А, ну я махрові в кухні не розумію. Не в моєму випадку.
Юск то взагалі окрема тема)).
Printable View
А, ну я махрові в кухні не розумію. Не в моєму випадку.
Юск то взагалі окрема тема)).
ага. зашел глянуть платочек, а купил спальню и гарнитур.
Типа того)).
Сирну брав декілька разів, за ті гроші як перекус ОК не ідеал але 4/5 нормЦитата:
Допис від ~ Электра ~
Я тоже такое не очень, но на халяву и уксус сойдет).Цитата:
Допис від ~ Электра ~
Скучаю по корпоративам - семинарам и прочей тусне,
закуска - фигня, главное - компания и возможность потусить).
Нас киевляне с 2021 года (начало коронавируса) не зовут,
а печально, обожаю светскую жизнь и сплетни-тусовки)),
как мы зажигали до 2020 - ах!)))
В Варусе купил маринованую сливу. Отличный продукт. Сегодня повторил.
а кто ее замарировал?)Цитата:
Допис від observer
Производитель -"Чудова марка" пластиковый круглый контейнер. Там где мариованные овощи и зелень.
Как вкусно в теме )))
спасибо.Цитата:
Допис від observer
Да). И даже отдыхать ездили). Компаниями. Я скучаю скорее за своим мироощущением, настроением и настроем тех времён.Цитата:
Допис від GALAтея
Сейчас мне совсем не хочется тусни, покоя хочется, нормально выспаться и времени для себя). Период, наверное, такой.
моя Оля мне скинула. 100% моя ситуация. )Цитата:
Допис від ~ Электра ~
https://i.postimg.cc/85xD6Wxy/1.jpg
да, именно так)). Ольга ваша понимает всё верно...Цитата:
Допис від 1960
Про сон, то болюче
Пробудження в 5:45 , ввечері добре якшо о півночі в люлю. п*дари спати не дають, тож саме привчила себе, раніше не виходило. Спати в вихідний годину півтори по обіді. Чудова тема виявилася)) Як людині перфекціонисту прийшлось трохи себе поломати в сенсі, шо прання можна і потім, посуд нікуди не втече і може обіду немає, тож буде вечеря. Якось так. В сенсі, все почекає. Є я і моя потреба знайти ресурс. І працює. Стеля не впала, кицька та донька не бухтять, розуміють. Кицька навіть розділяє зі мною задоволення трохи посопіти слиною в подушку))
а от ні )) навпаки кайфую, що зараз їх нема ,Цитата:
Допис від ~ Электра ~
хочу просто миру .....
все інше куплю )))))))))))))))
Жовтень 2021, Азов, острів Бірючий, улюблені, роками кохані місця. Вже прохолодно, але сонце яскраве, повітря смачне, море розкішне.Цитата:
Допис від Eльфа
Нас 6 дорослих, 7 дітей. Чоловіки куховарять і навіть купаются в морі. Пані неспішно балакають, сидячи на пісочку з вінішком. Діти, ще нелякані війною, днями гацають по остріву. Що вони їдять? Та хто зна, іноді отловлюємо).
Останній подих літа. Нещодавно остаточно відступило оте ковідне дурнобесіє, життя налагоджується. Всі спокійні, радстні,якісь плани будуються в розмовах...
Таке за гроші не купуєшь (с).
А потім 2022,все полетіло в прірву. Дещо, як той Бірючий на Азові і те наше життя, назавжди.
Зараз я теж хочу тільки миру. Бо в ту "річку" я вже ніколи не війду, і тією, якою була, не стану. Нажаль.
За гроши и морально-психологическое состояние не купишь, тока временно, у врача и в аптеке, одиночество та ещё покупка, невосполнимые потери ))))
Впрочем я купила недостающее в моменте в метро и на засолочку)))
https://uploads.tapatalk-cdn.com/202...949676c6a9.jpg
липень 2013 року , я гуляю з малим берегом Чорного моря в Орджо, обоє засмаглі мов негри .... по дорозі на вокзал зупиняємось десь Білогороському районі для фото на лавандовому полі , 28 травня 2014 року я малого вивозила в Запоріжжа, додому на 4 дні він зміг повернутись тільки в серпні 2019 року , в шафі так й висів його костюм на останній дзвоник 2014 року, тоді я розуміла , що все - вже ніколи не буде цього дому й цього міста для мене,Цитата:
Допис від ~ Электра ~
в березні 2022 року виїджали з другого дому й не розуміли чи буде куди вертатись, бо бтр авсободітєлєй вже стояли під ЖК ....
28 квітня 2022 року -я дома , нема вікон , дверей , але є стіни...
я гадаю така ж, коли мене біль -я плачу, коли мені приємно я радію, тільки трохи пріоритети змінено.... я купила собаку,про яку мріяла все дитинство, але тоді не дозволяла мама,потім мала дитина, мало часу, бо робота , потім аренда, потім новий ремонт, зараз - щеня погризло трохи стіну й шпалери - тьфу, хер з ними, підклею, замажу... в мене не модні штани - хер з ними , мені в них зручно, нема корпоратива на новий рік - хер з ним, я краще цей час проведу з рідними....
я не хочу входити " в ту річку", я хочу мати змогу мріяти й здійснювати можливе, без страху за життя ...не чути слова - як війна прийшла....
А если ридных нет...кто-то воюет, кто-то ушел, кто-то в оккупации и их война забрала, когда пришла, а не что-то иное, к которой не хотят апеллировать....
Впрочем ладно, у всех действительное свое личное сегодня.
2007, Гагра, Пицунда. 2008, Адлер, Сочи, Красная Поляна... Я мог предположить что это все в последний раз (и все из-за одной твари)?