Український лікнеп.

[Harald]

по-четверте, я в душі філолог. Чому в лише в душі? Бо в реалі будь-який більш-менш справжній філолог при бажанні розіб'є мене вщент. Але на щастя, на форумі філологів-україністів, здається, немає, тому я й розкошую.

Ґонта, Римський-Корсаков був за фахом морський офiцер, а композитор теж лише у душi, але що проти нього якийсь вчитель музики з консерваторським дипломом?

[Тарпан]

Ще дещо. Постійно плутають усмішку і посмішку. Усмішка - російською "улибка", посмішка - російською - "ухмилка", на кутні зуби.

[William]

а как всётаки правильно
Спасибi або Дякую

[Афанасьич.]

Замислився над назвою річки "Гнилокіш".
Дивна назва: "гнилий кіш" - що це означає?
Це гнилий плетений з лози або рогоза кошик?
Може, хто пояснить слово "кіш"?

[Harald]

Афанасьич., ось знайшов:

Наиболее сильное влияние на казачество оказала самая близкая к нему по времени, татарская эпоха степной истории, которая является причиной многих заимствованных из татарского языка казачьей терминологии. Слово «атаман» произошло от «одаман», что означает начальника чабанов сводного стада; сводное стадо (десять соединенных стад, по тысяче овец в каждом) называлось «кхош». От этих татарских слов произошли казацкие «кош» (становище, лагерь) и «кошевой атаман». Татарское происхождение имеют слова «курень» (повозки расположенные кольцом) и «куренной атаман». Слово «чабан» означает пастуха овец.
http://www.anti-orange-ua.com.ru/ind...t/view/764/46/

[Ґонта]

Тарпан, я б не став так категорично розділяти усмішка-улыбка та посмішка-ухмылка. Якщо говорити про переклад з російської слова "ухмылка", то дійсно більш підійде "посмішка". І одразу можна пригадати "посміх" - "взяти на посміх", тобто глузувати, насміхатися. Але якщо перекладати "улыбка", то підійде і "посмішка" і "усмішка". В решті решт все залежить і від контексту, і від емоційної окраси тексту.
Бо ж і сміх буває крізь сльози.

[Ґонта]

Vitamin, можна і дякувати, і говорити спасибі. Хоча останній варіант має більш розмовний відтінок.

[Ґонта]

Афанасьич., Ви вірно підмітили, що у слова "кіш" може бути ще одне значення - кошик (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось).
Друге значення навів Harald - табір (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К [БІВУА́К], ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.).
Чому надати перевагу у визначенні походження слова Гнилокіш - треба копати історію тієї місцевості. Більш ймовірно, що назва все ж таки йде від козацького кошу. Але й перший варіант слід би перевірити.

[Тарпан]

Тарпан, я б не став так категорично розділяти усмішка-улыбка та посмішка-ухмылка. Якщо говорити про переклад з російської слова "ухмылка", то дійсно більш підійде "посмішка". І одразу можна пригадати "посміх" - "взяти на посміх", тобто глузувати, насміхатися. Але якщо перекладати "улыбка", то підійде і "посмішка" і "усмішка". В решті решт все залежить і від контексту, і від емоційної окраси тексту.
Бо ж і сміх буває крізь сльози.

"Ой іде дука, ой іде гордий, ПОСМІХАЄТЬСЯ -
Ой за що, за що бідна голота напивається."

Тут чітко видно що є посмішка. Хоч є і варіант - насміхається

[Тарпан]

Гонто, а якої ви думки щодо цього допису на сайті Майдан -

http://www2.maidanua.org/news/view.p...ast=1107307243

Мені здається, там багато дискусійного, але дещо є цікаве.

[Люся Пряная]

Ну і по-п'яте, я ще й трішечки хвалько...

Тссссс... не вірте йому... зовсім він не хвалько, ані трішечки! :P
А ось і нове запитання: "ані трішечки" - його разом писати або окремо?

[Ґонта]

Тарпан, дякую за цікаве посилання. Прочитав нашвидкооч ( ), але потім повернувся й прочитав уважно. Ну прямо наче я писав. Хіба що різниця в тому, що я не журналіст і українська все ж таки моя рідна. Є де-які спірні моменти, але в цілому поділяю думки та почуття автора.

[Тарпан]

Афанасьич., ось знайшов:

Наиболее сильное влияние на казачество оказала самая близкая к нему по времени, татарская эпоха степной истории, которая является причиной многих заимствованных из татарского языка казачьей терминологии. Слово «атаман» произошло от «одаман», что означает начальника чабанов сводного стада; сводное стадо (десять соединенных стад, по тысяче овец в каждом) называлось «кхош». От этих татарских слов произошли казацкие «кош» (становище, лагерь) и «кошевой атаман». Татарское происхождение имеют слова «курень» (повозки расположенные кольцом) и «куренной атаман». Слово «чабан» означает пастуха овец.
http://www.anti-orange-ua.com.ru/ind...t/view/764/46/

