Шевченко і російська мова
Якось вельми розумний чоловік Еразм Ротердамський написав ”Похвалу глупоті”. Геніальний твір, в якому геніальний автор геніально висміює людську дурість. Причому найбільша його геніальність полягає в тому, що і досі його висміювання мають чималий грунт. І сьогодні люди не стали розумнішими. А втім, якби всі були розумні – було б не так цікаво жити.
Усе більше помічаю, як, мов гриби після дощу, з’являються мудрагелики, які починають говорити, що, мовляв, і Тарас Григорович Шевченко писав російською мовою, себто, чому оце ви, націоналісти і галичани ”рипаєтесь”. Ну, звичайно, хто і що на цьому світі не під москвою ходить! Як не вдається знеславити, то хоч своїм зробимо. Це до того, що Тарас нібито органічно відчував єдність двох ”братніх” народів. Нібито він не вбачав нічогісінько поганого в тому, щоб користуватися російською мовою. Нехай його і вважають патріотом, але бути патріотом і користуватися російською мовою, себто служити москві, це, виявляється абсолютно нормально. Це до того, що Дудаєв – поганий чеченець, а Масхадов – кращий. Ну, звичайно, росію розумом не збагнеш.
Щоб краще зрозуміти парадокс ситуації, давайте глянемо на інших світових геніїв. А раптом і там щось цікавеньке примітимо.
Оповиті туманом величні гори. Змокріле від вранішньої роси каміння. Холодний вітер, просякнутий волелюбством. Магічне озеро Лох-Несс з мальовничими берегами. Величаві Хайлендс і мрійний звук волинки. Здорові північні горяни в дивакуватих спідницях і вічна жага вбити англійця, або, принаймні, виграти у нього у футбол. Якщо хто і чув у Карпатах ”бий москалів”, то у верхів’ях Хайлендс “вбий англійця” – звучить навіть більш епатажно. Пригадайте геніальний фільм ”Хоробре серце” з Мелом Гіпсоном у головній ролі і ви усе зрозумієте. Так от. Є у них Вальтер Скотт. Великий письменник. Як наш Микола Гоголь (до речі, те, що цей 100%-вий українець також писав російською, якось відійшло на другий план). Як на багатьох українців магічний вплив справляв і справляє ”Тарас Бульба”, так для шотландців певним еталоном є ”Айвенго”. Причому, як ”Тарас Бульба”, так і ”Айвенго”, написані чужими мовами. Тим паче, мовами загарбників: відповідно ”Бульба” – російською, ”Айвенго” – англійською. І взагалі, Вальтер Скотт писав тільки англійською, що аж ніяк не завадило йому стати національним письменником, мало не батьком нації. А Роберт Бернз? Людина, яка втілила в собі дух шотландської нації. Поет, який вів за собою цілі покоління шотландських героїв. А він-то теж писав так ненависною шотландцям англійською. І при цьому жодному англійцеві не спаде на думку називати його (як і Вальтера Скотта) своїм. Жоден англієць не здогадається на основі мови, якою писали ці два великі шотландці, вигадувати шотландській нації якісь безглузді докори. Ось так, а Шевченко писав російською...
Безмежні простори болотистих рівнин. Несильний вітер, який дме постійно і несе кудись пісні свободи. Міцні, працелюбні люди. Вічно дратуючий філологів ”айріш акцент”. Белфаст та Ірландська Республіканська Армія. Погроми католиками ірландцями протестантів англійців... Ці також багато натерпілися від ”доброго” сусіда. Ці також терпіти не можуть кляту англійську мову (хоча ще зовсім донедавна розмовляли саме нею. І тільки декілька десятиліть державною мовою Ірландії є ірландська). А згадайте Томаса Мура. Вельми шанованого в Ірландії ірландця. Це він придумав утопію. Це він мріяв про справедливість, а читаючи його книги, ірландці мріяли про свободу. А вгадайте, якою мовою писав Томас Мур? Звичайно, англійською. І, звичайно, він не є англійцем, як і не є англійським поетом чи філософом. І це нормально. А Шевченко писав російською...
Так от. Англійці прекрасно розуміють, що вони свого часу не зовсім гарно повелися як з шотландцями, так і з ірландцями. Тому сьогодні вони намагаються зайвий раз не посягати на їхню честь і гідність. Вони просто доросли до сучасного життя. А росіяни говорять про Шевченка, який писав російською. Перепрошую, а Іван Франко, який писав німецькою, тепер має належати до німецької нації, чи просто вказувати на те, що українці – всього лише відгалуження оберменшів? А Набоков, який писав англійською, - це, мабуть об’єднуюча ланка між росіянами і американцями. Якщо користуватися такою логікою – можна далеко зайти і, в кінці-кінців, не помітити, як тотальна тупість поглине найменші натяки на здоровий глузд.
До речі, а Шевченко переписував українською мовою свої нечисленні російські твори. Питання: чому?
Відповісти з цитуванням
Допис від Dzhmil
) належить до "єдиного руського народу", а не до українського.
+ пальцем у виска.
Bookmarks