Новини України, світу та довкола цього

[Vozar]

Наскільки достовірна інформація?
(я не знаходив. підтвердження)

Всмысле?

Это официальная инфа наших ВВС. Там же написано.

[Йоран]

Всмысле?

Это официальная инфа наших ВВС. Там же написано.

"..., з'явилась "інформація" щодо нібито збиття Ту-22М3. Але наразі немає жодного офіційного підтвердження цьому."
https://defence-ua.com/weapon_and_te...kah-13977.html

знайшов лише таке. або подібні роздуми фахівців.

[Дейнерис]

И про миллион дронов...

Та нащо куркам той мільйон дронів? В них і від одного оргазм та оди найвеличнішому. Звісно, що у кожного нормального українця радість та щастя від кожного дрону, який долетів до паРаші та щось там роз'їбашив. Але українці З ІНТЕЛЕКТОМ, по-перше, чудово розуміють, що, якщо декілька наших дронів можуть ТАКЕ натворити, то тисяча або більше, запущених одразу, можуть і сам Кремль рознести. А по-друге, українців З ІНТЕЛЕКТОМ цікавить, куди поділися ті гроші, які було виділено на виробництво цього мільйона дронів. Курок ані доля грошей не цікавить, ані де той обіцяний мільйон, - зелена сеча в очі їм миліша за все. Ось зараз одна з них прилетить, наваляє купу лайна у відповідь - і це буде найкращім доказом, що я написала ПРАВДУ.

[Дейнерис]

Тетяна Ніколаєнко

Про підсумки року. Якщо ви раптом думаєте, що з нашим суспільством все норм, то ні - воно стає глибоко дисоціативним. Одні живуть останні дні в окопах, інші живуть як останні дні в барах. З єдиної нації ми перетворюємось на розщеплену. І найбільшу загрозу несе розсварювання Зеленського і Залужного.

Може, я ще напишу про це свою колонку, але зараз я вам процитую людину, якій я дуже вдячна за свої знання. І щиро впевнена, що вони мені вберегли життя в окупації. Тому що, коли в мене було лише три хвилини до зустрічі з російськими солдатами, мій мозок мені дуже концентровано видав лекцію Романа Кечура про параноїків.

Тепер мені є шанс йому подякувати і поширити його засторогу щодо того, що зараз відбувається з нами.

Повну версію подивіться в Жовтих кедах Юлія Бориско .

А поки тільки найважливіша для мене цитата.

«Війна цікава на початку. Всі включені. А далі до цього все менше і менше [зацікавлення]. І мені здається, що це також питання влади і еліт: що ми комунікуємо і що ми транслюємо.

Ми говоримо, що в нас контрнаступ і ми скоро переможемо. Ми скоро будемо в Криму. І, з одного боку, вони мають так говорити, бо, якщо вони так не говоритимуть, то ніхто нам не дасть зброї. Інакше ніхто не віритеме в нашу перемогу. А це як акції. Від того як західні суспільства вірять в нашу перемогу, залежать наші акції. Тобто, з одного боку влада має так говорити.

А з іншого, це має розслабляючу дію. І ми втрачаємо розуміння, що ми воюємо хай не з другою армією світу, але значно сильнішою ніж ми. І ми приходимо до того пункту, де відсутність цього розуміння грає з нами злий жарт. Бо ми втрачаємо розуміння, що ми можемо програти цю війну і загинути як нація. Ми можемо спастися, як окремі особини, але як нація ми загинемо, втратимо цю землю і культуру.

Ця ідея виграшу має дві сторони - з одного боку нам треба віра в перемогу, а з другого боку - вона шкідлива і дає виправдання тим зайцям, які їдуть безкоштовно. І це треба сказати вголос.
….

Контрнаступ не вдався і назад повертається українська звичка до розщеплення. В нас вже два табори - один за президента, інший за генерала. І ми з єдиної нації і групи перетворюємся на два табори. І далі, якщо це не зупинити, ці групи будуть дрібнитися. І буде війна всіх проти всіх. Якщо ми програємо війну, то ми її програємо через це.

