремо в приблизно рівних пропорціях індичі сердечка, шлунки та печінку. Все це окремо, кожен у своєму баняку, ставимо на плиту. До кожної каструлі – трохи любові, магії, а також морквицю, цибульку, петрушку, селеру, лавриль та кілька зернинок духмяного перцю. Кожен росіл солимо та дбайливо збираємо шуму. Паралельно тремо морквицю, дрібно кавальцуємо цибульку. Їх ми протушкуємо у найякіснішому, яке можемо здибати, вершковому маслі.
До тушкованих овочів додаємо спеції. Їх обов’язково підігріємо у пательні, до виділення аромату. Спеції перемелюємо на кавовому млинку, додаємо до булькотливих овочів. Часник подрібнюємо та смажимо на маслі. Обов’язково підсмажуємо, бо сирий часник, впарившись, може своїм деформованим ароматом підступно зіпсувати всю нашу любов…
Дістаємо із росолу м’яско. Бульйон прозорий. У ньому плавають блискучі кільця жовтуватого жиру. Частинку його додамо до паштету для пом’якшення текстури. До решти зваримо «Тіста від бабусі Марусі» і посмакуємо у сімейному колі, на зламі важкого робочого дня. Це улюблена страва моєї донечки Оленки.
Тушковані овочі блендеримо, мняско крутимо на м’ясорубці. Двічі. Якраз стільки, щоб паштет став паштетоподібним, але не втратив дрібної крупинки, притаманної галицькому краєві. Готову массу ми додатково виварюємо, розкладаємо у стерилізовані слоїчки і стерилізуємо ще двічі по дві години щоразу. Ось і все
Не відмовте собі у задоволенні. Скуштуйте із білою підігрітою гріночкою та розтопленим часниковим вершковим часлом…
ШКВАРОЧКИ
Шкварки мелені з розмарином, 36 грн. за слоїчок 250 грамів.
Результат безперервних експериментів від кумів-гурманів. Мало нам було неперевершених шкварок з підкопченим салом. Додали розмарину, файно перемололи, намастили на кусень чорного хліба і зрозуміли, що то всім дуже треба куштувати і насолоджуватись. Диво-шкварки.
Шкварки панські м'ясні, 46 грн. за баночку 250 грамів.
Елітні шкварки, розміру XXL. Виготовлені із найкращих м'ясних шматків свиної почеревини. Із додаванням цибульки та кисло-солодких яблук. Найкрашще смакують розігрітими на паровій бані.
ЗАКУСОЧКИ
Язик з томіжьо, 49 грн за слоїк на 250 грамів.
Коли зі Львова приїздила тітка Естеля, самотня мамина сестра, яка все своє життя прожила заради нас, - я знав, що скоро на нашій кухні запахне. Запахне духмяною травичкою, яку в моїй сім'ї називають "томіжьо". Насіння нашого томіжьо теж приплило з Уругваю 60 років тому. Протягом цих років моя сім'я щороку його висаджує і збирає свіже насіння. Згодом я дізнався, що наше томіжьо - не що інше, як чебрець чи тим'ян. Проте є між ними одна невеличка різниця - 60 років безперервної пам'яті. Тітка даввала томіжьо не до всього, - тільки до коронних страв, цінуючи кожен листочок, як шафран у давнину...
Коли я поступив на журфак, я почав жити у тітчиній квартирі. Нині я усвідомлюю, що та освіта, яку я отримав на мікроскопічній хрущівській кухоньці - значно правдивіша і цінніша за ту, яку імениті професори втовкмачували у мою макітру протягом п'яти років. Пучиро, чєляко, каляфльори з сухарями, чураско, флян, томіжьо, млинці з акацією, хліб з грису, рижова каша з корицею, гісо…
Спасибі за це моїй тітці Естелі. В кінці весни минув її день народження. Наприкінці літа мине рік, як її більше нема. Для мене вона назавжди буде ароматом розтертого в теплих долонях одинокого сухого листочка томіжя...
Сьогодні Шкварка ділиться з Вами коронною стравою тітки Естелі: язиком з томіжьо, тушкованим в овочах. Цією стравою ми розпочинаємо ділитися із Вами сокровенним.
Яйця перепелині, мариновані в томатно-пікантному маринаді, 43 грн.
Аби приготувати наші фірмові мариновані перепелині яйка, перш за все ми шукаємо кілька сотень вагітних перепілок. Збираємо їх до кола, розповідаємо масні анекдоти і показуємо ряд кумедних мініатюрок. У приступі сміху перепілки одночасно несуть яйка. Таким чином, усі яєчка виходять одинакової свіжості.