Понад те. Саме слово "козак" має тюркське походження - від "кайсак".
Кайсак - це вигнанець з махалля - місцевої мусульманської громади.
Зазвичай з махалля виганяли за якийсь протигромадський вчинок, за порушення правил шаріату (правила ісламського гуртожитку) та адату (правила, основані на місцевих звичаях). Не можна виключити що хтось просто покидав махалля і ставав вільним від звичаїв махалля. Кайсака як правило жодна інша махалля до себе не приймала і у мусульманському світі кайсаку не було де подітися бо він не міг побудувати собі оселю, отримати в користування наділ землі, частину пального (дрів), що розподілялося між членами махалля і води, що теж належала у засушливих районах махалля і також розподілялася. Він не мав змоги оженитися за мусульманським звичаєм. Кайсаки гуртувалися на межах ісламського світу на незаселених територіях. Так, був кочовий народець, який називався киргиз-кайсаки (кайсаки з киргизів). У теперішньому Казахстані цілий народ склався з колишніх кайсаків. Очевидно напочатку формування козацтва на Нижньому Дніпрі у районі Великого Лугу теж накопичувалися кайсаки, які сформували згодом своєрідну спільність, яка відійшла від ісламу, жила за власними правилами, приймала до себе вільних людей незалежно від їхнього походження і згодом перетворилася на те, що ми знаємо як українське козацтво.

[Стёб]

Люся Пряная:

"ані трішечки" - його разом писати або окремо

Люсю! Якщо ти маєш на увазі, що Аня (Нуська?) вже напідпитку, але може ше трохи хильнути, пиши "Ані трішки". Коли тобі здається, що вона вже впилася до бісиків, пиши "анітрішки". Коли тобі пропонують налити повну чарку, а тобі вже не лізе та ще й недочувається, пиши "а? ні, трішки!".

Годяться також форми "анітрохи", "анітрошки", "анітрошечки", "анітрішечки". А ось "анітріхи" не буває.

Стьоб, економіст за фахом.

[Стёб]

Тарпан:

Ще дещо. Постійно плутають усмішку і посмішку. Усмішка - російською "улибка", посмішка - російською - "ухмилка", на кутні зуби.

Ґонта:

... Але якщо перекладати "улыбка", то підійде і "посмішка" і "усмішка". В решті решт все залежить і від контексту, і від емоційної окраси тексту...

Тарпане, "посмішка" більш вдало перекладається російською "усмешка". Аналогом російському "ухмыляться" є "кривитися", "шкіритися", "гмилитися". Дійсно, Ґонто, слово "посмішка" має добре виражене негативне забарвлення. Вживання словосполучень "щаслива посмішка" або "злобива усмішка" є лексично хибними в літературній мові. Хоча, без зайвих зазіхань на довершеність знаття мови можна й знехтувати цими умовностями.

Стьоб, економіст за фахом.

[Стёб]

Vitamin:

а как всётаки правильно
Спасибi або Дякую

"Спасибі" утворене від "спаси Біг (Бог)", тобто це швидше побажання ніж вислів вдячности. "Спасибі" може супроводжувати "дякую" в реченні додатково, пр: "Дякую за щось, спасибі Вам". Окреме вживання "спасибі" вважається вульганим (спрощено-розмовним).

Більш вишуканими, і, як на мене, милозвучними, є форми "вдячний", "щиро вдячний", "вельми вдячний", "красно дякую". В принципі, можна мугикнути "угу", та й поготів ... Не таке вже й велике цабе!

Стьоб, не-філолог.

[Ґонта]

Перенесено з іншої теми:

До речі (млин, все забуваю запитати, ДОРЕЧІ - разом чи окремо???),

Люся Пряная:

(млин, все забуваю запитати, ДОРЕЧІ - разом чи окремо???)

"Доречи" - разом, "до якоїсь речі" - окремо.

Якщо мається на увазі переклад російського вводного слова "кстати", то українською це буде "до речі".
А "доречи" (з наголосом на останній склад) більш схоже на доконану спонукальну форму дієслова "дорікати"

Гонта, а разве совершенная императивная форма 2 л. ед. ч. глагола "упрекать" будет не "дорiкни"?
Что такое "доречи" - вообще не знаю...
Может, имелась в виду разница между "до речi" ("кстати, хочу отметить...") и "доречно" ("это очень кстати")?

Саботажник, так я ж прозоро про це й натякнув, написавши "більш схоже".
Мабуть дуже прозоро...

Ґонто, Саботажнику, все вірно. В літературі вживається "до речі". До речі, існує білоруське "дорэчы" в такому значенні. Чи правильно викоритсовувати "доречі" чи "доречи" в українській - не знайшов довідки.

Шановні філологи.
"Нежить" (хвороба ) - якого роду? Хіба не чоловічого?
Щойно почув, як застосували жіночого і думаю собі: що мали на увазі? Може російську "нежить" з українською сплутали?

Нежить - іменник жіночого роду.
Називний - нежить
Родовий - нежиті
Давальний - нежиті
Знахідний - нежить
Орудний - нежиттю
Місцевий - нежиті.

[mann]

Он як. Жіночого вона все ж таки.

Ґонто, дякую.

[Афанасьич.]

Моя чемна подяка Harald'у, Гонте, Тарпану за змістовне пояснення слова "кіш". Я так і уявляв собі, що це табір.
Крім цього, мені уявлявся кинутий кошик зроблений з рогоза, який швидко виходив з користування.
Після войни плетені кошики з рогозу ("кошолки"), вживалися для переноски базарной купівлі овочів і таке інше. Вони були легкі і зручні.
На них був попит і коштували 2- 3 радянських карбованця.

[Харків'янин]

Ґонто, чи не підкажете мені, як правильно перекласти слова "шопта" і "окошитися". Чи не є "шопта" варіантом "шопки" - маленької настінної каплички? Щодо "окошитися", то мені не зовсім зрозуміле його використання з доповненням в орудному відмінку, контекст не дуже допомагає. Дякую наперед.