Колискова. Щоб SteffA пригадала
"Добрий вечір вам, малятка - любі хлопчики й дівчатка".
Ось такими словами вітався я кількадесят років тому. Чекали на мене мільйони дітлахів. І я приходив до них щоп’ятниці. Рівно о 20:45.
Щоправда, кілька раз програму закривали - комусь там "нагорі" не подобалась моя вишиванка та "прихований буржуазний націоналізм". Але завдяки моїм друзям - дітлахам-глядачам та їхнім батькам - після того, як інстанції та кабінети були завалені листами з вимогою повернути дідуся на екран, програма вже вкотре поновлювалась. За що я і вдячний вам, мої маленькі любі друзі. Хоча на сьогодні ви вже подорослішали і розповідаєте вже своїм малятам про чарівного Діда Панаса.
Ви ж пам’ятаєте, як ми з вами тихенько гомоніли, як ви надсилали мені свої листи та малюнки. На жаль, не всі я зміг показати під час передачі.
Ну і найголовніше - те, на що ви всі чекали. Те, заради чого вмикали свої телевізори. Дідусева казка. Яка обов’язково розпочиналася словами "Вмощуйтеся зручненько, та слухайте уважненько".
Тихо й лагідно ллється казка. Он заснув Андрійко, он вже куняє Марійка. Ось вже й сіренький зайчик, який іноді забігав до студії на нашу передачу, теж заснув, поклавши свою голівоньку й вушка прямо на мій стіл.
Спи, мій маленький, цить! І зайчик сіренький спить.
Заходить до хати зоря-зоряниця,
І гомін стихає кругом.
А місяць злітає, неначе жар-птиця
Над тихим і темним вікном.
Рученьки, ніженьки, лагідні очі - спокійної ночі, скінчилася гра.
Рученьки, ніженьки, лагідні очі - спокійної ночі. Спати пора.
Хай сниться вам, дітки, дідусева казка,
В якої щасливий кінець.
Хай батькова сила і мамина ласка
Ідуть до маленьких сердець.
Рученьки, ніженьки, лагідні очі - спокійної ночі, скінчилася гра.
Рученьки, ніженьки, лагідні очі - спокійної ночі. Спати пора.
На добраніч, на добраніч, на добраніч!
Відповісти з цитуванням
Допис від Crack
Але ж мені оператор клявся-божився, що камера уже вимкнена і ми не в ефірі. А тут дівчата-режисерки - практикантки. Ну думаю, дай їх розвеселю.
Bookmarks