События в Донецке и Луганске / Ситуация в зоне АТО

[birdy]

Охлобыстин готов вступить в ряды боевиков "ДНР"

Скандальный российский актер и шоумен, сторонник "русского мира" Иван Охлобыстин заявил о готовности пополнить ряды прокремлевских боевиков на Донбассе. Об этом он сказал в эфире радиостанции "Говорит Москва".

По словам Охлобыстина, он не пошел бы на фронт медиком или замполитом, поскольку не обладает специальными знаниями и навыками, но, как "человек простой", готов воевать в качестве рядового. Одиозный шоумен напомнил, что остается священнослужителем, которому нельзя носить оружие. Вместе с тем он заверил, что в случае какого-то призыва в его готовности идти воевать на Донбасс можно не сомневаться. "Это же правое дело, как борьба с фашизмом. Но мне кажется, что эффективнее я здесь", - сказал он.

Напомним, что в ноябре прошлого года Охлобыстин получил "паспорт гражданина ДНР".

http://yashik.tv/post/470318-ohlobys...vikov-dnr.html

[birdy]

ПАТРИОТИЗМ ДНР ПО ЦЕНЕ ДЕШЕВЛЕ ПРОСТИТУТКИ ИЗ МУМБАИ (ФОТО)

Намедни в Донецке было весело. С чего вдруг? Ну, а как же, в городе отмечали 99-летие (почти юбилей) образования Донецко-Криворожской советской республики! Разумеется, в солнечной столице процветающего ДыНэРо не смогли обойти стороной данное событие и согнали к памятнику Артёма сотню фанатов недореспублики. Правда, согнали не просто так, а обещали за "постоять" накинуть по, внимание, 50 рублей! То есть, меньше бакса за то, что бы проявить своё глубокое уважение к ДКСР! Но, не это самое забавное...

Самое забавное то, что собравшейся сотне "патриотов" низависимага Данбаса так и не заплатили! Иными словами, в багатай республике, которая не собиралась кормить нахлебников из ЕС и отдавать своих детей в гей-клубы, вместо детских садиков, нынче не только стоимость достоинства и чести, что априори должно быть бесценным, опустились ниже бакса, что не соответствует даже расценкам проституток в трущобах Мумбаи, так ещё и кинули как последних лохов, не найдя каких-то 5 000 рублей на всю толпу!

Як то кажуть - здобули!

ZLOY_ODESSIT
http://zloy-odessit.livejournal.com/2034069.html

[birdy]

Аркадий Бабченко
вчера в 19:33
Не, вы не подумайте. Я совершенно не против. Я только за. Я желаю, чтоб они все туда уехали. Мизулины, милоновы, чаплины, кургиняны, прохановы, пореченковы, охлобыстины, соловьевы, толстые, залдостановы. Вот все-все-все. Сформировали бы свой писательский корпус. И, реально, с пистолетом на боку, пошли бы в атаку. Завоевывать Киев. Украина за эти три года воевать научилась, ей это особых проблем уже не доставит. Разве что кроме незапланированных расходов на снаряды. Ну, так тут многие готовы были бы оплатить. И сразу много-много проблем было бы решено. Давайте, ребята. Последуйте примеру Захара. Ну, правда. Христом-Богом молю...

[Абориген]

“Надька, звані в сауну, у нас бєндєри…”

