Українська культура, що воно таке?

[Wadim]

Деякі учасники форуму прагнуть відродження української культури. А що вони мають на увазі під культурою?
По-перше, це мова. Тут проблем нема – мова в нас є.
Література. Тут складніше – багато з нас в змозі назвати хоча б 10 українських письменників та їх твори? А є ті, хто ще й прочитав усі ці твори?
Звичаї. Яки ж з поширених у нас звичаїв є суто українськими? Вживання сала не враховуємо
Хотілось би почути розгорнуту відповідь.
Щоб не вийшло як у Булгакова: «Они кричат – бей разруху, а разруха – она в головах. Следовательно, каждый из кричащих должен дать себе крепкий подзатыльник»

[seemann]

Литература и история, прежде всего. Не вижу проблем ни с тем, ни с другим, даже среднее образование дает человеку необходимый минимум. Не будем брать в учет неучей. Они не знают НИКАКОЙ культуры.
Обычаи я вижу в фольклоре - довольно много оригинальных традиций, те же народные песни, танцы, свадебные традиции - да много всего...

[Wadim]

seemann, вот раз Вы вызвались, если не заметили там была просьба перечислить 10 произведений, желательно которые Вы читали (причем не в школе, а по собственному желанию).
История - и какой из ее вариантов, ведь каждый год появляется что-то новое???
Фольклор - и много Вы знаете народных песен и танцев?? А какие из свадебных традиций являются чисто украинскими?

[seemann]

Wadim, слушайте, давайте без перечислений, все равно, если и не читал, могу из нета вырвать и 50 и 100 названий книжек...
А мне не хочется выделять чисто украинские традиции из фактических традиций. Что нет одинаковых или схожих традиций на Украине и в России или Польше? Для меня культура - это то, как живут люди, украинцы, и если они поддерживают не ЧИСТА украинские традиции, то это тоже традиции украинские, только перенятые и прижившиеся. Что в какой культуре чистокровно? Все перемешано...
Танцы мне знать не обязательно, их должны танцевать профессионалы. А я не спроможен. Песенки попеваем за столом... С десяток есть в репертуаре.

[Wadim]

seemann, вот Вы как раз и выразили мнение, что культуры перемешаны... Так зачем же сейчас нужно разрывать эти культуры?
Зачем делить писателей на русских и украинских?
Лично мне было одинаково интересно читать и Коцюбинского, и Гоголя, и Щедрина...

[seemann]

Wadim, ну дык и правильно. А в чем тогда проблема? Это и есть возрождение украинской культуры - уравнивание ее в правах с остальными и поддержка государством. Государство другие культуры поддерживать не обязано. Но и ущемлять тоже.

[Wadim]

seemann, а проблема в том, что многие из приверженцев национальной идеи видят развитие культуры не за счет возрождения своей, а за счет ущемление другой. А это многим и не нравится.
Ведь что понимают под ущемлением?
Например, человек имеет частный кинотеатр, и крутит для людей своей культуры фильмы на русском. А ему в обязательном порядке приказывают показывать на украинском, разве это не ущемление чужой культуры?

[seemann]

Wadim, согласен, это неправильно. Хотя бы потому, что за счет ущемления развития не будет. Будет ситуация "на безрыбье и рак рыба". Я бы ходил на фильмы с украинским переводом. Но таких нет. Жаль. Но Вы правы. Вот есть у нас театр Крик, на украинском, и он всегда полон зрителей, не изъза языка, а из-за высокого качества. Вот хороший пример возрождения украинской культуры.

[Стёб]

Wadim:

Деякі учасники форуму прагнуть відродження української культури. А що вони мають на увазі під культурою?
По-перше, це мова. Тут проблем нема – мова в нас є.
Література. Тут складніше – багато з нас в змозі назвати хоча б 10 українських письменників та їх твори? А є ті, хто ще й прочитав усі ці твори?
Звичаї. Яки ж з поширених у нас звичаїв є суто українськими? Вживання сала не враховуємо
Хотілось би почути розгорнуту відповідь.

