Вопросы о новой (с 2017 года) накопительной пенсионной системе Украины.

[Sascha1965]

Ви скажете, що зростання активів не відповідає на 100% знеціненню гривні, але в добре диверсифікованому портфелі таке і неможливо, бо він повинен захищати наші збереження від усіх негараздів в комплексі і одночасно.

Это с Вашей странички
Т.е, даже если портфель "хорошо диферсифицирован", то он даже не способен скомпенсировать падение гривни по отношению к доллару. Про инфляцию доллара молчим. Т.е, если участнику очень повезет, то в конце он получит только часть от вложенных денег, а скорее всего-не получит ничего. Мошенничество чистой воды.

[Ждан Сергей]

Это с Вашей странички
Т.е, даже если портфель "хорошо диферсифицирован", то он даже не способен скомпенсировать падение гривни по отношению к доллару. Про инфляцию доллара молчим. Т.е, если участнику очень повезет, то в конце он получит только часть от вложенных денег, а скорее всего-не получит ничего. Мошенничество чистой воды.

Неплохой вопрос, спасибо. Могу я попросить вас, повторить его здесь: http://minfin.com.ua/questions/npf/? Думаю, ответ на него будет интересен многим.

[Ждан Сергей]

Более полный ответ - здесь, а коротко скажу так.

Ни золото, ни валюта, ни ценные бумаги, ни недвижимость, - не альтернатива НПФ. Они входят в его портфель и могут параллельно входить в инвестиционный портфель любого инвестора. Вопрос стоит иначе: отправить незначительную сумму в НПФ или потратить ее на ерунду.
Покупать ерунду мы не перестанет. Раз так, давайте на паритетных началах покупать единицы пенсионных активов (ЕПА).

[Ждан Сергей]

Еще - вопросы:

1. В связи с известной ситуацией в стране, а так же уже пошедшим пятым десятком, стал задумываться об обеспечении своей старости, рассматривая варианты вне этой страны.
Есть ли смысл связываться с зарубежными НПФ? Необходима ли для этого персональная лицензия НБУ?
Если ли у НПФ преимущества перед обычными депозитными счетами? Как я понимаю после выходы на пенсию нет свободного управления своими накоплениями, в то время как депозитные программы можно найти со свободным доступом. Каким образом распределяются средства при выплате в НПФ? Отводится пенсионеру 15-20 лет на «доживание» и выплачивается равными частями?
Не получится ли с НПФ, что вначале копишь на пенсию, а потом копишь уже с пенсии? К примеру в марте мне понадобилось 2 тыс грн. в апреле 5 тыс. но пенсия 2500. В итоге прийдется еще пару месяцев «копить» уже накопленную пенсию для того что бы ей воспользоваться.
Какие вообще у НПФ есть преимущества перед обычными накопительными или депозитными счетами?

2. Человек, был участником корпоративного НПФ Нацбанка, попал под сокращение (Донецк), может ли он перевести свои деньги, кроме другого НПФ, в компанию по страхованию жизни, заключив договор с ней на срок от 10 лет?

[Ждан Сергей]

Инертность читателей в пенсионном вопросе понятна - в данный момент актуальны другие проблемы. Однако, с 01.01.2016 года может появиться новая актуальность и в НПФ. С этой даты планируется наконец-то ввести в действие обязательный накопительный уровень пенсионной системы. http://pensioneriya.blogspot.com/sea...:24:00%2B03:00 Это значит, что часть ЕСВ станет уходить на личные счета работающих. Не все нюансы еще доработаны, но готовиться стоит начинать уже сейчас. Хотя бы задавать вопросы.

[Ждан Сергей]

Часто спрашивают, можно ли отказаться от взносов в пенсионный фонд Украины (ПФУ), а вместо этого, вносить деньги на свой пенсионный счет в НПФ. Это также касается и наемных работников. Таким путем, не доверяя государству, люди хотят пристроить пенсионные деньги поближе к себе

Делать подобную замену, закон не позволяет. Однако, многие из нас нечто подобное все же делают. Правда, делают они это половинчато, не до конца. Мы платим и получаем зарплаты в конвертах, и тем самым увиливаем от отчислений в ПФУ и других налогов. Но сэкономленные при этом деньги, мы не откладываем на личную пенсию (не обязательно в НПФ), а просто тратим на текущие нужды. В результате, не наполняется ни ПФУ, ни наши личные пенсионные счета. Потом почему-то вдруг возникают претензии к слишком маленькой государственной пенсии. Ни логики, ни здравого смысла в таких действиях, на мой взгляд, нет.