10.02.2017 Редакція 0 Коментарів АТО, війна, Авдіївка, Роман Федько, Іловайськ
Історик, учасник АТО Роман ФЕДЬКОПодії в Авдіївці нагадали фронтовий випадок:
– Надька! – раптово заволав колаборант, – звані в сауну, у нас бєндєри…
На крик і шум вибігла дружина господаря.
– Будьтє ви прокляті, сволочі, убійци, – заволала вона й кинулася до свого непритомного чоловіка.
– Ми вас всєх убйом, і ваших паршивих дєтєй, і ваших жон, всєх вас будєм живйом закапивать у зємлю, убійци, – все верещала Надька. – Когда ваші попалі в катьол под Іловайском, ми целую неделю гуляли, водку пілі за нашу пабєду, мало вас там убілі, укропов…
Майже вся Україна допомагає жителям Авдіївки продуктами харчування, одягом тощо. Однак за цим кроком нашого уряду та суспільства не всі змогли, а, може, не захотіли, розгледіти одну доволі прикру особливість поведінки мешканців Авдіївки.
Більшість із них, поїдаючи українську кашу та беручи під руки кілька буханок хліба, проклинали «київську хунту», «фашистів» із Житомира та «карателів» із Полтави…
Те, що частина населення Донбасу – проросійська, ні для кого не є секретом. Всі ми з вами чудово пам’ятаємо, як такі ж «жітєлі Донбасу» з іконами та російськими прапорами в руках буквально плигали під гусениці бронетехніки ЗСУ.
Для нас, особливо безпосередніх учасників тих подій, така поведінка місцевих жителів була дивною, навіть незрозумілою. Однак тоді, у 2014-му, в нас і думки не було про пряме застосування зброї проти цивільних…
«Запам’ятайте, хлопці, – звертався до нас наш командир групи з позивним «Петрович», учасник війни в Афганістані, – ми тут на Донбасі – не як у дома, це ворожа територія із ворожим населенням, тому максимальна увага до всіх цивільних, до жінок, старих людей і навіть дітей… За Україну потрібно вбивати, а не вмирати, тому обережність і швидкість – наші основні союзники».
Наступні події підтвердили слова нашого інструктора.
Зимою 2014 року на Луганщині, виконуючи завдання по знищенню одного із ватажків російських терористичних банд, ми натрапили на сім’ю зрадників, які не лише відкрито агітували за Новоросію, а й активно брали участь у виявленні та знищенні проукраїнськи налаштованих громадян. Нашого зв’язківця – самотнього чоловіка віком близько 70 років, який нам надавав певну інформацію про пересування ворожих сил, виявили сепаратисти і закатували на власному подвір’ї.
Через хвилин 30–40 на околиці цього населеного пункту ми виявили ворожий загін приблизно з 10 чоловік, які відпочивали у місцевій сауні. Враховуючи дальність до фронту (понад 50 км углиб окупованої ворогом території), «асвабадітєлі» так розслабилися, що навіть не встановили охорони й патрулів. Всі вони теплі потрапили до наших рук. Це були представники так званої православної армії Донбасу, що вирішили відпочити від «ратних справ». На допиті полонених ми відразу звернули увагу на одного «козачка», ліва рука якого була ретельно забинтована. На запитання, хто вбив місцевого жителя – нашого зв’язківця, що мешкав за кілька будинків від сауни, він відразу зізнався. І сказав, хто доповів їм про нього – це були сусіди через дорогу.
Враховуючи специфіку діяльності нашої диверсійно-розвідувальної групи та наше розташування у глибокому ворожому тилу, було прийнято рішення, не чекаючи світанку, завітати до будинку зрадників. Разом із полоненим «козачком».
Тихенько відчинивши ворота, ми зайшли на широке подвір’я, на якому стояли два трактори, автомобілі УАЗ, «Ланос» та мікроавтобус «Фольксваген». В одному із вікон ледве мерехтів блакитний вогник. Підійшовши до широких броньованих дверей, ми натиснули на дзвінок. За дверима почулися важкі, неритмічні кроки, як у людини, що має проблеми з нижніми кінцівками.
– Кто там? – почулося із-за дверей.
– Сваі, – відповів наш полонений, – аткривай, дєло єсть, – вже пробубнів «козачок».
– Что тєбє надо, прихаді завтра, как і дагаварівалісь, спіскі прєдатєлєй будут у мєня завтра к абєду, – знову відповів голос за дверима…
– Кажи, що завтра вас не буде, – прошепотів командир групи «козачку»…
– Завтра с утра ми уєзжаєм, поетому спіскі давай сєйчас по памяті,– знову взяв слово наш полонений.
– Ладна, ваякі, что же ви б дєлалі бєз нас? – відповів голос.
Двері тихенько прочинилися – перед нами стояв чоловік середнього зросту у картатій червоно-білій сорочці, заправленій у зелені камуфльовані штани. Всім своїм виглядом він нагадував такого собі відставного офіцера Збройних сил чи міліції.
– А ви кто? – запитав господар будівлі, роблячи крок назад.
– Каратєлі – відповів наш командир і майстерно поцілив лівою рукою в щелепу сепаратиста.
– Надька! – раптово заволав колаборант, – звані в сауну, у нас бєндєри…
На крик і шум вибігла дружина господаря.
– Будьтє ви прокляті, сволочі, убійци, – заволала вона й кинулася до свого непритомного чоловіка.
– Ми вас всєх убйом, і ваших паршивих дєтєй, і ваших жон, всєх вас будєм живйом закапивать у зємлю, убійци, – все верещала Надька. – Когда ваші попалі в катьол под Іловайском, ми целую неделю гуляли, водку пілі за нашу пабєду, мало вас там убілі, укропов…
Весь цей потік гною від доволі немолодої і на вигляд освіченої жіночки, громадянки України, промовисто нам говорив: тут немає своїх, а якщо і є, то вони вже неживі й лежать, як отой наш зв’язківець, припорошені снігом…
Немає ніякого сенсу далі переповідати несамовиті крики зрадниці. Скажу лише, що смерть самотнього українського патріота не залишилася без відповіді…

Вважаю, що цілі прошарки населення вже втрачені для України назавжди. І втрачені не з початком війни на Донбасі, не з початком Революції Гідності, навіть не після Помаранчевої революції. Вони були втрачені ще задовго до нашого народження, ще у далеких 20–30 роках минулого століття, коли під гаслом боротьби з кулаками більшовицька система знищувала українське працелюбне селянство.

