Хотів було старий недобиток антисовітчик поспівчувати Пані Редько, але краще утримаюсь.
А як ще назвати систему, де 10 родин володіють 95 відсотками.
всіх благ, контролюють Верховну Раду, Адміністрацію Президента, суди, решту органів влади? Ці родини нічого не вклали і не розвинули, а лише вкрали у власного народу!
Мене, напевно, як і вас, шокує одна цифра. Сьогодні у світі офіційно нараховується 20 мільйонів українців-емігрантів. Якщо доплюсувати сюди нелегальну міграцію, тобто тих, які виїхали і працюють у Італії, Іспанії, Португалії, інших країнах, а таких нараховується майже 8 мільйонів, то вийде 28 млн. Половина від усього народу!
А тепер задумаймося, як могло так статись, що із найродючішої землі, яка потенціально здатна не лише нас прохарчувати, але й півсвіту, їдуть зневірені голодранці в світи у пошуках щастя… І, як не парадоксально, його там знаходять.
Парадокс перший — Канада. За географічними показниками — до України далеко. А фактично — Україні до неї ще далі… Лише один приклад. Штат (Канада не має штатів, але провінції та территорії) Онтаріо є житницею світу, тут вирощують і експортують зерно не лише для усієї Канади, а й для третини світу. А там 90 (це є не вірне число, бо на початку XX століття їх було всього лишень 12% відсотків, а на початк XXI віку залишилось десь 1.7-1.8%) фермерів — українці за походженням! Статистика показує, що й серед успішних землевласників Канади переважна більшість — українці.
Парадокс другий — Америка. Свого часу, побувавши на стажуванні у Гарварді, мене вразила одна деталь: Україна — одна з небагатьох країн світу, представлена там не кафедрою, як, наприклад, ще сотня країн світу, а цілим інститутом українознавства. Це говорить про те, що наша діаспора зуміла в найвизначнішому університеті, який дав світові 42 нобелівських лауреати, пролобіювати це. Не повірите, але там із ранку до вечора звучить на 90 відсотків лише українська мова, якою залюбки спілкуються видатні професори і доценти. Скажіть, а чи багато у Вашингтоні знайдеться пам’ятників іншим класикам країн світ, таких як Шевченко? Хто його поставив? Українська діаспора! Ще жодного разу жодна з націй так дружно не збиралась на урочисту подію, як це зробили американські українці. Цей факт відзначив навіть тодішній президент. Вже ні для кого не секрет, що успішні українці там є серед усіх верств населення і мають досить серйозне лобі навіть у сенаті та адміністрації президента…
Парадокс третій — Австралія. Уже ні для кого не секрет, що й там наша діаспора добре прижилася, а тому Австралія стала для багатьох другою домівкою. Зверніть увагу, лише у Сіднеї, столиці Австралії, проживає 360 тисяч українців… Німеччина, Франція, Аргентина, Англія… Нашого цвіту — по всьму світу…
Може, ви спостерігали за всю історію — дореволюційну і постреволюційну — масові повернення з еміграції на Батьківщину, знову сюди, на ПМЖ? У гості — так. Назовсім — не пам’ятаю… Значить, все-таки їм там краще… Безумовно, є ностальгія, є туга… Але це вже з серії романтики!
А тепер проаналізуйте, хто туди їхав. Може, успішні пани з мішками грошей? Малоймовірно… Таким тут було добре завжди. Чому? Про це трохи нижче.
Імігрували в основному зубожілі селяни, робітники, інтелігенти, які нашкрібали на квиток 3-го класу в один кінець…
А де тепер їхні діти, внуки, правнуки, вони самі?.. Запитайте і переконаєтесь, що гірше, ніж удома, українець не живе ніде… Ось тому його додому й не тягне!!!
Коли людині вже втрачати нічого — як не парадоксально — тоді вона стає Людиною! Вмить згадує, що в неї є сила волі й духу, амбіції, родинне коріння і гордість за свій рід з діда-прадіда, бо лише приклад інших, героїчних предків не дає їй можливості стати безрідним бомжем і навічно залишитись на смітнику!!!
Щоб вижити в екстримі, людина має боротись, а боротись можуть бійці. Боєць повинен мати характер і волю…. А ще — мету. Усвідомлення! Ось вам і закваска для людини-громадянина.