Полупити за раз 800 яєчок, - нелегке завдання, для реалізації якого потрібен досвід, оптимізм і незламна віра, що нині ті яйка долуплятьсяІз цим завданням ідеально порається матуся Мірта. Тим часом ми відбираємо ароматні спеції, в серці яких палаючий вогник перчика. Краємо для смаку і краси трохи морквиці, часничку, чистимо медово-солодку цибульку-саджанку.
Трохи часу, любові, згаданих інгредієнтів татоматного соку і наш пікантно-томатний маринад готовий! Для впевненості, - кілька годин стерилізації (адже консервантів і стабілізаторів ми не використовуємо). Ось і все. Незвично, пікантно, закусочно... Най смакує!
Цибулеві хрумтики 20 грн. за слоїчок 100 мл
Якщо ви «млієте» від чіпсів і сухариків, але через їхню шкідливість боїтеся ризикувати здоров’ям, то знайте, що Шкварка знайшла цим «шкідникам» хорошу альтернативу – цибулеві хрумтики. Ням-ням-ням… Відчуваєте?... Аж хочеться похрумтіти.
Як ви здогадалися, це ще одна новинка унашому асортименті. Віднайшли ми її на землях Івано-Франківщини, у містечку Калуш. Розробили цю оригінальність люди творчі інеординарні – Олександр і Люба.Він художник-фотограф, вона технолог. А разом вони - сімейна пара, яку пристрасть до смачної їжі спрямувала у кулінарне русло. І хоч у гастрономічних справах ця сім’я називає себе новачком, дозволимо собі наголосити – новачком дуже перспективним!
Не знаємо, як їм прийшла в голову ідея створення цибулевих хрумтиків, але, погодьтеся, що вона має право на існування. Духмяна, золотиста та хрумка, а найголовніше -стовідсотково натуральна цибулька, яку підсмажують, підсолюють і сушать для того, аби звичне споживання пива ставало веселішим і хрумкішим.
Більше того, така цибулька, на нашу думку, шикарно підійде, як додаток до багатьох інших страв. Ми,шкварчани, рекомендуємо посипати цими «античіпсами» вареники, картопельку, хліб з маслом і сальцем, а також не боятися додавати їх до борщів,супів і, звісно, салатиків. Якщо коротко, то підходять вонидо всього.
Тому хрумкайте і діліться враженнями.
Українські в'ялені томати 90 грн. за слоїчок 250 мл
За цим продуктом ми уже давненько полювали, але отримати його змогли тільки нещодавно. Тому любіть, смакуйте і кайфуйте, бо відсьогодні в асортименті Шкварки буде трохи незвична для української кухні (але дуже популярна в італійській) закуска. Мова йде про – в'ялені помідори, виготовлені на околицях Львова. Це універсальний інгредієнт, який в кожну страву вносить свою пікантну нотку і вишукану різноманітність.
В'ялені помідори можна «подружити» з сирами, пастою, піцою, салатами та сиров’яленим м'ясом. Та й просто скоринка підсмаженої чіабатти, вимачана у духмяній, мутно-зеленій зимновитесненій оливковій олій із в'яленими томатами – ідеальна закуска, а якщо заплющити очі, то й безкоштовний квиток на білосніжний пляж теплого і далекого моря, з піни якого колись вийшла Афродіта...
З власного досвіду знаємо і дуже рекомендуємо
ДЛЯ ПРИГОТУВАННЯ СТРАВ
Приправка до борщу. 30 грн. за баночку 250 грамів.
Ми пильнуємо аби ґазди і ґаздині не тільки файно їли, але й файно готували. Спеціально для тих хто невпинно гарує і ніц не має часу на готування, ми створили абсолютно корисну річ - приправку до борщу. З нею готувати борщ можуть навіть маленькі діти.
Бабусине тісто "Промінчики сонця" 44 грн. за пакунок 250 г
Cьогодні ми вирішили розповісти вам про продукт, який сміливо можна назвати шкварчанівським старожилом. Можливо, ви вже колись його замовляли чи хотіли замовити, та ніяк не було нагоди, або ж просто багато про нього чули… Однак,є одна річ, яка вам про нього точно не відома – це історія його назви і взагалі появи на світ Божий.