Десятиріччя репресій, кілька штучно влаштованих й організованих Голодоморів – це все ланки одного ланцюга, мета якого – знищення українства як такого.
На оголені від Голодоморів землі українського півдня та сходу переселяли чужі народи та етноси. Та навіть не в цьому біда Донбасу, а в тому, що переселенці становили чи не наймаргінальніший прошарок радянського суспільства, були класичним люмпен-пролетаріатом, який нічого не мав і мати не хотів. Частина переселнців були криміналізовані. Тож, звісно, рано чи пізно всі ці міни, що так майстерно закладав СРСР, мали б вибухнути. Власне, що і сталося восени 2014 року.
Дві третини жителів Донбасу ненавидять Україну, і це потрібно запам’ятати, усвідомити і, найголовніше, про це, нарешті, слід сказати уголос… Більшість сепаратистських угруповань, так званих батальйонів, мають донбаське походження. Їхні засновники та командири – зазвичай колишні громадяни України, місцеві «дончани», а по суті – злочинці з числа місцевого криміналітету, екс-«беркутівці» та силовики, що зрадили присязі.
Батальйони «Кальміус», «Оплот», «Восток», «Спарта», тактична група Гіві «Сомалі» –це не російські батальйони, а місцеві банди, які за допомогою нашого північного «брата» наростили собі військові м’язи. Однак, як показує практика, їхня боєздатність перебуває на доволі низькому рівні, фактично, лише завдяки РФ дані угруповання ще існують, регулярно забезпечуються озброєнням, боєприпасами.
Ледве чи не вперше з часів Другої світової війни наше суспільство, держава зіткнулися з таким тяжким явищем, як масштабна колаборація – свідома співпраця з ворогом, причому у всіх напрямках.
Про яку інтеграцію до українського суспільства може йти мова, коли всі вони щиро радіють нашим смертям?
Невже після нашої перемоги їхні погляди раптово зміняться? Звісно, що ні, більше того, на перших же виборах під егідою України до тієї ж Верховної Ради вони знову оберуть сили, мета яких – знищення України як суверенної, незалежної держави.
Це не просто тягар, це важкий, непідйомний якір, який не дає нам рушити з місця, більше того, він нас ще й уперто тягне назад у комуністичне минуле…
Лише щоденна просвітницька робота серед дітей і молоді залишає нам шанс розв’язати це складне донбаське питання. В іншому випадку – табори, зона відчуження, що, звісно, не є виходом із ситуації.

Роман ФЕДЬКО, історик, учасник АТО

[birdy]

https://www.youtube.com/watch?v=tq6VNIUV45E

Волонтер Мирослав Гай не исключил серьезной эскалации в Донбассе и полномасштабных боев в черте захваченных оккупантами областных центров. Пока официальный Киев намерен соблюдать подписанные в Минске соглашения и выигрывать не только на поле боя, но и в дипломатических баталиях. "“Минск” – это не единственный выход и не тупик. “Минск” – инструмент, который позволяет нам оттянуть время перед более агрессивными действиями, создать иллюзию. Почему иллюзию? Потому что по факту мы знаем, что “Минск” не выполняется, но все мировое сообщество видит, что Украина выполняет свою часть соглашения, что Украина хочет решать военный конфликт мирным путем. Украина – жертва, РФ, которая пытается снять с себя какую-либо ответственность, - агрессор, не придерживается соглашений. Это огромное основание сделать нам большой шаг вперед на дипломатическом плацдарме", - заметил Гай. По словам активиста, после подписания соглашений в столице Беларуси количество жертв в зоне АТО уменьшилось. Относительное затишье дает возможность Украине и союзникам проводить реформы в армии и усиливать позиции для отражения российской агрессии, пишет “Диалог.UA”. “К нам приходит вооружение. В Эстонию зашли американские танки, в Польшу зашли американские танки и пехота. Идет мощная подготовка к сдерживанию агрессора, и “Минск” – это инструмент, который позволяет эту подготовку провести. У “Минска” не может быть тупика. У него другая цель, недекларативная”, - заметил Гай. Волонтер говорит, что пока за столом переговоров продолжается диалог с террористами и Кремлем, у Киева есть шанс усилить свои позиции. “У нас нет возможности взять Донецк и Луганск физически без разрушений. Мы можем вести эффективные действия, но от этого пострадает инфраструктура и гражданское население. Может, до этого дойдет. Если увидим, что действительно есть угроза войны и нужно играть на опережение, имею в виду угрозу более полномасштабных военных действий”, - резюмировал Гай.