Знаєте ту казку про лисичку і диких собак. Коли вона тікала, заховалась в нірку і питає:

- А ви очі, що робили, щоб я втекла?
-А ми добре дивились.
-А ви вуха?
-А ми добре слухали.
-А ви лапи?
-А ми хутко бігли.
-А ти хвіст?
-А я плівся позаду і заважав.
Ах так, подумала лисичка, і виставила хвіст з нори. А собаки її за нього схопили і роздерли.

Цю казку розказують дітям, щоб пояснити, наскільки шкідливе розщеплення. Що коли є екзистенційна загроза, ми маємо змусити нашого президента і нашого генерала обʼєднатись. Якщо президент не виграє другий раз вибори, але ми виграємо війну, він увійде в історію. Якщо генерал виграє війну - він увійде в історію, навіть не ставши президентом. Світову історію.

[Ми переможемо, коли] ми як суспільство атакуватимемо кожен їх прояв егоїзму, ми маємо наступити на хвіст своїх уподобань [вболівати за президента чи генерала, кому хто подобається чи ні], бо лисиці не подобався її хвіст».

[Мафальда]

[Мафальда]

[Манула]

У дна-95 немає дна

https://t.me/Helgi_Ukraine/157527

[Дейнерис]

Петро Охотін

Вирішив подивитися у новорічну ніч Національний марафон.
Ванга.
Пророцтва Ванги, ...лядь.
Люди, ви збожеволіли?
UPD 1. Тарологиня віщає, що їй випало «вісім мечів». Отже, Путін капут.
UPD 2. Астролог Бадіян говорить про те як Сатурн впливає на міжнародну ситуацію.

[ohdesu]

У дна-95 немає дна

https://t.me/Helgi_Ukraine/157527

У кралврал95 лучше всего виходить насміатись над українською мовою

[Дейнерис]