Мова йде про найсправжнішу, найнатуральнішу і найдомашнішу локшину. У нас вона називається дуже просто і мило – бабусине тісто «Промінчики сонця». Історія його приготування така ж давня, як і історія містечка Стебник (саме звідти тісто приїжджає до нас, а потім потрапляє до вас). Рецепт приготування домашнього тіста в родині пані Марії, яка для нас його готує,передається з покоління в покоління від матері до доньки. Жінки тут ніколи не купують магазинних макаронів, бо вони не можуть зрівнятися з натуральністю давнього родинного рецепту.
Головна перевага домашнього тіста в тому, що готується воно виключно на свіжознесених домашніх яйцях. Спершу господиня замішує тісто (тільки яйця, борошно і сіль), а потім розкатує великі і тонкі паляниці, трохи їх підсушує, нарізає на смужки і знову підсушує. Через добу тісто готове до мандрівки.
Сонячними промінчиками домашню локшину пестливо назвала найбільша її фанатка - онучка пані Марії. Їй 5 років і вона вже знає, що найкраще оті промінчики смакують з бульйоном або зупкою, звареній на домашній курочці.
Але, як що вам раптом захочеться просто смачного «макарону», то «Промінчики сонця» тут теж стануть в пригоді. Тим паче, що варяться вони, ну дуже швидко – не більше 3-5 хвилин.
Терті помідори 30 грн. за слоїк 250 грамів
Терті помідори – це вірні друзі тих, хто любить смачно готувати, не затрачаючи багато часу. Такий собі кулінарний must have, що ніколи не виходить з моди. Насамперед, має бути на кухні ґаздувальників, які цінують натуральність і геть позбавлені часу на власну грядку, сад, город чи навіть на похід на базар. Вже не згадуємо про “коломийки” з баняками, баночками, скляночками, пов’язані із власноручним приготуванням…
У цьому червоненькому слоїчку ви не знайдете нічого, окрім самих помідорів, налитих щедрим літнім сонечком, ретельно перетертих з сіллю. Серйозна альтернатива магазинним томатним пастам, чи не так?
Без перебільшення, наші терті помідори – то є чудова основа для соусів, супів та других страв, немислимих без томатної нотки. Додайте вміст баночки до помідорової зупки, сосів для піцци чи спагетті, і смак літа-осені акомпануватиме вам увесь день.
Сос до піци 35 грн. за слоїчок 250 мл
Ми спробували впіймати останні сонячні зайчики у важких, вгодованих осінніми променями, закарпатських помідорах. Червонощокі сеньйори побралися із солодкою цибулькою, під ніжний акомпонемент тремтячої зелені тим’яну, що по-дівочому виспівує високі партії забутої італійської опери, написаної легкими напівпрозорими часниковими нотками…
Цей теплий, солодкий сос створений, аби полегшити нам життя на кухні. Особливо, якщо надумаєте витворити щось із італійського репертуару. «Парадичка по-римськи» підійде для приготування піци та пасти, заставить по новому заспівати вареники чи палюшки, додасть солодкої кислинки першим стравам та, сподіваємось, не розчарує у якості прими на підгрильованому окрайці пшеничного хліба…
СОЛОДЕНЬКЕ
Мармуляда з румбамбару, 46 грн. за баночку 250 грамів
Як то частенько трапляється в нашому житті, найпрекрасніші моменти життя відбуваються в дитинстві. На селі особливо. А коли це початок червня, одразу після останнього дзвінка... Попереду три місяці канікул! Погода починає тішити правдивим теплим літом, трава м'яка і насиченого, ще весняного, кольору. До перших врожаїв яблук, порічок, аґрусу, малини, вишні, черешні, груш, слив, аличі і т.д. ще доволі далеко.
От тут то нам в пригоді і стає традиційний ревінь або румбамбар, як його називали ще мабуть прапрабабці моєї бабусі. В моєї бабусі був культ вирощувати все що тільки можна, від картоплі, до троянд, хризантем, півоній та гладіолусів. Тому землі оброблялось багато і дуже відповідально. Все квітло і пахло як ні в кого в селі. І румбамбар в нас був найчервоніший, найтовстіший і найсоковитіший. А під його листям я ще в десять років міг успішно сховатись навіть від дощу.
І полюбляли ми його їсти в першу чергу свіжим, з цукром. Бабуся ж готувала нам з румбамбаром і пиріжки, і в борщ додавала, і в підливу. Але солодкий смак румбамбару з цукром забути неможливо.
