Український лікнеп.

[Harald]

Цiкаво, ось знайшов ще одне значення цього слова, до речi, стосується саме українського Вертепу:

Головні виконавці у Вертепі — це ляльки, які рухаються по дротах з волі вертепника. За вертепом приховувався „спудей" — особа, що говорила в імені ляльок.

[Ґонта]

Слово "спудей" - грецького походження, перекладається як "старанний".
В Українську воно ввійшло до обігу під час перших років існування Києво-Могилянської академії в значенні "семінарист, учень бурси та інших духовних навчальних закладів".
На сьогодні це слово вміщує в собі значення "учень взагалі": У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу)

[Vedma]

Harald, ааааааааааааа.вот где собака порылась Оказывается это артист

[Ґонта]

Haraldе, не збивайте людей з пантелику!
Просто у виставах, а тим паче у вертепах брали участь бурсаки та семінаристи. Тому - не кожен артист - спудей. Але майже кожен спудей - артист (гляньте на наших спудеїв з університету - всі, як один - артисти КВВ)

[Vedma]

Ґонта,

Тому - не кожен артист - спудей. Але майже кожен спудей - артист

:P

[Ґонта]

Чергова досить поширена калька, яка чомусь сьогодні вже вкотре попадає мені на очі: використання калькованих слів "співпадання, співпадати", замість правильних українських "збіг, збігатись".

" ...я бачу співпадання між цими двома поняттями...", "їхні погляди не співпадають" - фрази з помилками.
Правильно " ...я бачу збіг між цими двома поняттями...", "їхні погляди не збігаються".

До речі, у фразі "збіг обставин" помилок ніхто не робить!

[Tebrain Ukkazaal]

Слово "спудей" - грецького походження, перекладається як "старанний".
На сьогодні це слово вміщує в собі значення "учень взагалі"

Здається, зараз це слово має дещо іронічний характер.

[Ґонта]

Tebrain Ukkazaal, пройдіться Ґуґлем - дуже багато сучасних статей, репортажів, інтерв'ю з цілком серйозним значенням цього слова...

[Tebrain Ukkazaal]

Чергова досить поширена калька, яка чомусь сьогодні вже вкотре попадає мені на очі: використання калькованих слів "співпадання, співпадати", замість правильних українських "збіг, збігатись".

Взагалі, співпадіння - це колективне падіння (порівняйте - співпраця, співдружність)
І вже зовсім неоковирно звучить неспівпадіння (правильно - розбіжність)

Нема нічого кращого за неспівпадіння, нема нічого гіршого, ніж бути як всі (c) ТНМК & ВИА Гра

[Roter Schnee]

Кстати, интересный факт, на западной Украине часто встречался со словом "ровер", для обозначения... велосипеда. Может быть уважаемый Гонта сможет объяснить откуда взялось это слово.

[Harald]

Roter Schnee, можливо, слово ровер потрапило до нас iз польської, де rower -- це велосипед. А до польскої воно могло потрапити з англiйської, бо англiйською rover, за словником, це один з рiзновидiв велосипеда (на жаль, у словнику не зазначено, який саме).

[Roter Schnee]

Harald, ок.. спасибо.

[Ґонта]

Дещо з історії велосипеда.
Відомості про велосипеди і самокати до XIX століття неясні та суперечливі. Так, малюнок двоколісного велосипеда з кермом і ланцюговою передачею, що приписується Леонардо да Вінчі чи його учню Джакомо Капротті, є, на думку багатьох, фальсифікацією. Зображення у вітражі церкви Stoke Poges, що датується 16 століттям чи 17 століттям, показує ангела на чомусь схожому на самокат. Але цей «самокат», швидше за все, був одноколісною колісницею, що асоціюються з херувимами і серафимами в іконографії середніх віків. Самокат ніби 1791 року, що приписується графу де Сівраку (Comte de Sivrac) - фальсифікація 1891 року, автором якої був французький журналіст Луї Бодрі. Насправді ніякого графа де Сіврака не було, прототипом його став Джин Генрі Сіврак, що отримав у 1817 році дозвіл на імпорт чотириколісних екіпажів.

