Здоровый стьоб старого провокатора

[Sholohov]

культурною особливістю є постання специфічної – так званої російськомовної (h’usskaja) культури. Вона виникла через відмову місцевого єврейського населення (Aszkenazy) від мови ідиш. Цей культурний процес є одним із наслідків антиєврейської політики російської влади, також – Голокосту, що його провадили спільно більшовики та нацисти. З почуття самозбереження місцеві євреї почали відносити себе до «русскіх» (h’usskije), або «совєтскіх» (sov’jetskije). Цей процес можна спостерігати також в USA, зокрема в місці компактного проживання цієї групи - на Брайтон-Біч. Відповідно, більшість того, що виробляється носіями цієї субкультури слід сприймати як єврейську культуру російською мовою.

В спілкуванні з носіями цієї субкультури слід бути обережним у висловлюваннях – як з афро-американцями, арабо-французами, турко-німцями, та євреями-асимілянтами вдома, позаяк вони агресивні, як кожна культурна меншина, що користується правовими та соціальними преференціями. В разі загострення дискусії з російськомовними опонентами рекомендується вживати слова «Сталін ето харашо!» (Stalin eto karasho), «Я люблю Гулаг» (Ja lublu Gulag), «Путін ето бальшой чілавєк» (Putin eto balshoj chelv’ek), «Януковіча нє любіш, сука!» (Janukovicha nje lubish suka!) Останню фразу бажано вимовляти з усією можливою агресивністю.

Дотепно!(с)

зы ..ща мода на переименования, предлагаю дать городу гордое и хитрое имя ИЗЯслав

[Sholohov]

Часть 2:

Другою, найбільшою суспільною групою після російськомовних, є українськомовні. Окрім щирих мешканців сіл (Seljany) та освіченої молоді (останні як правило володіють англійською), це – професіонали. Сучасна (1991 - 2012) Україна була реалізована, як комерційний, власне – корупційний проект місцевої еліти, що перебуває нині на стадії ліквідації. Ця еліта не знала, що робити з невеликою групою професійних українців, що їх радянська влада утримувала для представницьких функцій. Тому – про всяк випадок («Вдруг спросят – а у нас ни одного украинца» Ю. Тимошенко) виділила останнім на «распіл» (plundering) найменш грошовиту частину бюджету – культуру. Швидко потому всі, хто міг цю культуру творити, виїхали з України до Москви.

Причина цього явища полягає в традиційному устроєві українського суспільства. Воно кланове, тому в мові українців ви можете часто почути слова «кум» (Kum) та «сват» (Svat), також «родич» (Rodych). Для сучасного українця зробити кар’єру можливо лише в межах власного клану. В житті це зовсім не так цікаво, як в сіквелі «Goodfather», тому всі, хоч в чомусь талановиті люди з України розбігаються. А ті, хто на разі не спромоглися влаштуватися до владних структур, або користуватися з бюджету іншим чином, вступають до опозиції.

Українськомовні теж мають амбіції користуватися з соціальних та правових преференцій, тому не менш агресивні за представників іншого вуличного угрупування – російськомовних. Коли ви перебуваєте на території (na rajoni) україномовних, слід говорити протилежне тому, що ви говорили російськомовним. Наприклад: слово «Голодомор» (Holodomor) – вимовляється з сумним, співчутливим виглядом, а не з недовірливою іронією. Ми впевнено рекомендуємо наступні фрази: «Сталін – це погано!» (Stalin ze pohano), «Янeк – підар» (Janek – peedur). Натомість, уникайте позитивних гасел – позаяк напевно не знаєте, до якого клану належить ваш співбесідник-українець. Так, наприклад, далеко не всі українці вважають missis Julija Timoshenko в’язнем сумління та жертвою гендерної нерівності. Вони взагалі не знать, що таке гендерна нерівність, позаяк – на відміну від росіян, живуть матріархальними родинами, де головною є домінантна самиця (Teshcha).

...зачьотное извитие словес!