Ще в кінці минулого року стало зрозуміло, що міністр оборони Рєзніков посаді не відповідає. Десь в лютому цього року розуміння цього з’явилося і у правлячої верхівки.
Однак дуже важко було попрощатися з людиною, яка забезпечує таку «гарну» роботу:
https://censor.net/ua/resonance/3442...nikov_umyerovu.
Та врешті решт, через 7 місяців Зеленський та його оточення змирилися з неминучим, і Рєзніков пішов. Але існує сильна підозра, що пан Умєров, який його замінив, в питаннях оборони розуміється ще гірше Рєзнікова. Хоч можна припустити, що з погляду тих, хто його призначив, управління галуззю з боку міністра складається лише з спрямування бюджетних коштів у «правильному» напрямку.
Так, звичайно, Зеленський хоче перемоги у війні, але при цьому:
1) Повинні зберегтися прибутки його та його оточення.
2) Повинні зберегтися прибутки олігархії в цілому (проблеми окремих олігархів і перерозподіл їх статків цьому не суперечать).
3) Не треба дратувати чиновників, примушуючи їх працювати ефективніше та скорочуючи непотрібні структури.
4) Треба сподобатися «лохам» з електорату (їм, звичайно ж, більше сподобається демонстративне звільнення всіх воєнкомів, ніж систематична і кропітка робота з наведення ладу, а переведення країни дійсно на воєнний лад може і не сподобатися).
І, як не дивно, чомусь перемоги в таких умовах не виходить.
До того ж кадрові вподобання Верховного Головнокомандуючого пов’язані в першу чергу з рекомендаціями його бізнес-партнерів. Професійні якості, він, якби і хотів, не може враховувати, бо цього йому не дозволяє специфіка наявних знать та досвіду, які не мають жодного відношення до державотворення.
Все це відноситься і до депутатів Верховної Ради, які дружно, усіма фракціями та групами підтримали кандидатуру Умєрова.
Але ж з іншого боку, як то кажуть: «Депутати мають таке ж право бути ідіотами, як і виборці, що їх обрали».
Звичайно, і в державному апарат є багато людей, які рішуче працюють на перемогу. Та при таких міністрах їм легше не буде.
11.9.2023
Події на фронті за останній рік, зокрема і восени, показують, що команда Зеленський-Шмигаль-Умєров-Залужний виграти війну не спроможна. І щоб щось змінити, найкраще було б, коли б вони по черзі, один за одним пішли б з посад. Та про це не скажуть у ЗМІ, які на 99% (включаючи Інтернет) контролюються в Україні олігархами. А пан Умєров поки відзначився створенням на чолі зі своїм добрим знайомим (у дружини якого російський паспорт) «Агенції закупівель у сфері оборони», зарплатні у якій, як стверджують, більші ніж у 1-й лінії окопів. А змінити законодавство про мобілізацію в кращий бік (чи хоч би подати розумні пропозиції з цього приводу) так і не зміг.
Bookmarks