В 1812 році, німецький винахідник барон Карл фон Драйс з Карлсруе створив перший самокат, який він назвав «машиною для ходіння». Самокат було обладнано сідлом і кермом. Винахід Драйса назвали на його честь дрезиною, і слово «дрезина» і до сьогодні лишилось в українській мові.

В 1839-1840 шотландський коваль Кіркпатрик Макміллан удосконалив винахід Драйса, додавши педалі. Виходить, Макміллан і створив перший велосипед. Педалі штовхали заднє колесо, з яким вони були з'єднані металічними стержнями. Переднє колесо поверталось кермом, велосипедист сидів між переднім і заднім колесом. Велосипед Макміллана випередив свій час.

В 1845 році англієць Р. У. Томпсон запатентував надувну шину, але його винахід було на довго забуто.

Велосипед «пенні-фартинг» в стилі XIX століття

З 1870-х років стала набувати популярності схема «пенні-фартинг»: величезне переднє колесо, до якого прикріплені педалі та кермо, маленьке заднє колесо, і водій, що сидить маже на вершині переднього колеса. Велика висота сидіння і зміщений до переднього колеса центр ваги, робили такий велосипед досить небезпечним. Альтернативою їм були триколісні велосипеди.

В 1867 році винахідником Каупером було запропоновано вдалу конструкцію металічного колеса зі спицями, а з 1869 року велосипеди стали обладнувати металічною рамою.

В 1878 році англійський винахідник Лоусон ввів у конструкцію велосипеда ланцюгову передачу.

Перший велосипед, схожий на той, що використовується в наші дні, називався Rover - з англійської - Блукач (рос. - Скиталец). Чому була взята ця назва - спитайте у англійського винахідника Джона Кемпа Старлі, який і зробив його у 1884 році, та почав випускати з 1885 року. На відміну від велосипеда «пенні-фартинг», Ровер мав ланцюгову передачу на заднє колесо, однакові розміри коліс, і сидіння водія між колесами. Велосипед Старлі отримав звання безпечного і набув такої популярності, що в польській мові його й до нині називають rower, а в деяких західноукраїнських діалектах «ровер».

Отже, слово Ровер по відношенню до велосипеда - те ж, що й Xerox по відношенню до копіювальних апаратів.
Найцікавіше те, що я в своєму житті чув активне вживання цього слова лише від однієї людини - в дитинстві з хлопцями ганяли по селу на великах, а один з друзів називав їх роверами. Тільки село було не в Західній Україні, а тут - на Січеславщині...

[Ok]

Дочке в школе задали рассказать сказку по картинке. Рассказывая, она постоянно употребляет слово "говОрить": дід говорить бабі; баба говорить; а він говорить їй. Но мне так и хочется её поправить, не "говорить", а "каже". Ґонта, объясните, пожалуйста, когда какое слово более уместно.

[Ґонта]