Сперечатися з Вами почну з самого початку!
Кажете, мова є без проблем? Не згоден! Проблем безліч. Вже не буду брати до уваги болюче питання поширеності мови, зауважу просто що ми елеметарно не маємо культури вживання української. Мало хто серед тих, хто вживає українські слова, здатен висловлюватися суто українською, без спотворень або технічного перкладу в голові. Ми не маємо культури спілкування українською, не маємо культури писання, читання, мислення врешті-решт!!! Трясця, але переважна більшість "україномовних" вживає українську на рівні малоосвічених селян, ніколи не переймаючись своїми страшними і ганебними помилками, а навіть, умисними перекрученнями, до того ж, ніякого прагнення до вдосконалення! Це не українська - це глум з неї! Ось, лише трохи щодо мови ...

Далі, ми не маємо культури сприйняття всього українського. Бути українцем для нас не тотожно бути носієм української культури. Бути українцем не престижно, не модно, нецікаво, "нафіґ нужна", отже українськість сприймається загалом як хобі якесь, примха або надмірна заангажованість! Все українське, таким чином, має вигляд цілковитої відірваності від людського, особистого, свого.

Врешті, я скажу більше - ми не маємо культури сприйняття культури!!! Я наполягаю! В цьому питанні ми користуємося совковими догмами, мовляв, культура є самостійним явищем в нашому житті, що її треба "нести в маси", що вона є "превілеєм" певних митців ... Тому у нас таке вузьке визначення "культури" - мова, література, балет (або танці в шароварах), безглузда і примусова імітація застарілих народних обрядів чи звичаїв.

Коротше, становище паскудне!

[Володимирович]

Wadim, seemann, ваші позиції насправді близькі одна до одної й до моєї теж.

Моя позиція власне така: дійсно, культура глобальна існує. Питання лише у її якості. Якщо "культурним" вважається дозвіл на споживання наркотиків - це одне. Але у деяких культурах не вживати алкоголь чи наркотики вважається безкультур"ям.

Відтак - не все запозичене є добрим. Але й не все "рідне" є добрим.

Я переймаюсь діяльністю Клубу Української Культури, відтак поясню що є моєю особистою метою.

Перш за все - об"єднати всіх людей, що прагнуть українською спілкуватись. Принаймні - створити між ними якщо не прямий зв"язок, то хоча б опосередкований.

Коли клуб запрацював, ми з подивом звернули увагу, що КУК є чи не єдиним місцем у Дніпропетровську, де за можливість спілкуватись інтелектуально не вимагають грошей (як це роблять всі російськомовні клуби, центри ефективного спілкування та ін.) І питання навіть не у безкоштовності - у нас справді виникла можливість і потреба спілкуватись НЕ ПРО КУЛЬТУРУ, а про її складові. Про життя, що є джерелом культури.

Відтак я вже сьогодні із задоволенням констатую той факт, що українська культура сприяє взагалі культурному зростанню (принаймні міста Дніпропетровська). А секрет дуже простий, і в цьому я поділяю думки Стьоба: для того щоб залишатись україномовним українцем, (або тим більше - стати ним у Дніпропетровську) потрібно зробити інтелектуальне зусилля. Тобто - бути особистістю з високим рівнем самоконтролю.

А далі йде мова про інші аспекти культури. Література - так, дійсно є що почитати, але я давно не читаю художньої літератури. Важко сказати наскільки школа примусила прочитати мене "Зачаровану Десну", "Кайдашеву сім"ю" чи "Марусю". Я пам"ятаю досі своє захоплення цими творами. І досі пам"ятаю відразу від Т. Г. Шевченка, якого треба було без кінця вчити, причому тепер зрозуміло, що вчити речам про які уявлення не мали. "Якби ви знали паничі"... та якби ж я знав що "панич" - це не "пан", а його "синок-мажор", який не має чим себе зайняти та пише "елегії" - я б зовсім інаше це сприймав. Але навіть наприкінці 80-х у школі уявлення про "мажорів" ніби не існувало - просто замовчувалось.
А сьогодні я лише з жалем констатую, що через нелюбов до української літератури та вчительки, яка була націоналісткою все життя і просто ставилась до мене як до ворога нації через те, що я не вчив віршей та просто невідомо з яких причин... я не знаю чи жива вона відтак промовчу. Просто коли я сам проявив у школі свої націоналістичні нахили - у мене відразу стало все більш-менш нормально з літературою, бо вона перестала мене бембати. А скільки моїх однокласників досі ненавидять українську літературу через ту тиранію - важко сказати.

