До дня народження Нестора Махна
...А когда-то, когда-то…
Весёлым парнем,
До костей весь пропахший
Степной травой,
Я пришёл в этот город с пустыми руками,
Но зато с полным сердцем
И не пустой головой.
Я верил… я горел…
Я шёл с революцией,
Я думал, что братство не мечта и не сон,
Что все во единое море сольются,
Все сонмы народов,
И рас, и племён.
С. Єсенін
Гуляй-стріляй-поле
Нестор Іванович Махно народився в 1889 році в Гуляйполі (або, як тоді писали, Гуляй-Поле) - волосному центрі Олександрівського повіту Єкатеринославської губернії (нині Гуляйполе розташоване в Запорізькій області), у бідній селянській родині, з 12 років наймитував у німецьких колоністів, одержав початкову освіту в церковно-парафіяльній школі...
Важко сказати, як склалася б його подальша доля, якби Махно не потрапив, за його словами, під ідейний вплив анархіста-революціонера Володимира Антоні, відомого під "революційним ім’ям" Заратустри. В юному Несторі прокинувся бунтарський дух його козацьких пращурів, які давно колись заснували село під хвацькою назвою Гуляйполе.
Вікові традиції запорізько-гайдамацької вольниці та зневаги до будь-якої державної влади вигадливим чином переплелися з анархістськими ідеями Бакуніна і Кропоткіна, головною складовою яких було заперечення не тільки "фараонівського монстра", себто держави, але навіть такого "буржуазного пережитку", як родина... Недарма в старовинній козацькій пісні прославлялися достоїнства Сагайдачного, "що проміняв жінку на тютюн та люльку..."
Нестор прийшов у групу анархістів-бойовиків разом із братом Савою, і почалася "довга й завзята боротьба із царськими сатрапами". Вона полягала переважно в "ексах", як революціонери для стислості називали "експропріації", а простіше - збройні напади на банківські та поштові установи (згадаймо, як пишався "Коба" - Сталін своєю участю в "ексі" Тифліського банку!). Але нерідко траплялися й акти індивідуального терору... В 1909 році Махно "замочив" поліцейського пристава, після чого був арештований і присуджений до страти, що була замінена йому, по молодості, довічною каторгою.
"Революція 1917 року відкрила для мене, у ніч із 1-го на 2-е березня, браму московських Бутирок, а справа революції в Україні змусила мене швидко перебратися з Москви в рідне Гуляй-Поле, де я віддався знову... справі організації трудящих для боротьби за нове вільне життя", - пише Н. Махно у своїх мемуарах.
http://www.bratstvo.info/publicism/01110501.shtml
Bookmarks