O'k, вірно і так, і так. Але, якщо в казці постійно вживати слово "говорить" - дід говорить, баба говорить, внучка говорить, Жучка говорить, то можна договоритись до того, що й Ріпка заговорить. Щоб цього не трапилось, вживають слова-синоніми. Крім того, кожен із синонімів має свій неповторний відтінок значення, щоб передати всі нюанси. Для слова "говорити" маємо: КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ, ПОВІДА́ТИ , ПРОРІКА́ТИ, РЕКТИ́, БА́ЯТИ, ДЕ́ЙКАТИ;
В залежності від ситуації, персонажу та настрою можна вжити такі дієслова, які несуть в собі не тільки вербальну інформацію, а й в повній мірі характеризують того, хто говорить:ВІЩА́ТИ (щось значне, важливе); ГА́ВКАТИ (стосовно людини, яку зневажають); ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ (повільно, протяжно); ЦІДИ́ТИ, ВИЦІ́ДЖУВАТИ (неохоче, недбало); ПРОЦІ́ДЖУВАТИ (перев. із сл. крізь зуби - повільно); КАРБУВА́ТИ, ЧЕКА́НИТИ (перев. із сл. слово, речення тощо - чітко, роздільно); РУБА́ТИ (різко); ГРИМІ́ТИ (голосно, басом); ГАРЧА́ТИ (сердито, невдоволено); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. із сл. із себе - через силу, переборюючи якесь почуття тощо); ХРИПІ́ТИ (хрипким голосом); СКРИПІ́ТИ (різким, неприємним голосом); СТОГНА́ТИ (жалібно, зі стогоном); ХЛИ́ПАТИ (із схлипуванням); СИЧА́ТИ (з присвистом, а також здавленим від люті голосом); ШИПІ́ТИ, ПРОТОРОХТІ́ТИ розм., ПРОЦОКОТАТИ, ПРОЦОКОТІ́ТИ розм., ПРОЩЕБЕТА́ТИ розм. (швидко й голосно, дзвінко); ПРОМИ́МРИТИ, ПРОБУБОНІ́ТИ, ПРОБУБНІ́ТИ (невиразно); ПРОША́МКАТИ розм., ПРОШАМКОТІ́ТИ розм., ПРОШАМОТІ́ТИ розм., ПРОШАМОТА́ТИ розм. (перев. про людину з беззубим ротом - невиразно, шепелявлячи); ПРОГУГНЯ́ВИТИ, ПРОГУГНИ́ТИ, ПРОГУГНІ́ТИ (гугняво, в ніс); ПРОГУДІ́ТИ, ПРОГУСТИ́ (глухим, низьким голосом), ПРОГОРЛА́ТИ розм., ПРОГРИМІ́ТИ розм., ПРОГРИМОТІ́ТИ розм., ПРОГРИМОТА́ТИ розм. (дуже голосно, оглушливо), БО́ВКНУТИ розм. (сказати що-небудь необдумано або необережно, навмання, не до ладу), БЕ́ВКНУТИ розм., БЕ́ЛЬКНУТИ розм., БО́ВТНУТИ розм., ЛЯ́ПНУТИ розм., ЛЯ́СНУТИ розм. рідше, СКАЗОНУ́ТИ розм., СПЛЕСКА́ТИ розм., БА́ХНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. розм., ЗМОРО́ЗИТИ

Звісно, що всі ці слова не заміняють одне одного. І звісно, що в активному лексиконі вони будуть далеко не всі і не у всіх. Але ж красиво, чи не так?

[Ok]

Але ж красиво, чи не так?

Да, действительно красиво.

Спасибо!

[Dzhmil]

Слово каже має занижений, в порівнянні зі словом говорить сенс.
"Баба на базарі каже, що кавуни подорожчали".
Але "Президент у своїй заяві говорить про необхідність рішучих заходів".

[Ґонта]

Dzhmil, згоден, та не зовсім. А доконаний вид минулого часу - що зробив Президент? - Сказав. Ну, хоча, можна вжити - наговорив (всілякої всячини)

[Ґонта]

Ось так і я сам себе спіймав на помилці
Це я стосовно фрази "вчіть албанську".
Мову (або взагалі будь-яку науку) можна вивчати.
А вчити можна лише когось - можна вчити дітей мові. А діти в цей час мову будуть вивчати.
Хоча якщо вже зовсім бути прискіпливим, то й дітей краще не вчити, а навчати.

Отже:
Дітей (учнів, студентів, будь-кого) - навчаємо.
Албанську, англійську (хімію, математику, будь-що) - вивчаємо.
А невиразного плаского і зовсім не інформаційного (хоча й правильного) слова "вчити" - уникаємо.

[voodoos]

Тобто вірно буде - "Вивчайте Албанську", так?