Сьогодні презентуємо вам квінтесенцію мистецтва робити традиційне варення. Мармуляда з румбамбару, це неперевершене поєднання свіжості весни і затьмарюючої солодкої насолоди. Беззаперечно сподобається панянкам і дітям.
Ґоноровим чоловікам теж засмакує більш ніж. Бо для мене, наприклад, це приємний спогад дитинства, а для вас може стати новим незабутнім враженням, яке буде нагадувати про приємну пору навіть холодного зимового вечора.
Конфітюр з трускавок. 46 грн. за баночку 250 грамів.
"Не хлібом єдиним" (с) в інтерпретації Шкварки звучить - "Не м'ясом єдиним".
Солодкі конфітюри від Шкварки вже встигли завоювати серця, і тендітних панянок, і ґонорових панів. Тому ми не змогли не скористатись можливістю, яку нам надала природа, і зробили для вас солодесенький Конфітюр з трускавок.
Сповнений аромату червня, ще не палючого сонця і спогадів з дитинства.
Почастуйте себе частинкою безтуробного літа.
Вишневий конфітюр, 46 грн. за баночку 250 мл.
Конфітюр вже в традиційному стилі від Шкварки. Цього разу з червонощоких (чи червонопузих, чи щечогосьтамфайногокругленького) вишень. Як завжди, крім часточок матінки природи, натхнення, любови, досвіду і поваги, там ніц нема. Насолоджуйтесь.
Абрикосовий джем, 46 грн. за баночку 250 мл.
Запашний солодко-кислий джем кольору бурштину. Чудово пасує до сирів.
Джем з чорної смородини. 46 грн. за слоїчок 250 грамів
Варення з драпаків. 46 грн. за баночку 250 грамів
Мало хто впізнає по тій назві, що воно таке)) А так в деяких районах Львівщини називають ожину - дійсно ж драпається шалено!
Сливовий джем. 46 грн. за слоїчок 250 грамів.
Джем просто фантастичний! Ранкові пухкенькі оладочки з сливовим джем і ложкою сметани потішить усю родину)
Словничок
Кільо = кілограм
Слоїк = банка
Пальцьопхана кобаса = ковбаса вручну напхана м’ясом, салом і додатками
Вудити, вуджене, підвудити = коптити, копчене, підкопчене
Вуджене на зимно = холодного копчення
Кавалок = шматок, кусок
Зупа, зупка (в зупці) = суп, супчик (в супчику)
Баняк = велика каструля
Сос = соус
Вострий = гострий
Мармуляда = солодке варення
Пильнувати = пильно стежити, приглядати
Ґазда, ґаздиня = господар, господиня
Гарувати, гарує = важко/багато працювати, важко/багато працює
Хлоп = простий селянин, в основному. Аналог російського “мужик”.
Підгорля = частина туші трварини під горлом, звідтіля і назва.
Пáланка = самогнка яку роблять на Закарпаті. Доводять її і до 70 градусів. Женуть з того що найбільше вродило і нема куди діти.
Лєґуміни = всіляка цікава страва, котра робиться зазвичай на свята чи празник, тобто не кожного дня чи тижня
Празник = свято в парафії в день святого на честь якого освячена церква
Дефіляда = святкування
Трускавки = полуниці
Бурштин = янтар
Аґрус = крижовник
Порічка = червона смородина
Драпаки = ожина, ежевика
Парадичка = помідор
Кому цікаво, хто ми і звідки взялись - можете подивитись до нашої сторінки. Там є відгуки і всіляка інша інформація.
fb.com/shkvarka - сторінка у фейсбуці.
Замовлення приймаються на форумі, на електронну пошту [email protected] або за телефоном 0685072222.
По Україні доставка Новою поштою.
Оплата на картку Приватбанку або оплата при отриманні.
Зверніть увагу на дегустаційні набори (детальніше у повідомленні #180):
- лагідний - 11 смаколиків. 550 грн. (знижка 5%).
- хлопський - 11 смаколиків. 550 грн. (знижка 5%).
- традиційний - 21 смаколик. 1000 грн. (знижка 7%)
- повний - 45-50 смаколиків. 2200 грн. (знижка 10%)Ціни приблизні. Точна вартість залежить від кількості вагової продукції.
Смачного! І на здоров'я!
Відповісти з цитуванням
Днепропетровск приветствует Львов 
Такое всё красивое и я уверена.очень вкуснющее.
Допис від Rumata
Мы вроде поздоровкались 
Bookmarks