Ну от й перевалило за 1000 число повідомлень на нашому партійному форумі. При цьому левова частина повідомлень зроблена закордонними відвідувачами - з Молдови, Росії та Азербайджану. Тим самим підтверджено, що саме ноократичний вибір надає Україні можливість не запозичати ідеї з-за кордону, а генерувати їх самостійно. Нехай навіть це поки що не вражає масштабністю - однак у світовій ноократичній історії форум УНПН став першим місцем, у якому зосереджено розпорошену інформацію про діяльність окремих теоретиків ноократії.

Більше того. Для деяких ноократів звістка про наше існування стала малоприємною новиною. Парадокс: самому терміну "ноократія" у 2013 році виповнюється 100 років. Однак більшість ноократів (я не виключення) вважали себе не тільки його авторами, але й єдиними розробниками ноократичної ідеології.

Для декого це стало дуже серйозним випробуванням самолюбства. Я спеціально не модерував цю першу 1000 повідомлень - тому що хотілось зберегти так би мовити "первісну красу". Чого варта лише одна тема "Ноократическая дурость":
Всякое интеллектуальное течение, как социальный феномен всегда по ходу своего движения собирает всякого рода идейный и человеческий мусор, которые порой начинают заявлять о себе как о сути самого движения , при этом не имея даже элементарных понятий о собственном направлении...

Полагаю, что для сохранения мыслительной чистоты ноократического дивжения нобходимо четко обрировать облик и характер этого дерьма, чтобы как посторонние, так и участники движения могли без проблем выяснить подлинное содержание тех или иных претензий и вовремя отсечь от себя эту пакость...

Итак, давайте выясним, кто составляет персональное и идейное содержание дурости в Ноократии... http://unpn.forumcity.com/viewtopic.php?t=65
Що ж. Кінець ХХ-початок ХХІ століття стали останніми роками, коли ноократичний рух розглядався як щось гіпотетичне. Сьогодні з"являються його перші нерівні контури. Слова про ноосферу вже звучать з високих трибун. Й з нами сьогодні починають розмовляти ті, хто ще вчора робили ставку на представників відмираючої політичної генерації індустріальної епохи.

Й самим ноократм доводиться ставати іншими. У вузькому ноократичному колі ми говорили про надтонкі політичні матерії, коли ж справа дійшла про практичної діяльності - доводиться брутально втілювати у життя рішення, майже за принципом "переможців не засуджують".

Й у цьому також наша правда. Із величезним ризиком пов"язано об"єднання впливових людей, які мають вагу у теперішніх політичних реаліях, й матимуть вплив у реаліях ноократичних. Отже - перенесуть у тому числі й негативний досвід у нову епоху. Явище це об"єктивне. Передбачаючи це, ми робимо наголос на психологічній роботі та політпросвіті населення. Єдиний спосіб не допустити невігласів до влади - зробити так, щоб усі були розумними.

Й починати звісно ж доводиться з себе. Амбіції ділити на 100, самокритику примножуюючи на сто. Хоча це - найважче у нашій роботі. Особливо для тих, хто роками вважав себе єдиним ноократом у Всесвіті. Для мене наприклад.