Katherine Nozhevnikova

ВОНИ НЕ ЗБИРАЮТЬСЯ ВИГРАВАТИ ВІЙНУ
Він стоїть поруч і кричить. Кричить так, що мені хочеться сховатися кудись. Очі сльозяться. З рота тече слина.
Він кричить.
«Мені треба турнікети. А ще треба (починає зриватися на мат)… Катя! Я не можу згадати слово!!! Я не можу згадати слово!».
Простягаю клаптик паперу: пиши, будь ласка. Не хвилюйся. Тобі не можна. Пиши.
Він бере олівець, намагається писати. На руці немає півтора пальця. Слова виходять майже нерозбірливо.
В нього вже третя контузія. Якщо цього не знати, він виглядає зараз як справді психічнохвора людина. Але він нормальніший, аніж половина населення країни.
В психіатричний клініці лежить хлопець, який єдиний вижив після штурму. Він зовні виглядає звичайно.
Частіше він просто мовчки дивиться поперед себе. Але ночами він штурмує ту саму останню позицію і викликає евакуацію. Кожної ночі. Він фізично повернувся до дому. Але залишився там… На все життя.
Їх вже десятки тисяч.
Я майже не маю часу читати мережі. Але коли я туда захожу, в мене просто опускаються руки. Ні, не так. Я майже в істериці.
▪︎ Поліціянт, котрий кинув своє місто під час вторгненя в 2022 році, стає генералом.
▪︎ Прикордонника, якого зупинили в стані алкогольного сп’яніння і він веде себе як останнє бидло, після звільнення відправляють на підвищення в Київ. Того самого, речниця якого літала в Париж і в якого знайшли статків десь на десятки мільйонів.
▪︎ По всій країні обшукують воєнкомів та знаходять в них десятки мільйонів долларів. Тепер «виїзд» коштує не 5 тисяч доларів, 10.
▪︎ Мєра міста Суми заарештували, коли він приїхав брати хабар у 2 млн. А меру якогось маленького міста, навпаки, віддали тисячі долларів, знайдені в шафі бо «це на пам’ятник бабці» (с)
▪︎ Президент ремонтує літак за мільйони грн. та подає свого батька на стипендію «за особистий вклад в науку».
Їм всім замало того, що вони мають.
Вони хочуть все.. Вони не зупиняються.
1,5 місяця по всій країні виходять люди. 1,5 місяць виходимо ми. З нас і почалось.
Але ми «відміняємо» 2-3 тендера, а на їхнє місце заходять 20 нових. І кожен вбиває своєю цинічністю.
▪︎ Вони купують автівки зі шкіряними салонами, стільці по 120 тис, ремонтують фасади, купують літню форму для муніципальної варти чи будують мільярдні мости, які падають.
▪︎ А потім, в мережі, з’являється відео, де депутат міської ради (я навіть і не чула, що в нас такий є), який має відношення до фірми, яка будує падаючі мости, на свій народження, в образі імператора, катається на героскутері.
Хворі потвори. Імператори. Царі. Господарі Всесвіту.
▪︎ Чергова перевірка в одеський мерії виявила порушень на 1 млрд грн - новина, яку вже просто швидко пролистують. Ну знайшли і знайшли. Кого це цікавить?
▪︎ Областна лікарня викладає плитку на 30 млн. Звісно, з гаслом, щоб швидкі з пораненими воїнами не стояли в черзі.
Вони, до речі, тепер все намагаються робити під гаслом «це для наших захистників»
▪︎ А потім додадуть ще один тендер на 10 млн, щоб провести там світло і поставити стовпи.
Тим же часом пораненим шукають милиці, інвалідні візки, збирають на протезування чи ліки.
▪︎ А в Києві, в госпіталі ветеранів, замінюють вікна. Пластикові на пластикові. На 500 млн грн.
Це просто декілька прикладів. А їх тисячи по країні.
В Києві поліція розвозить по ночах людей з нічного клуба. Їх там сотні. Яка там комендантька година? Це для нас вона існує, бо вони вважають нас рабами. А для «імператорів» її не існує.
Вони не збираються вигравати війну. Це вже зрозуміло. Вони просто хочуть, як вампіри, випити останню кров з країни, яка вже майже впала, обезкровлена.
«Витік» кажуть про пораненого з херовим турнікетом. Ось так витікає і країна. Ми з вами.
Вони плюють всім нам в очі. Вони розуміють, що всі ми для них не несемо ніякої загрози. Вони купують автозаки на всяк випадок.
Бо за 1,5 роки вони остаточно зрозуміли, що населення країни готове жерти ось все це і мовчати.
Ми або встанемо зараз дійсно, як в останній раз, або треба визнати, що ми програли. І що ціною цього програшу може бути життя наших дітей.
Виходьте в суботу до своїх мерій чи до ОВА. Якщо ви в Києві, виходьте до офісу президента! До всіх, хто має зараз працювати і рятувати країну, а не знімати серіали та здавати нас ворогу.
Кличте своїх. Прокиньтесь вже!
… Він стоїть поруч і кричить «дайте турнікети! Я повертаюсь знов на позицію!». Його треба покласти в лікарню, але він повертається на нуль, бо людей не вистачає.
Повз нас проходять люди з хокейною сіткою та приладами- місто готується до чемпіонату по хокею. Люди сміються, розмовляють про спорт. Вони не бачать хлопця, який благає про допомогу.
Ми в одному приміщенні. Але в паралельних світах…
На 2 млрд, що виділені на серіали, можна купити 4 млн (!!!) турнікетів!!!
Чи тисячі мінометів або авітвок, чи десятки тисяч дронів!
Але, здається, все це потрібно тільки нам.
Коли ворог дійде до наших воріт (а він дійде, з таким ставленням до війни), буде вже запізно. І всі ці потвори будуть шукати шлях, як втекти. Вони будуть готові віддати останне, щоб хтось захистив їхні нікчемні дупи. Але буде запізно.
Жахливо, що ми з ними в одному човні.
Ми намагаємося щось змінити, але наших зусиль замало.
І знов будуть світлини з вокзалів, як з фільмів про війну - тисячі жінок з дітьми, по головам один одного, намагаються потрапити у вагони і сплять на підлозі, аби виїхати та врятувати своє життя...
Я би сказала, що місць на кладовищі вистачить на всіх. Але в Бучі нікого не хоронили. Нас всіх скинуть в одну яму, якщо ми не змінемо ставлення держави до війни зараз.
Бо зараз вже дійсно ситуація - АБО МИ ЇХ, АБО ВОНИ НАС.

[Дейнерис]

Всі сплять. А там 9 бортів з "Оленьї" долетіли до Каспійського регіону і здійснили пуски. Плюс з "Енгельсу" злетіли кілька бортів. І плюс в Чорному морі чергують носії "Калібрів" (до 24 ракет). Схоже, ранок буде такий же жахливий, як і 29 грудня.