Что можно было бы сделать? Договориться с работодателем о том, чтобы он открыл для своих работников пенсионные счета в НПФ и вносил на них совершенно небольшие деньги - гривен 50-100 в месяц, например. Просто для того, чтобы посмотреть, как это работает. Это работает на примерно 2 500 предприятий Украины, так что подобная практика есть. Ни начислений, ни удержаний с этих денег нет, то есть общая экономия составит 60-70%: http://pensioneriya.blogspot.com/201...post_7343.html Через некоторое время, эксперимент можно расширить, это уже дело техники и желаний.

Будет ли работодатель этим заниматься, зависит от его умения считать деньги и взаимодействовать с персоналом. Риски, во всяком случае, для обеих сторон снижаются: работники не тратят свои деньги, работодатели не отдают работникам больше, чем хотели бы отдать. И хотя государство при этом недополучит налогов, оно выиграет потом, при выплатах социальных пособий и пенсий.

[Ждан Сергей]

Здравствуйте! Меня, как современное молодое поколение, беспокоит вопрос моей частности, в частности пенсии. Я понимаю, что к моим 60 годам государственного ПФ или не будет, или, в лучшем случае, он будет работать так же, как сейчас.
Мой вопрос в том, могу ли я отказаться от отчислений в гос ПФ в пользу негосударственного ПФ?


Пенсійний фонд Україні (ПФУ) все одно не зникне. Залишиться і державна пенсія, просто умови її отримання стануть більш жорсткими, зменшиться її розмір відносно заробітної плати, виросте пенсійний вік, тощо. Майбутні пенсіонери вимушені будуть в більшій мірі покладатися на недержавну пенсію від роботодавця (обов’язковий накопичувальний рівень пенсійної системи) і власні пенсійні накопичення (добровільний накопичувальний рівень пенсійної системи).


Само по собі це не станеться. Десять років існування недержавних пенсійних фондів (НПФ) показали, що без примусу тут не обійтись, бо ні надійність, ні прибутковість, ні податкові пільги, не є для українців дієвими стимулами до власного управління своїм фінансовим майбутнім. Хіба що наростаючий економічний тиск рано чи пізно змусить нас турбуватись про своє майбутнє не словами, а справами. Хто, як ви, Карино, зрозуміє це раніше, той одержить перевагу перед наступниками.


В певній мірі, Карино, ви вже сьогодні можете відмовитись від внесків в ПФУ на користь НПФ, використавши один з двох відомих мені шляхів, або й обидва.


Шлях перший. Навіть за недавно оприлюдненими офіційними даними, більше 40% економіки України знаходяться в тіні, не сплачуючи державні податки і не роблячи внески в ПФУ. Звісно, без податків і пенсійного навантаження, всі учасники тіньового сектору заробляють більше (хтось трохи більше, а дехто значно більше). Це означає, що заради свого пенсійного майбутнього, всі вони мали б направити заощаджені кошти на власні пенсійні рахунки в НПФ чи подібні інвестиційні інструменти. Окремі, фінансово обізнані українці так і роблять. Всі інші, по суті, живуть у борг перед власним майбутнім.


Виглядає парадоксальним, але наразі вони сучасні (молоді і здорові) відбирають кошти у самих себе майбутніх (на жаль, старих і хворих), втішаючись дурницями, що до того часу начебто не доживуть. На їхньому місці я б не перебільшував впливу паління, пияцтва, стресів і екології на тривалість життя; на мій погляд, воно буде болісним, тяжким, але довгім, принаймні, довшим, ніж тепер. Уникнути зайвих негараздів можна було б вже зараз, але ж майбутнього болю ми не відчуваємо.



Шлях другий. Можливо на диво, але офіційний сектор української економіки теж існує. Біля 60% розміру фонду оплати праці (ФОП), роботодавці з цього сектору економіки, сплачують державі, відбираючи у найманих працівників. Більша частина відібраного йде саме у ПФУ. Натомість існує достатньо приємна податкова пільга: звільнення від податків сум, внесених роботодавцем на пенсійні рахунки своїх робітників.


