Український лікнеп.

[krissa]

Дякую.
Але з цієї відповіді я тільки-но ще раз переконалася, що його(знайомого) невдоволення не є безпідставними, а вживання цього слова у телевізійному етері де коли таки і справді недоречне.
Вважаю, що знайомого, як і більшість мешканців сходу дратує, так би мовити, західне ("западенське") походження нових слів. Навіть якщо це звичайні українські слова, які не несуть в собі "полонізмів"(від Полонія - Польща) та "угорщинізмів"(якось не дуже вдало, але не знаю як треба, сподіваюся, що зрозуміло, що я маю на увазі).
Але й мені, наприклад, якось не звично чути "спортовці" замість "спротсменів", хоча розумію, що можливо виходячи з якихось правил мовобудування минулого сторіччя це й більш вірно, ніж те до чого ми звикли.

[Ґонта]

krissa, згоден з тим, що масова поява "нових" слів може викликати спротив. Деякі і в мене викликають подразнення, але я винайшов чудову вакцину для себе від них: починаю активно вживати. Потім ця "активність" для деяких із слів (але не для всіх) спадає, але й подразнення вух у мене теж проходить.
Також хочу зазначити, що "спротив" проти цих слів може виникати не тільки від незвичності, а й від "принциповості"...
Ще раз перечитав Ваш останній допис - ну наче мої слова, тільки Вами написані.
До речі, якщо буде час, почитайте на цю тему цікаву статеєчку.

[krissa]

"спротив" проти цих слів може виникати не тільки від незвичності, а й від "принциповості"...

Безперечно! І у більшості випадків справа виключно в цьому!

І ще один приклад, все ж таки, як насправді треба:
_Світова організція торгівлі_
або
_Всесвітня торгівельна організація_
?

Вважаю Ви зрозумієте звідки виникло це запитання

[Ґонта]

З точки зору мови - і так, і так. Хіба що "Всемирный" правильніше перекласти як "Всесвітній", але й "Світовий" не буде помилкою. Тобто вибір варіанту та вибір порядку слів - цілком на розсуд перекладача, якби мова йшла про разовий переклад, який випадково зустрівся десь в тексті.
Але тут маємо справу з офіційною назвою міжнародної організації. Тому має бути лише один варіант. Думаю, що такі випадки фіксуються в Інституті Української Мови (він є і працює!), але я цим питанням не цікавився, тому можу судити лише з того, що чую в ЗМІ. А чув я як СОТ, так і ВТО.
Свою перевагу я надам варіанту СОТ. Вгадайте з одного разу - чому?

[krissa]

Гадаєте так ми будемо мати більше шансів туди потрапити?

[Dzhmil]

krissa, справа в тому, що для української мови не властиве словотворення в спосіб поєднання двох основ, як в російській (паро+ход; само+лёт; спортс+мен). Останнє - взагалі пряма калька з англійської, навіть без спроби його засвоїти. Це пояснюється слабкими моєливостями словотворення російської мови, адже ця мова здебільшого штучна, вирощена на ґрунті московського діялекту за допомогою 80-90% запозичень з інших мов, від української до давньогрецької. Особливо багато в російській мові латинізмів (передусім з французької мови) і тюркізмів (з татарської мови).
Щодо української мови, то вона тяжіє до одноосновного словоутворення, тому нам притаманні такі слова, як "паровик", "літак", "спортовець". Відповідно українська легко порається у випадках, коли російській мові доводиться користатися важкими, незграбними конструкціями, наприклад, наше "електрівня" - їхнє "электрическая станция"; наша "металургійня" - їхній "металлургический завод".
Недарма всі ці слова були здебільшого викинуті з української мови під час "реформи" 1933 року і замінені російськими ("електростанція", "паротяг", "металургійний завод", "спортсмен"). Щоб було, як у них. Щоб потім сказати: раз у вас, як у нас, то навіщо вам мати окрему мову?
Це - одна з причин, чому я виступаю за відродження граматики 1928 року.

До речі, правильно писати торгОвельний, а не торгІвельний.

[Harald]

всі ці слова були здебільшого викинуті з української мови під час "реформи" 1933 року і замінені російськими... Щоб було, як у них. Щоб потім сказати: раз у вас, як у нас, то навіщо вам мати окрему мову?

Поручик Ржевский разговаривает с польским офицером. Ржевский спрашивает:
- А правду говорят, что у вас в Польше люди не на русском языке разговаривают, а на каком-то другом?
- Разумеется, правда. На польском языке.
- Да? А как будет по-польски, допустим "дом"?
- Дом.
- Хм. А как тогда будет "село"?
- Село.
- Странно. Ну, а как тогда будет "ж@па"?
- Дупа!
- Ха! И стоило ради одного слова новый язык придумывать?! (с)

[krissa]

До речі, правильно писати торгОвельний, а не торгІвельний

Ось і мені хоч якась користь від СОТу є...