Про те, що вони завжди були в українського народу, напевно, не сумнівається ніхто… Куди поділись? Винищили в 30-40-50-60-70-80 роки… НЕ ЗАПЕРЕЧУ! Але це ж робиться і сьогодні! Досі сплановані і на рівні держави підігріваються не кращі і незалежні уми, щоб витягти народ із прірви, не стимулюється все моральне і громадянське — а, навпаки, тупе і примітивне, недалеке і аморальне… Як на дріжджах росте ця купа «більшості». А вам не здається, що це робиться сплановано?
Це поки що не країна, а резервація. Так, на найкращих полях, з працьовитим народом… Але резервація, яка лише на папері називається демократичною державою. Мені наша незалежність більше нагадує апартеїд. Той самий, що був у ПАР. Тільки там заправляли білі над чорними. А у нас – олігархи над українцями... Той, завдяки Манделі, уже в історії. Наш — у розквіті. Реальне визначення сьогоднішньої України — держава з диктатурою олігархів. 10 родин захопили в країні 95 відсотків благ і посадили стільки ж своїх людей у всі законодавчі, правоохоронні та владні кабінети… Що залишилось народу? Маленька резервація з клаптиком городу чи дачі, щоб із голоду не померли та не висовувалися… Коли своїм усе, а ворогам нічого — це вже красномовна диктатура!
Скажіть, у дійсно незалежній країні, де нараховується 80 відсотків українців, могли б існувати такі цифри: в органах влади України 80 відсотків представників росіян та євреїв, інших національностей і лише 20 — українці. В списку 100 найбагатших людей України жодного українця! Назвіть мені хоча б ще одну демократичну країну з такими показниками…
Отож, народе мій, не висовуйся і терпи, спивайся і деградуй, розчаровуйся і «паши»… Клято, гірко та темно, і не підіймай голови… Бо лише з таким однотипним і одноманітним бидлом, в якого жаба сковує груди за успіхи сусіда чи свата, хто за срібник готовий продати і продатись, хто без совісті і честі, за купку благ готовий зректись усього свого і «какать, мамкать і базарить, лишь бы «закрутеть».. Хто готовий плазувати, догоджати і навіть убивати заради НИХ! Хто, як амеба, не може об'єднуватись і гуртуватись, бо завжди моя хата скраю.. Бо лише за таких умов 5 відсотків тих самих багатих і абсолютно байдужих до тебе і твоєї землі осіб, яких охрестили модним словом «олігарх», можуть робити, що захочуть: купувати і підтасовувати вибори, обкрадати і відмивати твої кровно зароблені кошти, залишати в офшорах мільярди… Кидати тобі, як собаці, крихти зі столу… А якщо ти станеш людиною з честю, гідністю і совістю — ніколи!
Бо це суперечить не лише філософії буття, а й простим соціальним законам, за якими більшість визначає все…
А у нас більшість хто??? Виходить, вищеописане бидло, що ведеться на примітивні обіцянки для тупих, що сприймає вішання локшини у всіх сферах життя… Отож, бидлуй, мій народе! А той, хто не може, втікай у далекі світи і шукай своє щастя там, бо чесній і порядній людині з принципами немає місця на цій землі. Тут вічно будуть прописані йолопи й холуї, бо саме такий народ потрібен їм — тим золотим 10-ти родинам! Це вже не ваша, а їхня батьківщина. Бо ми своїм мовчанням віддали їм її на розтерзання.
Скоро вибори! Ви знову готові вибирати таке майбутнє? Чекайте, алкаші, за ваш голос скоро підкинуть дешеву пальонку, чекайте, мамлюки, скоро вам пообіцяють за зраду тепле крісло, яке потім виб’ють болюче, але це буде потім! Чекайте, запроданці, цілі полки політтехнологів думають, чим вас зманити, щоб «делать, что хош»… Чекайте, «зазомбовані», і вам локшина на вуха припасена… Чекайте, розчаровані, і не йдіть на вибори… І кидайте долю своїх дітей, онуків, землі й народу туди — під ноги їм, цим 5 відсоткам, які через вашу власну продажність, тупість, недалекість, байдужість, аморальність, зневіру за гроші можуть у цій країні вже купити все…
Відповісти з цитуванням
Допис від Vedma
Bookmarks