Юр, я розумію твої емоції, просто абстрагуйся від них.
Коли напав ворог - перше емоційне єднання - дати відсіч
Коли ворог відступав - друге емоційне єднання - всі хотят бути переможцями
Коли встановилось статус кво по лінії - емоційна яма
Коли є нестача зброї, коли є нестача арти, авіації - емоційне дно - ну хто хоче бути фаршем з калшматом проти кабів чи арти?
А саме погане во всій цій історії є те що, навіть упороті телемарафонці зрозуміли, що ми не просто залежні від допомоги "партнерів", а саме від них залежать те що буде і як буде
Далі емоційний посил від Закону - я вже писав, Президент - я не знаю коли, я не знаю як, я не думаю, що будете щасливі (дяку, що хоч не сказав - доживе до перемоги не багато) - яка тут мотивація?
Тому потрібна або точка росту, або точка повороту - треба перевернути шахівну дошку, ця партія нажаль не наша((
Bookmarks