Дійсно реальність полягає в тому, що якщо бажаєш, щоб людина ніколи чогось не робила - примусь її це робити проти її бажання. Бажання зникне як не назавжди - то надовго.

Про літературу на цьому все.

У понеділок спостерігав та бещпосередньо брав участь у шоу "Вертеп"+"Мертвий Півень". І що характерно - не тільки отрмав задоволення від концерту, а й звернув увагу що давно не ходив ні на які російськомовні групи через те, що найдешевші квитки на них починались десь з 30-40 грн. Те ж саме стосувалось би й "Океана Ельзи" аби не ЮМС з безкоштовними шоу. І Партії Зелених. що якось привезла безкоштовного "Скрябіна".

А на вищезгаданий захід - ціни починались з 15 грн. Відтак виходить що українська культура у особі українських митців ближча до народу, бо - невибагливіша з матеріальної точки зору.

Як це не смішно, але у Клубі Української Культури все безкоштовне, квитки на українських виконавців - дешевші. Чи то культура така дешева, чи попиту на неї немає... Дійсно - немає попиту. Для того або придбати книгу або диск не аби-кого, а конкретного автора чи виконавця раніше взагалі треба було їхати у Київ. Тепер є "білокнижник" - і хоч там не влаштовано "благодійне розповсюдження" культури - але там вже ціни можна порівняти з цінами на культпродукцію "масового кшталту".

Відтак нарешті зупиняюсь і стверджую: пропозиція народить попит. Треба не лаятись, що ніхто не бажає споживати українську культуру, а творити на неї попит. Самому творити літературу. Співати пісень, грати музику. Нарешті - створити попит на самого себе й бути українцем на всі "сто". Тоді ніхто не нав"язуватиме українцю культури, а навпаки - братиме з нього приклад.

[seemann]

Ст**, Вы правы, это так, но ущемление развития других культур не приведут к развитию украинской. Всякие там квоты на телевидении, в кино и т.п. не дадут никакого результата. Украинские мытци будут, их будет много, но каково будет их качество? Хорошие украинские деятели культуры плевали на то, что кругом все по-русски. Они востребованы и в этом русифицированном обществе. В итоге гнаться надо не за количеством украинского, а за качеством, а этого можно достич только ориентируясь на другие более развитые культуры и конкурируя с ними.

[Стёб]

seemann, в топі йшлося про визначення культури і її проблем. Я ніде не пропонував притискати розвиток інших національних культур і ніде не висловлювався схвально щодо такої політики. Я вкрай незадоволений заходами нашої країни в справі зміцнення української культури як державної, попри те, що мої погляди на "квоти" як притиснення розбігаються з Вашими.

[Людмила Лепешкина]

Не идет что-то тема-то.... А в чем проблема? Ведь эта тема и есть источник всех споров о независимости, самостоятельности, достаточности. Где же трутень, даже Гонта молчит..

[израильский солдат]

Людмила Лепешкина, я неоднакратно уже это замечал...что когда казалось бы самое место для них.они исчезают...

[Wadim]

Людмила Лепешкина, израильский солдат - боюсь, что Ваши высказывания тоже не сильно в тему были. Я поднимал эту тему не для того, чтобы в очередной раз начались бесполезный спор и поливание друг друга грязью.

[израильский солдат]

Wadim, вы не поняли...сейчас для них самое место показать что же такое та культура которую они так любят и ценят...и объяснить это в частности вам...но...ломать не строить

[seemann]

израильский солдат, так для того, чтобы заниматься украинской культурой и изучать ее, нужно время, а у них его не остается, так как там главная задача покричать и попровоцировать...

[израильский солдат]

seemann, надо ее любить в первую очередь...а не ненавидить все остальные

[Людмила Лепешкина]

Wadim, я согласна с израильский солдат, иseemann. Мне нравится тема Гонты насчет языка - очень интересная и познавательная. Хотелось бы узнать и о культуре вообще, но...

[seemann]

израильский солдат, мало любить, знать нужно. Хотя одно без другого сложно себе представить...