Ґонта,
Якщо ми вже про це заговорили, я прихильник етимологiчної письменностi. Причина: фонетичне письмо в чистому виглядi часто викликає неоднозначностi, сприяє появi помилок при вiдмiнюваннi та словотворi. Скажiмо, українська лiтера i у рiзних словах пiдпадає пiд рiзнi правила, що обумовлено її походженням. Порiвняйте слова "дiд", "нiс"(дiєслово) та "нiс"(iменник) - у першому випадку i (давня ять) при вiдмiнюваннi не чергується, у другому - чергується з е, в третьому - з о i не пом'якшує попередню приголосну. Сучасний правопис, побудований переважно за фонетичним принципом, не вiдображає цих тонкощiв, i дуже часто це призводить до грубих помилок при вiдмiнюваннi українських прiзвищ.
Передача росiйських власних назв за етимологiчним принципом дозволила б зберегти чистоту звучання української мови, звiльнила б вiд появи у нiй невластивих поєднань звукiв.
Bookmarks