Якщо розумно даною пільгою скористатись, можна досягти задекларованої вами мети: переведення пенсійних внесків з ПФУ до НПФ. Ця схема вже існує в моїй голові, але для втілення її у точні цифри, я хочу порадитись з фахівцями Адміністратора НПФ. Тому давайте трошки почекаємо, а тим часом ще раз переглянемо матеріал про податкові пільги: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/05/2015.html. Він все-таки важкуватий для сприйняття звичайною людиною.

[Ждан Сергей]

Здравствуйте, Сергей.
Являюсь Вашим постоянным читателем на Простоблоге и можно сказать учился финансовой грамотности на Ваших статьях.
Очень хотелось бы отметить, что, по моему мнению, очень важны и полезны для читателей Ваши размышления о финансовых инструментах и увязывание их с духовной составляющей жизни человека.
Решил задать Вам вопрос как человеку, хорошо разбирающемуся в лайфовых страховых компаниях.
Я в 2007 году заключил стандартный договор с СК сроком на 30 лет и платежом на 400 Евро/год.
Далее в 2009 году заключил «целевой» договор с СК сроком на 9 лет и платежом на 20 тыс. гривен/год. И все вроде бы шло по плану, но… жизнь как всегда вносит свои коррективы, я имею в виду теперешнюю преддефолтную ситуацию на Украине.
В связи с этим вопрос: как, по-Вашему, стоит ли дергаться и расторгать договора (один или оба) или же все оставить как есть, с учетом того, что два договора взаимно скомпенсируют курсовые колебания, даже если в Украине объявят дефолт и курс нацвалюты рухнет?

Например, можно расторгнуть гривневый договор, а накопленную гривну перевести в Доллар, либо же расторгнуть Евровый договор дабы не платить высокую цену за покупку дорогого Евро (т.к. платежи в предыдущих годах составляли чуть более 4 тыс. грн., а сейчас более 9 тыс. грн.). Или же правильной является обратная точка зрения, что если расторгнуть договора то просто зафиксируются убытки (главным образом из-за выкупной суммы), а в случае продолжения действия договоров возможен лучший вариант развития ситуации.

Заранее спасибо!
С Уважением.




Простоблог не публікував мої статті з циклу «Енергетична теорія достатку», тому прочитайте їх на сайті:http://pensioneriya.blogspot.com/201...g-post_15.html


Запустивши грошові потоки страхових внесків, ви побудували чималий енергетичний привід. На його основі, вже майже без вашої участі, створилися численні енергетичні контури, що несуть вам багато позитиву. Припинивши потоки, ви зруйнуєте все ними напрацьоване. На мій погляд, робити того не можна.


Уявімо (навіть маленьку) річку. Навколо свого русла вона створює величезну екосистему, яка продукує життя. Що станеться з цією системою, коли потік води раптово перерветься? Життя і добра в ній явно стане менше. Щось подібне може статися і в вашому житті, коли ви розірвете страхові договори.


Інша справа – регулювання потоку. Коли не вистачає води (грошей), можна пошукати інші джерела, зменшити витрати, підправити русло, застосувати інші засоби управління.



Але головне навіть не це, головне – ваша первинна мета. Якщо це був захист родини від вашої смерті чи непрацездатності, то до чого тут фіксація збитків? Потреба в захисті відпала? Якщо це була накопичувальна програма, то чому ви не використали НПФ, де нема жорсткої залежності від розмірів і строків внесків? Чому ви вибрали програму на 9 років, на яку не розповсюджуються податкові пільги?


Розкажіть, що ви думали і з чого виходили, укладаючи страхові угоди, якими були ваші цілі і плани. Тоді ми зможемо вибрати кращі засоби реагування на ситуацію, що склалася.

Первичная цель по стандартному договору страхования жизни… да Вы правы, защита семьи на случай смерти. По второму договору с накопительной целью тут уж согласен (стало видно с высоты пройденного пути) дал промаху, но НПФ тогда казались непрозрачными и вообще не было доверия к ним. Договор на 9 лет, так как надо было выйти на определенную сумму. Да конечно, уж лучше бы воспользовался депозитным инструментом банков напрямую, где проценты по определению на 2-3 выше чем в СКЖ, но тут, как вы когда-то уже отмечали, необходимо на протяжении запланированного времени быть дисциплинированным и последовательным в перекладывании депозитов, иначе первоначальной цели не достигнешь и свернешь на другую.
Сейчас же вопрос о выходе из программы возник из-за возможности объявления дефолта целой страны, и страх по поводу устойчивости СКЖ, вдруг рухнет, из-за банка (банков) в котором размещены средства, и тогда никакие свои цели не достигнешь. Хотя, наверно, я мало знаю, как ведут себя СКЖ при таких ситуациях.