[habubabur]

"Саудівська Аравія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Ефіопія та Єгипет офіційно стали новими членами БРІКС. Про це повідомляє Bloomberg.

Тепер група складається з десяти країн. Спочатку в БРІКС були Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка. Вони запросили до себе шість інших держав, але одна з них відмовилася - Аргентина."

[Дейнерис]

Добряче вмазала. Браво!

Анастасія Степула

Шановний пане Президенте, Володимир Зеленський вітаю вас з новим роком! сьогодні вночі, зустрічаючи 2024 рік, я дивилась ваше звернення до українців. Дивилась його в кантоні Тічіно Швейцарської Конфедерації. В цій країні я є громадянкою України і біженкою. Саме в такому порядку і саме в такому поєднанні. Але вчора у вашому зверненні я дізналась, що мушу обирати. Або біженкою, або громадянкою. І з цього приводу маю декілька коментарів до вас, пане Президенте.

1) базове і за замовчуванням. Я працюю в Україні, сплачую податки в український бюджет, окремі вимушена платити і в Швейцарії. Я щотижня відправляю донати і не ставлю плюсики, або фото звіти, а просто перекидаю частину зароблених грошей на ті потреби, які вважаю першочерговими. Майже щодня я розповідаю швейцарцям про війну вдома і відповідаю на їх неприємні питання, щодо стосунків з росією. При цьому я дозволяю собі жити життя і в моїх соцмережах моє життя, а не репости звітів щоденних трагедій, які переживає моя країна.

2) я маю дитину з ментальною інвалідністю, з глибоким аутизмом, мій син також є громадянином України. Громадянином країни, яка за Конституцією гарантує йому право на освіту, право на медичну допомогу, право на дозвілля. В реальності жодна з гарантій моїй дитині не була надана протягом 10 років його життя і вся система влаштована так, щоб змусити мене розлучитися з дитиною і залишити сина в інтернаті - навчання в Україні для таких, як мій син зводиться до індивідуального, коли дитина сидить цілодобово вдома, медицина не розглядає таких дітей в контексті будь якого іншого діагнозу окрім аутизму і на всі випадки життя пропонує тільки нейролептики, які шкодять. Дозвілля передбачене тільки за рахунок маленької кількості організованих гуртків громадськими організаціями за кошти іноземних донорів. Скажу чесно, коли до війни ви постили фотографії з відремонтованих інтернатів і писали, що такими мають бути всі інтернати в нашій країні - для мене це був плювок в лице, бо в Україні не має бути інтернатів, ні відремонтованих ні занедбаних. Мають бути послуги на місцях, яких немає і підтримка сімей, якої також немає. Те що всі 10 років життя моєї дитини мені вдавалось і працювати і бути мамою - для моєї країни не норма і швидше чудо. За замовчуванням я б мала бути доглядальницею за виплату по інвалідності, або мамою, що віддала дитину на виховання державі. Держава в якій ми є біженцями не є дуже привітною до мене, але забезпечила моїй дитині освіту, медицину, інтеграцію в соціум і вважає мене просто людиною, не всесильною, пропонуючи багато варіантів послуг з набуття ресурсу для батьків дітей з інвалідністю.

3) Ми з сином є і залишимось громадянами України. Не гіршими і не кращими за інших, такими ж повноправними як всі, де б ми не були. І ми були і залишимось громадянами України незважаючи на зміни Президентів, які в демократичних країнах приходять і йдуть. А ми залишаємось. І якщо для вас я маю бути або громадянкою або біженкою, то це всього навсього привід подумати чи мій ви Президент.

Доповнення. 1) Цей пост був про те, що я не боюсь російських ракет, але боюсь українських інтернатів, коли думаю про повернення додому. Тенденція до звинувачення людей в тому, що вони рятують свої життя - найгірша 2) спічі осіб такого рівня пишуться професіоналами і зважуються багато разів, якщо щось немається на увазі, то зі спічів прибирається. Кількість не дуже вихованих людей, які почали закидати лозунги ось цієї ворожби цьому підтвердження.

[Мафальда]

¯\_(ツ)_/¯ хтось присвятив понад 20 хвилин вислуховуванню творчості спічрайтерів?

[Дейнерис]

Цього року "співав", здається, ще довше. Нарцисс, мля!

