Чи є у Вашому житті щось гідне того що б за це померти?

[SVH]

Або ми хочемо жити вічно?

[А. Нука]

КГ/АМ

[Команданте]

хочу жить вечно

[L_Pt]

Позитивно та чесно про це «за» можуть сказати тільки ті, хто вже віддав своє життя, але по деяким причинам вони тут проголосувати не можуть.

[АЦТЕК]

Або ми хочемо жити вічно?

Не совсем понятен вопрос-название темы подразумевает смерть (возможно безвременную) во имя каких-либо идеалов,а вопрос в тексте-скорее о смерти как естественном окончании жизни. Уточните пожалуйста вопрос.

[Mak_Sim]

Знаю тих, хто самі заслуговують на смерть - ВСІ українські політики.

[SVH]

Не совсем понятен вопрос-название темы подразумевает смерть (возможно безвременную) во имя каких-либо идеалов,а вопрос в тексте-скорее о смерти как естественном окончании жизни. Уточните пожалуйста вопрос.

Запитання у назві теми а у першому пості іронія, в першу чергу над собою. Але поправлю.

[Минька]

По второму вопросу - таки да
а по первому... ну... ребенок.
А что?

[SVH]

По второму вопросу - таки да
а по первому... ну... ребенок.
А что?

За часів совка велика частина чоловічого населення, служивши в армії виголошувала слова присяги, в якій підтверджувалася можливість при необхідності померти за Батьківщину. Пожежники ризикують життям ради інших, окремі представники правоохоронних органів також усвідомлено йдуть на ризик пов'язаний із смертельною небезпекою. Ось і у мене в світлі подій в нашому житті і дискусій тих, що відбуваються на форумі виникло це питання - чи є щось в кожного з нас гідне такого, як наше життя і якщо є, то що?

Материнські відчуття, як правило це найміцніші і сильніші відчуття і виникають інстинктивно і у цьому "наша слабка половина" може дати фору "міцним та здоровим" і за це Вам велика пошана.

[АЦТЕК]

На мой взгляд,-если в жизни есть что-либо достойное-то ради этого стОит жить,а не умирать.Нет в жизни ничего ценнее самОй жизни-поэтому вопрос умирания за что-то скорее свидетельствует о неспособности жить,и желание скрыть этот факт-такое всегда сопровождает проявления легкого и среднего уровня фанатизма,когда истинные цели человеческого существа,ввиду их отсутствия-подменены целями внешними и чужими.Массовый пример-Германия 1938-39 годы.Поэтому вопрос Ваш-сам содержит противоречие: когда что-то достойное появляется в "вашому життi"-Вы начинаете ради этого жить а не умирать: а если готовы умирать-скорее всего это не Ваши а навязанные Вам цели...
P.S. Да и вообще-черно-белые крайности характеризуют незрелый,скорее детский подход.(ничего личного).

[sceptic]

Конечно есть. Родные, близкие.

[Буддист]

Мой ответ однозначен. Отвечу так же как sceptic

[SVH]

На мой взгляд,-если в жизни есть что-либо достойное-то ради этого стОит жить,а не умирать.Нет в жизни ничего ценнее самОй жизни-поэтому вопрос умирания за что-то скорее свидетельствует о неспособности жить,и желание скрыть этот факт-такое всегда сопровождает проявления легкого и среднего уровня фанатизма,когда истинные цели человеческого существа,ввиду их отсутствия-подменены целями внешними и чужими.Массовый пример-Германия 1938-39 годы.Поэтому вопрос Ваш-сам содержит противоречие: когда что-то достойное появляется в "вашому життi"-Вы начинаете ради этого жить а не умирать: а если готовы умирать-скорее всего это не Ваши а навязанные Вам цели...
P.S. Да и вообще-черно-белые крайности характеризуют незрелый,скорее детский подход.(ничего личного).

А що спонукає тих людей, що ризикують життям заради інших людей (не обов'язково близьких)? Невже всі подвиги наших попередників можна ілюструвати на прикладі Матросова, як "зухвало необережна поведінка нетверезого матроса під час бойових дій перед ворожою укріпленою позицією". А як охарактеризувати дії пожежників рятуючіх Україну і Європу в Чорнобилі? Вони що всі не знали куди вони йшли і які можливі наслідки? Або пілоти, які маючі парашута і не використовують його а до останнього борються з некерованим літаком ради порятунку пасажирів? Хто і що їм нав'язав? що стосується крайнощів, то скажу так: інколи настає час вибору і третього варіанту немає. Неможна ж бути трохи вагітним?

[SVH]

КГ/АМ

Ви не заперечуватимете якщо я відповім Вам у вашій-же манері - ПНХ.

[Мардик Геворкян (Дюк ст.)]

Знаю тих, хто самі заслуговують на смерть - ВСІ українські політики.

Но они не сами по себе стали политиками,правда??? Кто-то их туда выбрал.. Может,этого "кого-то" кастрировать,шоб не плодили таких-же???

[BestAlex]

Конечно есть. Родные, близкие.

верно, я тоже так думаю

[Мардик Геворкян (Дюк ст.)]

Ви не заперечуватимете якщо я відповім Вам у вашій-же манері - ПНХ.

Разве "КГ/АМ" сопоставимо с "ПНХ"???

