Місяць тому нам підкинули кошеня (приватний будинок, кошеня у двір вкинули), мале, місяці три приблизно. Майже дві доби жило у нас у дворі, ночі саме тоді не такі холодні були, в сарай ховалось, виносили йому їжу, Боня-таксюра ходив його цілувати. Кошеня тільки мурчало-нявчало, а не тікало нікуди. А як його забрати? Дома кіт, кицька і двоє собак, а кошеня ще й кішечка - стерилізація задоволення ще те
З вечора четверга серце рвалось, але трималось, а в суботу вранці забрала її до хати Вона мурчала безперестану, купали - мурчить, феном сушили - мурчить, погладиш - мурчить Лише гладити страшно було - спина, як удикобраза - хребці тирчать, але киця така пухнаста, що зовні не видно було. Три доби вона лише спала й їла - я вже нервуватись почала - може вона хвора, що робити? Потім виявилось, що то вона відсипалась за всі попередні поневіряння )) Потім почала ходити по хаті, ожила. На наших домашніх котів уваги не звертала - вони від неї жахались, ображались на нас. Доречі, в туалет пішла з першого дня, отже хтось же домашнє кошеня викинув, це не вуличний бомжик. А наїстись не могла ще довго, живіт постійно, як барабан, набитий був.
Зараз усіх попустило - і новенька Дуська апетит зменшила (щоправда, вона за місяць удвічі виросла ))) ), і домашні Мурчик з Муркою до неї звикли.
Сьогодні вранці проснулась - всі троє у мене на ліжку - двоє на мені (дорослі кабанці придавили), а третя збоку - хороший ранок
Bookmarks