Ця тема обговорюватиметься на найближчому засіданні Клубу Української Культури (м. Дніпропетровськ, приміщення Канадсько-Українського бібліотечного Центру за адресою: пр. К. Маркса, 18 (зелена будівля ліворуч від Історичного Музею), 2й поверх, к. 19.)
у суботу, 28 січня 2006 року. Початок о 16.00. Вхід вільний.
Символ - будь-який предмет, людина або явище, що викликають одну й ту ж саму реакцію у людей однієї культури.
Хмарочоси Всесвітнього торгівельного центру у Нью-йорку є символами. Колись вони були символами величі США. Нині вони символ вразливості перед тероризмом. Це - для американців. Для ісламістів ті ж самі хмарочоси - символ величності ісламського руху.
Реакції на символ є активаціями умовних рефлексів. За кожним символом ховається умовний рефлекс. Приблизно так само, як лампа була символом їжі для собаки Павлова.
Які символи поширені в українській культурі? Можна привести різні символи, але бажано якраз привести ті, що мають місце і у інших культурах.
Наприклад - Севастополь. Для росіян - це "місто російських моряків". Для українців Севастополь - це "слабке місце" зовнішньої політики України. Колись Порт-Артур був теж символом віськово-морської величі Росії. Тепер це китайська військова база Люйшунь та символ національної ганьби Росії. Щось подібне чекає й на Севастополь. Чим буде Севастополь після демілітарізації? Морськими воротами Криму, найбільшим туристичним центром Криму - як мінімум. Як максимум він стане тим, чим зроблять його українці, оголосивши його наприклад вільною економічною зоною, або ж (чому б й ні) подавши заявку на проведення Олімпійських Ігор провести паралелі з колишніми грецькими колоніями.
Цвинтар Орлят у Львові. Символ героїзму польської молоді - для поляків. Для західних українців - це символ ополячення України. Для східних українців цей цвинтар взагалі нічого не означає.
Герої Крут. Символ героїзму української молоді, який нічого не означає для багатьої росіян навіть в Україні.
Більшість символів української культури є трагічними. І сама історія України більш схожа на трагедію. Як наслідок - мінорні настрої сучасності малюють безрадісне майбутнє. Самі себе програмуємо. Втім багато хто не бажає жити трагічно. Й обирає собі символами Шварцнегера, Цоя ба хоча б того ж Шевченка. Звичайно - не письменника, а футболіста.
Мабуть це найбільш виразний приклад зміни символів. Трагічний Тарас Шевченко більшість українців не надихає на наслідування. А цілком оптимістичний Андрій Шевченко якраз є прикладом для наслідування багатьом хлопчикам сучасної України.
Хто має думки з приводу того, які символи можна створити (винищити) в українській культурі?
Bookmarks