[АЦТЕК]

А що спонукає тих людей, що ризикують життям заради інших людей (не обов'язково близьких)? Невже всі подвиги наших попередників можна ілюструвати на прикладі Матросова, як "зухвало необережна поведінка нетверезого матроса під час бойових дій перед ворожою укріпленою позицією". А як охарактеризувати дії пожежників рятуючіх Україну і Європу в Чорнобилі? Вони що всі не знали куди вони йшли і які можливі наслідки? Або пілоти, які маючі парашута і не використовують його а до останнього борються з некерованим літаком ради порятунку пасажирів? Хто і що їм нав'язав? що стосується крайнощів, то скажу так: інколи настає час вибору і третього варіанту немає. Неможна ж бути трохи вагітним?

Вы знаете-на мой взгляд это вопрос о нравственности,и о нравственности сугубо личной а не массовой:присягу давали все,но были и дезертиры.Сложно в формате форума достаточно раскрыть эту тему-вкратце можно отметить что не стОит смешивать присягу и ситуацию когда всё решают секунды и некогда думать-вот тогда проявляется нравственность отдельного человека.Кстати-Вы знаете что перед серьёзной атакой на фронте давали бойцам спиртное-и может быть всё было именно так как Вы предположили,однако война-это помимо всего ещё и массовая публичная акция,и как могут осветить этот случай средства массовой информации-а также какие цели и задачи перед ними стоят и стояли надеюсь Вы понимаете.Так же,для верного понимания стОит разделить действия личности и действия функционера.Пожарник-это функционер,солдат-также функционер-это те люди,которым государство предложило сыграть с ним в игру (образно говоря)и они приняли правила этой игры.Я думаю,у Вас поубавится умиления,если Вы поставите себя на место другой стороны в военных,к примеру,действиях-на сторону людей,чьих детей и родителей расстрелял этот воин до того,как совершил подвиг которым Вы так восхищаетесь.Просто прохожий,который заступился за незнакомую девушку при значительно превосходящих силах в тёмном переулке-вызывает лично у меня гораздо больше уважения-хотя погибшие в войнах также заслуживают чтобы о них помнили.

[Harald]

В моей жизни есть то, ради чего стоит жить

P.S. А помирают пусть мои враги.

[SVH]

Вы знаете-на мой взгляд это вопрос о нравственности,и о нравственности сугубо личной а не массовой:присягу давали все,но были и дезертиры.Сложно в формате форума достаточно раскрыть эту тему-вкратце можно отметить что не стОит смешивать присягу и ситуацию когда всё решают секунды и некогда думать-вот тогда проявляется нравственность отдельного человека.Кстати-Вы знаете что перед серьёзной атакой на фронте давали бойцам спиртное-и может быть всё было именно так как Вы предположили,однако война-это помимо всего ещё и массовая публичная акция,и как могут осветить этот случай средства массовой информации-а также какие цели и задачи перед ними стоят и стояли надеюсь Вы понимаете.Так же,для верного понимания стОит разделить действия личности и действия функционера.Пожарник-это функционер,солдат-также функционер-это те люди,которым государство предложило сыграть с ним в игру (образно говоря)и они приняли правила этой игры.Я думаю,у Вас поубавится умиления,если Вы поставите себя на место другой стороны в военных,к примеру,действиях-на сторону людей,чьих детей и родителей расстрелял этот воин до того,как совершил подвиг которым Вы так восхищаетесь.Просто прохожий,который заступился за незнакомую девушку при значительно превосходящих силах в тёмном переулке-вызывает лично у меня гораздо больше уважения-хотя погибшие в войнах также заслуживают чтобы о них помнили.

Так, Ваша правда - це питання моральності кожного. І метою мого питання була спроба дати можливість кожному замислитись над такою непростою ділемою і дати відповід у першу чергу самому собі.
Так я згодену з тим, що воїн та пожежник мають перевагу перед пересічною людиною у плані вчинення певних дії про які тут іде мова, вони готуються до цього заздалегідь, але багато прикладів громадьського героїзму котрий зустрічається у посякденному житті. Як приклад можна розгледіти трагедію котра сталася на початку 80-х на перехресті вул. Короленка та Чкалова, коли у трамвая, котрий спускався з гори (зі сторони Бородиської) відмовили гальма а внизу на зупинці вул. Чкалова стояв другий трамвай. Коли жінка-водій, зрозуміла що гальма відмовили, вона відчінила двері і повідомила пассажирів про те що сталося, закликавши їх вистрибувати з трамваю на ходу. При цьому вона маючи змогу залишити набираючий швидкість трамвай, навпаки залишилася у ньому намагаючись зупинити його і врятувати тих, хто був не взмозі стрибати. Її не готували до смерті і присяг вона не складала - вона вчинила так як їй здавалося правильно... Вічна пам'ять їй і тим хто не зміг врятуватись. І схожих прикладів, раніше було досить багато, наприклад коли водії при відмові гальм, направляли автівку у стовба чи в стіну, практично прирікаючи себе на неминучю загибіль, за для того, щоб не постраждали невинні люди. Я такого у своєму житті надивився вдосталь. Хто їх заставляв це робити? Які мотиви спонукали їх на ці дії? А зараз є такі люди? Потрібні вони нам і якщо потрібні, то що заважає і що треба робити, для того щоб вони були?