читайте подробнее на сайте "Диалог.UA": http://www.dialog.ua/news/110948_1486973142

[birdy]

[Vline]

[Subolg]

деревья какие то не зимние сосем

[Манула]

В Донецке лето или деревья от взрыва позеленели?

пс
Взрыв вроде бы был, но видео немного несвежее

[Blackadmin]

В Донецке лето или деревья от взрыва позеленели?

пс
Взрыв вроде бы был, но видео немного несвежее

с денецкого форума "Рвануло на многострадальном казенном заводе хим.изделий. В который уж раз... Мэрия заявила, что данных о жертвах и разрушениях пока нет, но в сетях пишут, что пожарки и скорые туда лобежали. Там есть чему рвануть - склады с БП ломятся от товара.

Подробней: http://www.doneckforum.com/forum235/...#ixzz4YeNsLpPI"

[birdy]

#Донецк 8:50 (по #Киев) чудовищный взрыв
UPD.: Как и следовало ожидать, на 10-й минуте после взрыва, российско-фашистские пропагандисты начали рассказывать про Точку-У ВСУ, хотя вероятнее всего это Точка-У ВС РФ выпущенная по Донецку для провокации (иначе как они через 10 минут уже готовый материал выпустили)

[el_bregg]

.. а кого еще там могут избрать? .. неужели кто-то верит, что там победит Правый Лектор?

Кто нада, тот и победит.....

[birdy]

Саакашвили про блокаду, уголь и Ахметова.

[birdy]

«Жить стало лучше, жить стало веселее".
​Главарь “ДНР” Захарченко мечтает о захвате Харькова и Днепра: опубликовано очередное полоумное заявление “генерал-майора”

Изрядно располневший и отупевший за годы оккупации главарь “Донецкой народной республики” Александр Захарченко третий год мечтает о походе на Киев и создании “Новороссии”.

После того как Кремль зарубил идею с “историческим объединением” земель, террорист не долго расстраивался и вспомнил о неудачном опыте Донецко-Криворожской Республики.
На митинге, посвященном 99-летия создания Донецко-Криворожской Советской Республики, Захарченко снова обещал дончанам захват Харькова, Днепра и ряда других городов.

"Вы обратите внимание, какая обширная география Донецко-Криворожской Республики – Харьков, Херсон, Запорожье, Днепропетровск. Надо было говорить правильно: “Днепропетровская народная республика”, “Харьковская народная республика” и так далее.

Чего стесняться?“ – заявил террорист. С 2014 года он не оставил попытки убедить горожан, что они стали жить лучше и веселее. “ДНР” на сегодня – независимое государство, мы живем в свободной стране. Обстоятельства требуют от нас одного, чтобы Донецко-Криворожская Республика на территории Украины заняла свои исторические границы. Вы знаете, мы уже победили. Киев нас уже боится. После победы нам придется восстанавливать свою страну, сделать ее процветающей”, - расхорохорился Захарченко

[birdy]

У «товарняку» на фронт: як вижити ще до початку бойових дій

П'ять кілометрів на годину – з такою швидкістю іноді доводиться пересуватися українським військовим з фронту або на фронт. Це п’ять днів на шлях з Житомира до Новомосковська, що на Дніпропетровщині. Звісно, подорожують солдати не пішки, але й не в комфортабельних «люксах» чи навіть плацкартах. Звичайний вагон-теплушка початку минулого століття з діркою в підлозі замість туалету. Але... повинні видати свічку! Навіщо? Бо так написано в нормативах 1953 року. За ним, виявляється, досі живуть солдати в дорозі.

[Самара11]

У Слов’янську СБУ затримала бойовика, який катував українських заручників (відео) - See more at: https://www.ssu.gov.ua/ua/news/1/cat....KDg8dcuV.dpuf

Оперативники спецслужби затримали бойовика, який приїхав на територію контрольовану українською владою для оформлення пенсії.

Куди його тепер? Повісити можна?

[Самара11]

[сантехникавызывали]

..." Кремлю нужно не новое Приднестровье, а послушная Украина. И потому сражение идет лишь за то, на чьих условиях оккупированный Донбасс вернется в состав Украины.
Москва мечтает о том, чтобы превратить Донбасс в противоядие от независимости. В прививку от украинского суверенитета".
https://site.ua/pavel.kazarin/6270-%...ennyy-donbass/
Павел Казарин
Пы.Сы. Такие тексты надо бегущей строкой в городском транспорте пускать, для выработки иммунитета и блокирования расползания заразы.

[Tania Maria]

А можно просто отказаться от этой территории? Пусть они себе живут как хотят, а мы будем жить как мы хотим? Зачем они нам нужны?

[birdy]

Вы не против, если ваша область войдёт в ордло?