Якщо метою є захист сім’ї від втрати годувальника, то реалізується вона за допомогою простого ризикового страхування без накопичувальної частини. Такі програми дешеві і гнучкі, розмір страхової суми і, відповідно, внесків, можна міняти кожного року. Так, коли рік минув без пригод, внески пропадають і це б’є по психології страхувальника. Тому він буває радий оманюватись накопичувальною програмою, де внески нібито інвестуються. Того, що інвестується лише частина внесків, а інше так само пропадає, він не бачить і не знає. Та що там страхувальник, цього не знають навіть рядові страхові агенти.
Можна зрозуміти позичальника, що брав кредит у доларах – там була нижчою кредитна ставка. Навпаки, зрозуміти вибір страхувальником валютної програми, зрозуміти важко. Хіба що він отримує валютні доходи.

Що означає вийти на певну суму не за 10, а за 9 років, я теж не розумію. Для чого втрачати 15% податкової пільги? Спланувати низку страхових програм так, щоб одна підтримувала іншу, на мій погляд, можна було більш ефективно.

За дефолт України я б не переживав; СКЖ в будь-якому випадку викрутиться і на страхувальниках це не позначиться. Якщо нема змоги платити страхові внески, треба звертатись у компанію і робити реструктуризацію. Варіанти у неї є і не один. Краще вибрати серед них той, де внески не припиняються повністю, що грошовий потік не переривався. Непогано було б також конвертувати євро в гривню. Розмовляти з СКЖ набагато легше, ніж з банком-кредитором, вона теж зацікавлена в постійних грошових потоках. Але перед цим, я все-таки визначився б зі своїми нинішніми цілями і планами, з урахуванням минулих помилок. Я міг би провести подібну роботу з вами індивідуально, але то вже окрема історія.

Да уж, век живи — век учись! Кое о чем не задумывался. Спасибо что проконсультировали, показали более широкий и взвешенный взгляд на инструменты инвестирования. Казалось бы основные моменты знал, но все как всегда кроется в деталях и нюансах. Спасибо большое, что успокоили за жизнестойкость СКЖ, что нацелили на необходимость продолжать подпитывать созданный поток энергии. Успехов Вам и всем читателям. Спасибо.

Дякую і вам. Хто питає про те, щого не знає — мудра людина, а хто не питає — сам собі ворог.
На жаль, я отримую не так багато питань. Виходить, що всі або все знають, або переймаються іншими питаннями. Час покаже, чи були вони праві.

[tofanidze]

Ждан не оставляет попытки завладеть чужими денежками и кинуть кучу людей))

[el_bregg]

Ждан не оставляет попытки завладеть чужими денежками и кинуть кучу людей))

Красиво жить не запретишь.©

[tofanidze]

[Ждан Сергей]

Мільйони українців залишаться без пенсій.

Українці, чий вік перевищує 35 років, не будуть долучені до участі в другому (обов’язковому накопичувальному) рівні пенсійної системи України, якщо на протязі одного року не приймуть про це самостійного рішення і не звернуться до пенсійного фонду України (ПФУ) з відповідною заявою.


А більшість з них, я впевнений, таки не приймуть і не звернуться. Такий, на жаль, у нас менталітет: насторожено ставитись до будь-яких новацій і побоюватись будь-яких змін.

Коve интересно, читайте дальше, задавайте вопросы: http://pensioneriya.blogspot.com/201...g-post_25.html

[Ждан Сергей]

А можна не платити пенсійному фонду?


Можна все. Питання у наслідках. Вони можуть бути позитивні і негативні, а ми спробуємо збалансувати їх на свою користь.

[Ждан Сергей]

Юрій, Полтава. Является ли компания «Граве Україна» негосударственным пенсионным фондом?Кто может дать ответ о деятельности данной компании??