[Дейнерис]

Павло Вернівський

Снаряд - в економічному сенсі це товар в якому Україна може досягнути 100% рівня локалізаціі в найкоротші терміни.

А це значить, що кожна гривня витрачена на закупівлю снарядів не просто залишиться в Україні. А й приведе до економічного зростання рівно на одну гривню!

І якщо держава витратить на закупівлю снарядів - 1-2-3 млрд дол, контролюючи при цьому собівартість у всьму ланцюжку виробництва, то це приведе до зростання ВВП саме цю суму закупівлі. При цьому значна частина цієї суми повернеться в бюджет у вигляді різноманітних податків від самого ланцюжка виробництва до податків з приватного споживання працівниками галузі.

Взагалі, весь сектор ВПК України може генерувати значну частину місцевої складової, До речі, будівництво фортифікаційних споруд має аналогічну максимальну місцеву складову, бо Україна має бетон та метал. І такого рівня місцевої складової не можуть досягнути навіть цивільні сектори промисловості.

Навіть будівництво доріг.

І знаєте, мені дивно що цього не розуміють люди в ОП, які доказують що будівництво доріг впливає на зростання економіки, але при цьому не розуміють аналогічних процесів в інших галузях…

І найбільший парадокс цієї ситуації, що в нас у сфері ВПК розвивається напрям з найменшою місцевою складовою - безпілотники. Тому що майже всі комплектуючі це імпорт. Відповідно, краіни-експортери цих комплектуючих піднімають економіки своїх країн за рахунок нас.

Також я багато раз чув звернення нашого президента до союзників, але жодного разу не бачив акценту на економічних аспектах виробництва зброї на Заході. Тобто, він ні разу не казав нашим союзникам, що виробництво зброї для України потрібно не тільки заради збереження демократії, а й по економічним причинам. Бо так само снаряди в США виробляються з максимальною місцевою складовою…

І тому мене дивує як за 2 роки війни не можна було зрозуміти цих речей, при цьому бездарно проідаючи гігантські об’єми західної допомоги. Макроекономісти, бл…

[Мафальда]

наш довшевсіх

[Дейнерис]

наш довшевсіх

Сподобався допис на ФБ до тієї картинки про тривалість новорічних виступів, - в мене саме такі відчуття. коли я ЄДИНИЙ раз за рік ЗМУШЕНА слухати (в пів вуха) його промову:

Яніна Мосієвська
1 д. ·
Люди не люблять, коли їм переказують фільми.
Але все одно спробую.
В одному детективному серіалі був один доволі другорядний герой, який не затикався. Дуже балакучий. Він міг перераховувати події, які з ним сталися. Чи, наприклад, готуючи їжу, усі випадки, коли він їв той самий салат.
В принципі наївна така непогана людина. Тому, нарешті той герой потрапив в ситуацію, коли його було вбито.
Звісно, злочинця спіймали.
Виявилося, що той балакучий герой записав свій заповіт на касету.
І от двоє друзів ставлять ту касету:
- Якщо ви дивитесь це, то я, на жаль, помер. Або, я сам дивлюся цю касету. Або ви Боб і я забув касету у вас...
- Можна я перемотаю? - питає один глядач в іншого.

[Дейнерис]