Дякую за відповідь. Не буду сперечатися.
Але багато у чому згодна з П.Толочком.
http://www.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/narazi.html

Ті аргументи, які наводять його опоненти, де коли не пояснюють чому саме мусить бути так (наприкл. с тим самим _наразі_).

[Dzhmil]

На мою думку, "ВТО" - це пряма калька з англійського WTO (World Trade Organisation). Тому краще вживати абревіятуру СОТ.

[Ґонта]

Поки що... тобто, наразі не буду розбирати аргументи опонентів пана Толочка, хочу лиш пару слів сказати про його "претензії". Я не знаю, академік яких він наук. Напевне, що не української філології. Змішав він все до великої купи. Складається таке враження, що його мова - саме і є взірцем оросійщеної української, від якої і треба позбавлятись. Цілком розумію його несприйняття слів "шпальти", "візія", "амбасада", але ж він в цей самий ряд ставить слова, які мають бути відомими йому з дитинства (звісно, якщо його рідна мова - українська) - "ґатунок", "відсоток", "копняк". А чого варті його недолугі міркування щодо "двадцять одна година" чи "двадцять перша година"! Так це вже ж азбучні істини! І чому він на це звернув увагу саме зараз? Так завжди говорили, бо саме так говорять українською!
7:00 - "Сьома година".
7:15 - "Сьома година п'ятнадцять хвилин", або краще - "Чверть на восьму", або ще краще - "Чверть по сьомій".
7:30 - "Пів на восьму"
7:45 - "За чверть восьма"
Якщо він вживає форму "Сім годин", то якось стають смішними всі його інші претензії. Особливо, коли він порівнює мову, чисту від "совєтських русизмів" з хуторською говіркою.
"

[Ґонта]

На мою думку, "ВТО" - це пряма калька з англійського WTO (World Trade Organisation). Тому краще вживати абревіятуру СОТ.

А я вживатиму СОТ, тому що ВТО - калька з російького ВТО

[Ґонта]

Для тих, хто тут вперше, і для постійних відвідувачів: якщо ви хочете швидко знайти те чи інше обговорення, заходьте на перший допис гілки - працює ЗМІСТ!

[Harald]

Для тих, хто тут вперше, і для постійних відвідувачів: якщо ви хочете швидко знайти те чи інше обговорення, заходьте на перший допис гілки - працює ЗМІСТ!

Ґонто,

[Vedma]

Ой, тут зібралися такі мовні монстри, що мені дуже соромно за свої помилки. Тому, затку пельку і буду розмовляти виключно російською.(там хоч щось вмію).

[Володимирович]

- "Просю видать мені у времєнне пользованіє вещєствєнних доказатільств тютюна полфунта"
...
- Товаріщ, ну вот Ви сами подумайте как ето можно табак - и во врємєнное пользованіє?
- Так тютюн же ж! Нє вєчно ж єму бути! Курить нєчєго, товаришу начальник!

-"А якщо шо не так - звиняйте, ми люди неграмотні, так шо нам свояк писав..."

(с) Зелений фургон

[Vedma]

Диктатор,

звиняйте, ми люди неграмотні

Ну, а я що кажу?!

[krissa]

Dzhmil, АГА!
Прихожу я в тЯпницу домой, включаю ICTV, а у них как раз анонс ток-шоу, посвященного ВТО.
И диктор громко так, шоб я хорошо расслышала произносит слово "торгІвельна".

Я б навіть не звернула не це уваги, якби не

До речі, правильно писати торгОвельний, а не торгІвельний.

Ну и потом они ещё неоднократно повторяли именно ТАК это слово, чтобы я убедилась, что не ослышалась.

[Ґонта]

А мій словник дає обидва варіанти - і торгівельний, і торговельний.

[krissa]

Ґонта, так что теперь я могу спать спокойно

[Ґонта]

На відміну від лексичних кальок, в яких ми бачимо помилкове вживання чужомовних слів та конструкцій, в граматичних кальках слова вжиті правильні, але в неправильному граматичному поєднанні Так, як притаманно іншій мові.
Свіженький приклад - дієслово "дякувати" в українській мові вимагає давального відмінку (на відміну від російського відповідника "благодатить", який в російській мові вимагає знахідного відмінку).
Дякувати кому
Дякую Вам.
"Дякую тобі, мамо, що будила мене рано" (з народної пісні).