В Україні працюють дві дочірні компанії австрійської фінансової групи GRAWE: ЧАО «ГРАВЕ УКРАЇНА Страхування життя» і ЧАО СК «ГРАВЕ УКРАЇНА». Ні одна з них не є недержавним пенсійним фондом (НПФ). Перша замається довгостроковими накопичувальними програмами страхування життя, друга – ризиковими видами страхування (майно, транспорт, відповідальність, тощо). http://pensioneriya.blogspot.com/2015/06/35.html

[Ждан Сергей]

Здравствуйте!
А если я работаю фрилансером, у меня есть возможность создать счет в негосударственном пенсионном фонде? И как много нужно будет вносить денежных средств на этот счет, чтобы обеспечить себе нормальную старость?


Доброго дня, Анно.
Звичайно. Така можливість є у всіх. Навіть у громадян інших країн. Навіть немовляті, батьки можуть відкрити пенсійний рахунок.


У фрилансерів – звичні проблеми: ви не маєте офіційного трудового стажу, не платите внески в ПФУ, тож вам важко розраховувати на державну пенсію. Тому, ваше питання цілком слушне.


Для визначення розміру внесків, ви можете скористатись пенсійним калькулятором.
Аби не схибити і не нарахувати собі надто мало чи надто багато, прочитайте мою останню статтю «Як зняти протиріччя між бажанням мити велику пенсію інебажанням робити великі пенсійні внески», з посиланнями на деякі інші.

З математичної точки зору, треба довго робити малі внески або недовго великі (перше – краще).

З енергетичної точки зору, треба робити внески постійно, не припиняючи і найчастіше.

Щоб знайти золоту середину, напишіть або зателефонуйте до мене особисто і, виходячи з ваших конкретних обставин, я підкажу точніше.

[Ждан Сергей]

ПФУ - это пример архаизации существующего положения дел, НПФ - это инновации. Об инновационных пенсионных идеях настоящего момента: http://pensioneriya.blogspot.com/2015/08/blog-post.html

[Ждан Сергей]

Igor Tkachenko

20.08.2015 14:02

Всё так, кроме одного - гиперифляции, которая сжирает не только сложные проценты, но и "столбовые"...


Проблема не в інфляції, а в викривленні нашого світогляду. Коли наші прадіди-хлібороби закладали посівне зерно на зберігання, вони знали, що певна частина його пропаде (міль,миші, плесінь, тощо). Але це не спонукало їх до найшвидшого проїдання геть усього зібраного врожаю, бо вони знали, що не посіявши навесні, взимку помруть з голоду. Вони відповідально ставились до себе, сім'ї і майбутнього. А ми за що відповідаємо і на чию благодійність розраховуємо?

[freedomLife]

Сергей, добрый день!
Куда в настоящее время инвестируют средства НПФ Украины?
Из каких составляющих складывается доходность для участника НПФ и как она рассчитывается? Если можно, покажите на конкретном примере: допустим, человек вносит ежемесячно по 100 грн. в течение 10 лет.Что он и в каком виде он получает в итоге : одну, фиксированную выплату, ежемесячные фиксированные выплаты в течение ограниченного срока, ежемесячные выплаты в течение неограниченного срока и т.п.?

[SergOv]

Сергей, добрый день!
Куда в настоящее время инвестируют средства НПФ Украины?
Из каких составляющих складывается доходность для участника НПФ и как она рассчитывается? Если можно, покажите на конкретном примере: допустим, человек вносит ежемесячно по 100 грн. в течение 10 лет.Что он и в каком виде он получает в итоге : одну, фиксированную выплату, ежемесячные фиксированные выплаты в течение ограниченного срока, ежемесячные выплаты в течение неограниченного срока и т.п.?

В итоге он получит возможность принять участие в митингах обманутых вкладчиков.
)))))))))))))))))

[Ждан Сергей]

Сергей, добрый день!
Куда в настоящее время инвестируют средства НПФ Украины?
Из каких составляющих складывается доходность для участника НПФ и как она рассчитывается? Если можно, покажите на конкретном примере: допустим, человек вносит ежемесячно по 100 грн. в течение 10 лет.Что он и в каком виде он получает в итоге : одну, фиксированную выплату, ежемесячные фиксированные выплаты в течение ограниченного срока, ежемесячные выплаты в течение неограниченного срока и т.п.?

Добрый день.
Если не затруднит, разместите, пожалуйста ваш вопрос на Минфине: http://minfin.com.ua/questions/npf/
Ответ будет и здесь, и там.