Юрій Гудименко
1 д. ·
Я категорично проти ідеї про бронювання для громадян, які заробляють відносно великі гроші. Цю ідею, якщо вірити Forbes, зараз активно проговорюють у «високих кабінетах».
Чому я проти?
Перший аргумент – історичний. Це не нова ідея. Декілька країн в історії пробували її імплементувати і закінчувалось це як правило однаково: звичайні громадяни розуміли, що тепер війна тільки для бідних і відчужувались від неї, переставали сприймати війну як свою. Як наслідок – проблеми з мобілізацією, зростання протестних настроїв, бунти.
Кому цікаві приклади, гугліть Draft Week – так назвали бунти у Нью-Йорку під час Громадянської війни в США. Однією з причин бунтів було незадоволення «комутаційними платежами» – можливістю заможних людей за $300 (великі гроші на той час) не йти у армію, а відправити замість себе іншу людину. Ну або просто подивіться «Банди Нью-Йорка», там якраз цими бунтами фільм закінчується.
Другий аргумент – психологічний. Війна для всіх. Ми маємо бути єдиним соціумом, з єдиними викликами і спільною роботою над їх подоланням, як це було наприкінці лютого 2022 року, коли ми всі допомагали один одному, коли у чергах до військкомату стояли один за одним працівники заводів і цих заводів власники, айтішники і механіки, студенти і люди пенсійного віку.
Абсолютна рівність неможлива, це факт, але це ідеал, до якого варто наближатися, а не віддалятися. Війна прийшла не до багатих або бідних, війна прийшла до всіх українців, і розділяти нашу націю – це крок не до перемоги, а до поразки у війні.
Третій аргумент – логічний (або софістичний, називайте як хочете). Кожне рішення має вирішувати якусь задачу. Якщо задачею є наповнення бюджету і зростання економіки за рахунок того, що більш заможні не підуть на фронт, то це неефективне вирішення задачі. 
Набагато ефективніше провести судову реформу, спростити податкову систему, сприяти прозорості і легкості веденню бізнесу, залучати іноземні інвестиції і врешті зробити так, щоб специ у чомусь, наприклад у логістиці, мали змогу в армії займатися тим, що вони вміють найкраще. Це дасть плюс – економічне зростання – без мінуса соціальної напруги. Хоча, звичайно, прийняти будь-який ідіотський закон набагато легше, ніж провести будь-яку системну реформу. А наслідки – вони ж не сьогодні, а завтра. А коли там те завтра наступить, вірно?
І останній – не аргумент, а заклик.
Відкиньте цю ідею. Викиньте її нахрін з голови. Я не для того воював, щоб втратити свою країну в бунтах і розбраті між своїми.
Воювати мають всі, незалежно від розміру гаманця. Закону мають притримуватись всі, незалежно від розміру гаманця. Страждати і розділяти біль, перемагати і програвати у війні мають всі, разом і поруч.
І якщо я не можу за гроші викупити своїх мертвих, то гроші нічого не варті. Варто лише життя і те, за що його віддають.
Крапка.

[Мафальда]

Допис про 95 Квартал, який Сашко Лірник просив поширити у твіттері, бо його там знесли.

Я колись жив в Мурманську. Ще за совка.
Це такий своєрідний Вавілон- русскіє, українці, татари, і т.д.
Так от, майже завжди в компаніях, оці "русскіє" на четвертій хвилині видавали
свій "ісконний йумарок"- " Так ти h*хол? А знаєш как h*хли називають зажигалку? Спала***ка! Ги-ги-ги!
А знаєш пачіму малдаванє воду в туалєте не пьют? Патамушта галова в унітаз нє пралазіт! Га-га-га! А знаєш скоко татар нада штоб лампачку закрутіть? Га-га-га!", і т.д.
Із прицілом на московські корпоративи.
Вони виникли як КВН Маслякова, і були там на ролі смішненьких мавпочок з ha*ляндії, і грали таку роль перед "бєлимі гаспадамі" на концертах і по саунам.
Такі і залишилися.
І сценарії їм пишуть такі ж "бєлиє гаспада". Тільки із
українським паспортом.
Не вміють іншого. Не мають інших тем.
Кремлівського карлика чи кадирова обсміяти сцикотно, навіть вибачалися, коли звідт нагримали.
А українці як телята. Їх можна обсцикати.
Правда під час кривавої війни уже "маасковскій гаварок" не прокотить, то нап'яли
вишиваночки і продовжують срати на ha*лів уже у вишиваночках на жирних пузах.
А ті, хто ходять на ці "концерти" і ржуть із цієї сциканини на голови, очевидно не українці. Ну, не вважають себе українцями, раз терплять приниження. Нє, паспорти у них українські . Але поміняти на двоголову курку раз плюнути. А може вже є.
У нас війна українців проти мосоквської орди.
Треба єднання нації як ніколи.
А тут в тилу якась шобла покидьків знищує ту єдність своїми "жартами".
Жарти це добре. Але не про мотузку в домі повішеного.
Це вже за межею.

Сашко Лірник ©️
---
Головна редакторка онлайн-видання Кавун.City та координаторка херсонської мережі Район.in.ua Євгенія Вірлич подала скаргу на телеканал «1+1» до Комісії з журналістської етики через випуск про Скадовськ.